LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/3262/24

від 29.04.2025 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3262/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. (суддя Прудник С.В) в адміністративній справі №160/3262/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 р. в адміністративній справі №160/3262/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 р. у розмірі 90 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 01 травня 2023 р. за №33/24/С-10089, із врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 р. у справі № 160/13322/23 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 р. у справі №160/17237/23 (а.с.61- 64). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 р. зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення суду від 12 квітня 2024 р. в адміністративній справі №160/3262/24 (а.с.113 - 116). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення в адміністративній справі №160/3262/24 (а.с. 141-145). У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції зазначену ухвалу скасувати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України. Рішення суду у справі №160/3262/24 залишається невиконаним, сума заборгованості за період з 01 грудня 2019 р. по 31 серпня 2024 р. становить 148 031,45 грн. Суд першої інстанції, приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, порушив норми матеріального права та фактично надав відстрочку відповідачу з виконання рішення суду. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до апеляційного суду не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовані Розділом ІУ Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 370 цього Кодексу передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" № 4094-ІХ від 21 листопада 2024 р., який набрав чинності 19 грудня 2024 р., Кодекс адміністративного судочинства України був доповнений статтями 381-1,382-1-382-3, а стаття 382 була викладена в новій редакції. Відповідно статті 381-1 цього Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу. Відповідно до частини 1,2,4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. Частиною 6 статті 382 - 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу. Частиною 1,3-6 статті 382 - 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. ОСОБА_1 16 січня 2025 р. через систему «Електронний суд» подав заяву про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення від 12 квітня 2024 р. у справі №160/3262/24. На виконання вимог ухвали суду від 22 січня 2025 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано звіт про виконання рішення суду у справі №160/3262/24. Приймаючи даний звіт ухвалою від 24 лютого 2025 р.,суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконано рішення суду від 12 квітня 2024 р. в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Нараховану в результаті такого перерахунку заборгованість в сумі 148 031,45 грн. не виплачено із незалежних від відповідача причин - відсутністю бюджетного фінансування. Як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №75262523 із виконання виконавчого листа №160/3262/24, виданого 24 травня 2024 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом. 13 вересня 2024 р. та 09 грудня 2024 р. на боржника було накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн. та в розмірі 10 200,00 грн. 18 грудня 2024 р. державним виконавцем було направлено до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України. У зв`язку із невиконанням боржником вимог виконавчого листа в повному обсязі та на підставі п. 11 частини 1 стаття 39 Закону України "Про виконавче провадження" постановою від 12 березня 2025 р. виконавче провадження №75262523 було закінчено. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 р. у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 р. у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 р. у справі № 310/6910/16-а та від 19 лютого 2020 р. у справі №821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Водночас, у поданому відповідачем 21 лютого 2025 р. до суду звіті та додатках до нього не підтверджено включення донарахованої ОСОБА_1 суми пенсії в розмірі 148 031,45 грн. до Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ та до плану бюджетного фінансування на 2025 р. (а.с. 121-140). Перевірка цих обставин є необхідною умовою для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу до відповідача внаслідок вчинення чи невчинення останнім усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції про прийняття звіту про виконання судового рішення та направити справу для продовження розгляду (здійснення судового контролю) до суду першої інстанції. Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. в адміністративній справі №160/3262/24 - скасувати. Адміністративну справу №160/3262/24 направити для продовження розгляду (здійснення судового контролю) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 квітня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.П. Баранник суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»