LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС909/1060/16 (909/764/22)

від 15.04.2025 · Господарська

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 року м. Київ cправа № 909/1060/16 (909/764/22) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В. розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича та ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Панова І. Ю., судді: Кравчук Н. М., Орищин Г. В.) від 28.01.2025 за позовом фізичної особи ОСОБА_2 до

1. Приватного Підприємства "Авалон 1",

2. Товарної Біржі "Аукціонний центр плюс",

3. ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Глущенко І.В., ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", Акціонерного товариства "Фідобанк", Головного Управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Івано-Франківської міської ради, арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича. про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування свідоцтва про посвідчення права власності та державної реєстрації права власності у межах справи за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства "Авалон 1" про визнання банкрутом. Учасники справи: представник позивача - Іванов А.О., адвокат; представник відповідача-1 - арбітражний керуючий Ловас В.О., ліквідатор Приватного підприємства "Авалон 1"; представник відповідача-2 - не з`явився; представник відповідача-3 - не з`явився; представник третьої особи-1 - не з`явився; представник третьої особи-2 - не з`явився; представник третьої особи-3 - не з`явився; представник третьої особи-4 - Петришин П.М. адвокат; представник третьої особи-5 - не з`явився; представник третьої особи-6 - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог 1.1. 23.01.2017 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Авалон 1" (далі - Боржник) за заявою останнього за правилами статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів. 1.2. 13.02.2017 Господарський суд Івано-Франківської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру з призначенням ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Грущенка К.О. 1.3. 20.09.2022 фізична особа ОСОБА_2 подав позов до Боржника (Відповідач-1), Товарної Біржі "Аукціонний центр плюс" (далі - Відповідач-2) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-3) про: визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 20.09.2019 ТБ "Аукціонний центр плюс" з продажу майна Боржника, а саме складських приміщень, загальною площею 2 204,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Склади), що оформлені протоколом проведення аукціону від 20.09.2019 № 32/19 (далі - Аукціон); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону, посвідченого 23.10.2019 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І. В. за реєстровим № 2302 (далі - Договір); скасування свідоцтва, виданого 23.10.2019 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І. В. за реєстровим № 2305, яким посвідчується право власності Відповідача-3 на Склади, зазначені на плані літерою "Б"; скасування державної реєстрації права власності за Відповідачем-3. 1.4. Позов обґрунтований порушенням визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правил проведення Аукціону, відповідною незаконністю реалізації Складів на оспорюваному Аукціоні через перебування цього майна під час його реалізації під обтяженням (іпотекою), а також забороною на відчуження (арешт), накладеною відділом ДВС Івано-Франківського управління юстиції, без здійснення ліквідатором дій щодо зняття відповідних обтяжень до підготовки для реалізації майна Боржника, що негативно вплинуло на формування ціни продажу такого майна та потенційне коло покупців, чим спричинило реалізацію Складів на Аукціоні за значно заниженою ціною. Позивач в обґрунтування його заінтересованості у оскарженні результатів аукціону з продажу спірного майна Боржника зазначив, що він є власником та засновником підприємства Боржника, а тому зацікавлений в реалізації майна Боржника за якомога вищою ціною з метою найповнішого задоволення вимог кредиторів Боржника.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції 2.1. 16.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог. 2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для визнання недійсними Аукціону та Договору, а також скасування відповідного свідоцтва про право власності та державної реєстрації цього права, оскільки наявність в оголошенні про проведення аукціону з продажу майна Боржника зокрема, щодо Лоту № 6 відомостей про обтяження майна іпотекою та сама реалізація майна, яке перебувало під арештом, накладеним відділом ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, не вплинули на формування ціни продажу відповідного майна та потенційне коло покупців, так як за законом відомості щодо наявних обтяжень майна не є обов`язковими для відображення в оголошені про проведення аукціону стосовно майна, яке продається на аукціоні, продаж майна з обтяженнями на аукціоні не забороняється, а оспорюваний Аукціон відбувся за наявності конкуренції, за ціною вищою за початку вартість. При цьому суд врахував, що обставини та відповідність вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Аукціону з продажу майна Боржника, в тому числі, лоту № 6, в цілому (щодо підготовки, його проведення) встановлена постановою Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №909/1060/16(909/387/20). Також суд зауважив, що Позивач не надав доказів того, що у разі відсутності відомостей в оголошенні про обтяження майна іпотекою чи зняття арешту накладеного відділом ДВС продане на оспорюваному Аукціоні майно могло бути реалізоване за участі ще більшої кількості потенційних покупців чи за ще більшою ціною. Крім цього суд врахував ризики для покупців у разі купівлі майна боржника у процесі банкрутства, що пов`язані з можливим оскарженням результатів аукціону та інші подібні ризики, що впливає на попит на таке майно.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 3.1. 25.01.2025 Західний апеляційний господарський суд постановив про задоволення апеляційної скарги Позивача на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2024, скасування цього рішення з прийняттям нового рішення - про задоволення позову: визнання недійсним результатів Аукціону, Договору (купівлі-продажу) спірних Складів, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації цього права власності Відповідача-3 на спірні Склади. 3.2. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для задоволення позову, оскільки реалізація на оспорюваному Аукціоні нерухомого майна Боржника, переданого ним в іпотеку, тобто за наявності зареєстрованого обтяження цього майна, про що було зазначено в оголошенні про продаж на Аукціоні, а також через перебування цього майна під арештом в момент реалізації, про який у відповідному оголошенні інформація була відсутня, не могло сприяти залученню до участі в Аукціоні більш широкого кола учасників, ніж мало місце у спірних правовідносинах, та формуванню високої ціни продажу майна, а тому не була досягнута основна мета Аукціону з продажу Складів Боржника банкрута - відчуження цього майна за найвищою ціною.

4. Встановлені судами обставини 4.1. Згідно зі звітом ліквідатора Боржника 19.06.2017 голова ліквідаційної комісії Боржника Білан Н.М. передав ліквідатору Боржника арбітражному керуючому Грущенку К.О. установчі документи та частково іншу документацію Боржника, печатку, майнові та немайнові активи боржника. У той же день ліквідатор провів інвентаризацію майна банкрута та уклав договір відповідального зберігання майнових активів банкрута, а саме: - Складів; - офісних приміщень загальною площею 115,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Левинського, буд.3А; - квартири під номером 9, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців в буд.52, загальною площею 215,1 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м. і складається з 2 житлових кімнат. 4.2. Відповідно до рішення ліквідатора Боржника Грущенка К.О. від 16.02.2018 про визначення за конкурсом організатора аукціону з продажу майна Боржника вирішено визначити організатором аукціону з продажу майна Боржника Товарну біржу "Аукціонний центр плюс" (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вул. Соборна, 31). 4.3. Згідно з витягами зі звіту № 104/18, № 105/18, № 106/18 про незалежну оцінку ринкової вартості (початкова ціна продажу при примусовій реалізації) майна, що належить Боржнику, на наданих незалежним оцінювачем Байда Т.А., визначено ринкову вартість двокімнатної квартири за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців в буд. 52, загальною площею 215,1 кв.м., офісних приміщень, розташованих в м. Івано-Франківську по вул. Левинського,3А та Складів. 4.4. 07.03.2019 ТОВ "ФК Форінт" надало згоду ліквідатору Боржника арбітражному керуючому Грущенку К.О. на реалізацію заставного майна Боржника, що знаходиться в іпотеці (Складів). 4.5. На замовлення ТОВ "ФК "Форінт" незалежний оцінювач В. Семко надав висновок про вартість об`єкта оцінки від 01.03.2019, згідно з яким ринкова вартість об`єкта оцінки (Складів) становить 4 154 730 грн 00 коп. 4.6. 19.08.2019 між Боржником в особі ліквідатора Грущенка К.О. та ТБ "Аукціонний центр плюс" укладено договір про організацію та проведення аукціону № 10/19, предметом якого є продаж на аукціоні згідно з вимогами чинного законодавства майнових активів Боржника частинами (лотами), а саме: Лот: Склади, початкова вартість лоту - 2 659 027 грн 20 коп. без ПДВ; Лот: офісні приміщення, що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Левинського, 3А, загальною площею 115,1 кв.м; початкова вартість - 1 187 264 грн 00 коп. без ПДВ; Лот: квартира, що складається з 2 житлових кімнат та розташована за адресою: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 52/9, загальною площею 215,1 кв.м, житловою площею 34,5 кв.м; початкова вартість - 2 437 033 грн 60 коп. без ПДВ; Перший аукціон з продажу активів банкрута частинами (лотами) проводиться без можливості зниження початкової ціни продажу у процесі торгів (пункти 1.1, 1.1.1,1.1.2.1.1.3 договору). 4.7. Щодо аукціону з продажу майна Боржника (лот № 6), проведеного 20.09.2019, результати якого оспорюються, то на участь в ньому подано три заяви: - заява, зареєстрована за № 07 від 03.09.2019 від Відповідача-3, назва майна, номер лоту: лот №6 Склади, початкова вартість 2 659 027 грн 20 коп.; - заява, зареєстрована за № 08 від 03.09.2019 від ОСОБА_4., назва майна, номер лоту: лот 6 Склади, початкова вартість 2 659 027 грн 20 коп.; - заява, зареєстрована за № 09 від 04.09.2019 від ТОВ "Світ транслайн", назва майна, номер лоту: лот 6 Склади, початкова вартість 2 659 027 грн 20 коп. До заяв додані копії паспортів громадянина України та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів, а також виписки з ЄДРЮОФОП, витяги з реєстру платників податків на додану вартість. Вказаними особами сплачено реєстраційні та гарантійні внески, що підтверджується банківською випискою. 4.8. Згідно з протоколом від 05.09.2019 № 27/19 визначення учасників аукціону з продажу майна Боржника, призначеного на 20.09.2019, учасниками аукціону визнано фізичні особи: Відповідач-3, ОСОБА_4. та юридична особа ТОВ "Світ Транслайн", яких допущено до участі в аукціоні з продажу лоту № 6 (складські приміщення), призначеного на 20.09.2019. 4.9. Відповідно до протоколу № 32/19 проведення першого аукціону 20.09.2019, який проводиться з можливістю зниження початкової вартості, лот № 6 Склади, початкова вартість лоту початкова вартість 2 659 027 грн 20 коп. без ПДВ, результат аукціону: право придбання об`єкту продажу (лот № 6) отримав учасник № 07- Відповідач-3 за ціною 2 712 207 грн 74 коп. без ПДВ. 4.10. 25.09.2019 ліквідатор Боржника Грущенко К.О. направив Відповідачу-3 пропозицію від 24.09.2019 № 01-13/157 щодо укладення договору купівлі-продажу складських приміщень та проект договору, що підтверджується описом вкладення в цінний лист. Згідно з платіжним дорученням № 1 від 03.10.2019, за яким платником є Відповідач-3, отримувач коштів Боржник, призначення платежу: за лот № 6 Склади, згідно з протоколом № 32/19 від 20.09.2019, платником перераховано 2 446 305 грн 02 коп. 4.11. 03.10.2019 сторони договору склали акт передання рухомого майна № 32/19, відповідно до протоколу проведення аукціону від 20.09.2019 № 32/19, згідно з яким покупець оплатив усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав у власність покупця нерухоме майно (Склади). 4.12. Листом від 03.10.2019 № 258/01-16 приватний нотаріус Глущенко І.В. повідомила ліквідатора Боржника Грущенка К.О. та Відповідача-3 про те, що 03.10.2019 не представляється можливим посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна (Складів) за результатами аукціону, що відбувся 20.09.2019, з огляду на наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешту зазначеного майна. 23.10.2019 між Боржником та Відповідачем-3 укладено договір купівлі-продажу рухомого майна підприємства-банкрута, згідно з яким продавець продав, а покупець купив нерухоме майно (Склади) згідно з протоколом про проведення аукціону від 20.09.2019 № 32/19, остаточна ціна об`єкту продажу складає 2 712 207 грн 74 коп. без ПДВ. Договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І.В, зареєстровано в реєстрі за № 2304, видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно (складські приміщення) від 23.10.2019. 4.13. Згідно з інформаційною довідкою від 18.07.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 3051781104 на Склади в плані № 1 літера Б, накладено арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження: 12834180, зареєстровано: 07.08.2012 за № 12834180 реєстратором: Івано-Франківська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 33738405, 06.08.2012, об`єкт обтяження: нежиле приміщення, Склади, власник: Боржник, код: 32605791, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, Левинського І., обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції. Обтяження припинено: дата час державної реєстрації 18.10.2019; підстава: ухвала суду, серія та номер: 5010/940-2012-18/44-8/17, видавник: суддя Шіляк М.А, відомості внесено до реєстру: 18.10.2019, індексний номер рішення 49234016. 4.14. Відповідно до наявного в матеріалах справи оголошення про проведення ТБ "Аукціонний центр плюс" 20.09.2019 аукціону з продажу майна Боржника, зокрема, щодо Лоту № 6 вказано відомості про обтяження: Склади є предметом забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" згідно з договором від 09.08.2018 № 140/11/215 (портфельного відступлення прав вимоги) та договору відступлення прав за іпотечними договорами від 09.08.2019 № 140/11/220, за умовами яких було відступлено, зокрема, право вимоги за договором іпотеки від 19.11.2007, зареєстрованого в реєстрі за №Д-1539. Відомості про наявність арешту нерухомого майна, накладеного Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (реєстраційний номер обтяження: 12834180) в оголошенні відсутні. 4.15. Відповідно до пояснень Відповідача-3 йому не було відомо при купівлі Складів на аукціоні про наявність арешту нерухомого майна, накладеного Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

5. Короткий зміст вимог касаційних скарг 5.1. 21.02.2025, кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", 25.02.2025 Відповідач-3, а 26.02.205 арбітражний керуючий Грущенко К.О подали касаційні скарги, у яких скаржники просять скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2024 - залишити без змін.

6. Доводи осіб, які подали касаційні скарги 6.1. Згідно з аргументами скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, так як цей суд порушив статті 2, 7, 13, 42, 197, 236 ГПК України, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як не розглянув клопотання про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду, що призвело до обмеження Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" у доступі до правосуддя. 6.2. Згідно з аргументами скаржників в касаційних скаргах підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, так як цей суд - порушив статті 38, 50, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, відповідно до яких при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні, чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону; - неправильно застосував норми статей 215, 216, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо неналежного обраного Позивачем способу захисту порушеного права власності Боржника на предмет іпотеки в умовах, коли переможець торгів сплатив кошти за придбання предмета іпотеки), що виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті та є самостійною підставою для відмови в позові згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, від 12.04.2023 у справі №16/89, від 11.07.2024 у справі № 926/2179/20, від 17.12.2024 у справі № 910/24550/13, у постанові від 22.08.2024 у cправі № 920/999/23 (920/1297/23) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19. При цьому скаржники зазначили, що Позивач не надав доказів того, що спірне майно могло бути реалізоване за вищою ціною, відповідні аргументи є припущенням, яким також керувався і апеляційний суд, тоді як арешт на майно Боржника було накладено за вимогами заставного кредитора (який між іншим надав згоду на продаж майна з аукціону), в межах виконання ухвали про забезпечення позову у спорі про недійсність договору іпотеки, а кошти за продаж цього майна спрямовуються виключно на погашення вимог заставного кредитора, обтяження ж іпотекою, про яке було зазначено в оголошеннях про проведення Аукціону, становить більші ризики для покупців ніж наявність арешту накладеного та чинного до набрання законної сили рішенням суду у межах відповідного провадження. Скаржники зауважили про безпідставне посилання апеляційного суду на висновки Верховного Суду, викладені в постановах у справі № 911/3122/13 від 10.07.2019, у справі № Б8/078-12 (911/3091/21) від 22.12.2022 через нерелевантність таких висновків, а також наголосили на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № Б-39/02-09, відповідно до яких наявність в оголошенні (на відміну від цієї справи, в якій в оголошені відсутня інформація про арешт) про продаж майна інформації про арешт майна боржника (який є фактично скасованим, оскільки суд ухвалив у справі про банкрутство Боржника постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури), не впливає на визначення ціни, склад учасників, результати торгів. 6.3. Також скаржники зазначили, що апеляційний суд не врахував преюдиційний характер ухваленої Верховним Судом постанови від 26.01.2022 у справі № 909/1060/16 (909/387/20), предметом розгляду якої вже було питання визнання недійсними результатів проведення Аукціону з продажу лоту № 6 через нібито порушення правил його проведення, та сформульовані висновки в цій постанові висновки, а саме про відсутність тих порушень під час проведення Аукціону, із якими Закон пов`язує визнання результатів оспорюваного аукціону з продажу майна банкрута недійсними, в тому числі, через наявність в оголошенні інформації про обтяження майна іпотекою, що не призвело до звуження кола потенційних покупців та відповідно реалізацію лоту за заниженою вартістю. Крім цього скаржник ОСОБА_1 , з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 926/2179/20, вказав на неналежний спосіб захисту порушеного права щодо вимоги про недійсність свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 7.1. Товарна Біржа "Аукціонний центр плюс" у відзиві на касаційні скарги загалом погоджується з аргументами та мотивами в касаційних скаргах, наголошуючи на відсутності підстав для включення в оголошення про продаж Складів на Аукціоні інформації щодо перебування цього майна під арештом, накладеним як захід забезпечення позову у справі, в якій вже ухвалено рішення. 7.2. Позивач та Боржник (Відповідач-1) у відзивах на касаційні скарги заперечують аргументи, викладені в касаційних скаргах, з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові. Щодо касаційних скарг ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Грущенка К.О. Позивач у відзивах на відповідні касаційні скарги також зазначив про нерелевантність судової практики, на яку послалися скаржники.

8. Касаційне провадження 8.1. Суд відхиляє подані 15.04.2025 представниками скаржників, арбітражного керуючого Грущенка К.О. та Відповідача-3, через систему "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду цієї справи на іншу дату, які обґрунтовані неможливістю відповідних представників взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у касаційному суді у цій справі 15.04.2025 через участь в судовому розгляді в іншій справі (адвокат Савчук В.Р., представник Відповдіача-3) та через відрядження до міста Львову представника як заступника голови Комітету з питань захисту прав військовослужбовців та ветеранів Національної асоціації арбітражних керуючих України (адвокат Гонта О.А., представник арбітражного керуючого Грущенка К.О.) з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; Згідно з пунктом 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; Між тим судове засідання в цій справі, призначене на 15.04.2025, є другим судовим засіданням в цій справі в касаційному суді, а зазначені представники в попередньому судовому засіданні, що відбулось у цій справі 08.04.2025, скористались наданим ГПК України процесуальним правом, висловили свою позицію у цій справі, надавши відповідні пояснення та аргументи стосовно заявлених позовних вимог, ухвалених у справі судових рішень та аргументів інших учасників провадження в цій справі тощо. Крім цього наведені представником Відповідача-3, адвокатом Савчуком В.Р., причини не є поважними у розумінні положень пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України, оскільки не належать до об`єктивних причин неможливості цього учасника бути присутніми в судовому засіданні у цій справі з огляду на суб`єктивне обрання ним відповідно до наведених причин такої поведінки, коли він на власний розсуд надав пріоритет участі в судовому розгляді іншої справи перед участю в судовому засіданні у цій справі. Аналогічного висновку Суд доходить і щодо аргументів адвоката Гонта О.А. як представника арбітражного керуючого Грущенка К.О. з посиланням на обставини відрядження. При цьому Суд враховує, що адвокат Гонта О.А. в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначила про неможливість взяти участь у судовому засіданні в цій справі 15.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо захисту права на майно, відчужене у боржника у процедурі банкрутства 9.1. Суди встановили, що предметом спору у цій справі за вимогами Позивача став проведений у межах провадження у справі про банкрутство Боржника оскаржуваний Аукціон, за результатами якого на користь Відповідача-3 як переможця було продано майно Боржника - Склади, про що укладений оспорюваний Договір, а також оформлене оскаржуване свідоцтво про посвідчення права власності Відповідача-3 на таке майна та здійснена оскаржувана державна реєстрація цього права (пункти 4.1- 4.12). Отже спір у цій справі був ініційований щодо об`єкту нерухомого майна Боржника у зв`язку із його реалізацією за результатами проведення у справі про банкрутство Боржника оспорюваних публічних торгів (Аукціону) від 20.09.2019, оформленого протоколом № 32/19 (пункт 4.9- 4.12). 9.2. У цій справі Позивач обґрунтовує вимоги порушенням правил проведення Аукціону, відповідною незаконністю реалізації Складів на оспорюваному Аукціоні через перебування цього майна під час його реалізації під обтяженням, іпотекою, а також забороною на відчуження (арешт), накладеною відділом ДВС Івано-Франківського управління юстиції, без здійснення ліквідатором дій щодо зняття відповідних обтяжень до підготовки для реалізації майна Боржника, що спричинило реалізацію Складів на Аукціоні за значно заниженою ціною (пункт 1.4). Тож Позивач вважає, що фактом реалізації ліквідатором Боржника на Аукціоні, результати якого оспорюються, спірного нерухомого майна та порушенням правил порядку організації, підготовки та проведення Аукціону відбулось порушення як права Боржника на продане майно, так і інтересів Позивача як власника та засновника підприємства Боржника, який зацікавлений в реалізації майна Боржника за якомога вищою ціною з метою найповнішого задоволення вимог кредиторів Боржника (пункт 1.4). 9.3. Під час розгляду спору щодо майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, важливим є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору. У правовідносинах з повернення майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, для вирішення питання, кому належить право на пред`явлення позову і з якими саме вимогами необхідно звертатися (про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу чи про витребування майна) необхідно з`ясовувати, у кого перебуває у власності майно на момент виникнення спору, чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна та відповідно у який спосіб позивач має захистити саме своє право у разі його порушення. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункти 131-135), висновки в якій тут і далі підлягають врахуванню при розгляді цієї справи касаційним судом відповідно до положень частини четвертої статті 300 ГПК України. 9.4. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункт 88) порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону, правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону, правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (див. подібні за змістом висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 904/3388/15, від 11.08.2020 у справі № 924/1708/14, від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, від 07.10.2021 у справі № 922/3059/16, від 29.06.2022 у справі № 23/334-б (910/3657/21), від 06.10.2022 у справі № 911/1902/17). 9.5. В постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що у разі пред`явлення вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника правовим наслідком їх задоволення судом є повернення відчуженого з порушенням вимог Закону про банкрутство майна до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору (пункт 184). 9.6. З огляду на викладене, якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону). Пред`явлення вимог подібного змісту узгоджується з положеннями абзацу другого частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, де чітко визначено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу майна боржника, та статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка передбачає правовим наслідком недійсності правочину застосування реституції. У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункти 131-135) (пункти 137-149). 9.7. Поряд з викладеним щодо застосування такого способу захисту порушеного права як застосування реституції Суд зазначає також про таке. За змістом положень частин першої-третьої, п`ятої та шостої статті 203, частин першої, третьої статті 215 ЦК України при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15). Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. 9.8. Проте, якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 11.03.2025 у справі № 924/1341/23 з посиланням на висновки в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19). При цьому, уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України). 9.9. Тобто позовна вимога про визнання виконаного (частково виконаного) правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача". У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої, зокрема в постанові від 11.03.2025 у справі № 924/1341/23 9.10. Між тим, обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 92.5/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)). 9.11. Крім того, згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)). 9.12. У цій справі, вирішуючи спір за вимогами Позивача про недійсність як результатів оскаржуваного Аукціону, так і укладеного за результатами його проведення Договору, а також про скасування свідоцтва про посвідчення права власності Відповідача-3 на придбані ним у Боржника на Аукціоні Склади та державну реєстрацію цього права суди встановили обставини перебування спірного майна на момент виникнення спору у Відповідача-3 як переможця Аукціону, та сплату ним коштів за придбане майно (пункти 4.10 - 4.12). 9.13. Між тим Позивач всупереч наведеним висновкам (пункти 9.5-9.9) не заявив вимог про застосування реституції за Договором за правилами статті 216 ЦК України. А тому Суд доходить висновку, що правові наслідки задоволення пред`явлених Позивачем у цій справі вимог про недійсність результатів Аукціону у спірних правовідносинах та укладеного за результатами його проведення з переможцем Договору, а також про скасування свідоцтва про свідчення права власності та державної реєстрації права власності на спірне майно не призведуть до відновлення порушеного права Боржника та законного інтересу Позивача на реалізовані за результатами проведення оспорюваного Аукціону Склади, що перебувають у Відповідача-3 як переможця Аукціону. 9.14. Між тим суди наведеного не врахували, тоді як у спорі про захист права та законного інтересу щодо Складів, Позивач, звернувшись з вимогами про недійсність результатів Аукціону, Договору, скасування про свідчення права власності та державної реєстрації права власності на спірне майно, на порушення наведених положень закону, якими врегульований порядок та спосіб захисту порушеного права власника на майно, яке відчужено на аукціоні у справі про банкрутство боржника та перебуває на момент виникнення спору у переможця аукціону, обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права Боржника та відповідного законного інтересу Позивача у спірних правовідносинах, а тому не призводить до відновлення прав Боржника на спірне майно та захисту законного інтересу Позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому Суд зауважує, що оскаржуване рішення апеляційного суду в частині задоволення вимог про скасування свідоцтва про свідчення права власності та державної реєстрації права власності на спірне майно всупереч вимогам статей 236, 238 ГПК України не містить мотивів такого рішення, зокрема і в контексті належності вимоги та ефективності відповідного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах. 9.15. Отже суд першої інстанції, хоча і відмовивши у задоволенні заявлених у цій справі позовних вимог, однак з мотивів невстановлення тих порушень порядку підготовки, організації та проведення Аукціону, які б вплинули на формування ціни продажу спірного майна та потенційне коло його покупців, а також суд апеляційної інстанції, скасувавши таке рішення місцевого суду та задовольнивши позов з протилежних мотивів, припустились порушення зазначених норм права, якими врегульований порядок та спосіб захисту порушеного права на майно, яке відчужено на аукціоні у справі про банкрутство боржника та перебуває у переможця відповідних торгів. Дійшовши зазначених висновків, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржників у відповідній частині (пункт 6.2), однак не оцінює інші аргументи скаржників (пункти 6.1, 6.2, 6.3), оскільки за висновку про обрання Позивачем неналежного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 9.13) у Суду відсутні підстави оцінювати як висновки судів попередніх інстанцій щодо дотримання порядку підготовки, організації та проведення Аукціону, укладення Договору тощо, так і відповідні аргументи та заперечення учасників цієї справи. 9.16. Ураховуючи викладене, положення пункту 3 частини першої статті 308, статті 311 ГПК України та наведені висновки про обрання Позивачем неналежного способу захисту порушеного права та законного інтересу у спірних правовідносинах, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права і законного інтересу, відповідно, про відсутність підстав для їх задоволення, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасоване нею рішення суду першої інстанції (з протилежним рішенням) - зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови та із залишенням без змін резолютивної частини рішення місцевого суду. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича та ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 909/1060/16 (909/764/22) скасувати.

3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2024 у справі № 909/1060/16 (909/764/22) змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Резолютивну частину залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді С. В. Жуков В. Я. Погребняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»