Постанова 4857 № 380/10553/24

від 07.05.2025 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10553/24 пров. № А/857/24210/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Матковська З.М. суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «В.С.Е. ПРО» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №380/10553/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «В.С.Е. ПРО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Сподарик Н.І. час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 02.09.2024),- В С Т А Н О В И В: В травні 2024 року Приватне підприємство «В.С.Е.-ПРО» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.02.2024 № 4976 та зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії виключити Приватне підприємство «В.С.Е.-ПРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4976, яким встановлено відповідність платника податку - Приватного підприємства «В.С.Е.-ПРО» - критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого віднесення стала нібито відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Позивач не погоджується з таким рішенням контролюючого органу, вважає його необґрунтованим, та таким яке не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, а також, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язків позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що зміст рішення №4976 не дозволяє визначити підстави віднесення позивача до пункту 8 критерію ризиковості, так як реєстрацію податкових накладних позивача не було зупинено та рішення Комісією регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних щодо діяльності позивача та його контрагентів не приймалось, в Рішенні 4976 зазначені неконкретизовані загальні посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, не ідентифіковано конкретні ризикові операції, їх учасників та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, Рішення 4976 містить недостовірні дані щодо дат (періодів) здійснення господарських операцій. Зміст протоколів засідання комісії свідчить про те, що Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято з порушенням процедури та без дослідження первинних документів, що протирічить вимогам п. 5-6 Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Матеріали справи не містять жодного доказу порушення норм чинного законодавства України учасниками господарських операцій Позивача (ТОВ «Рубіконс», ПП «Релейні системи», ТзОВ «Мотордеталь - Конотоп», «Zlotecki» Sp.z.o.o., ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , SRL «CANDOARE») з придбання та продажу товару. Зазначає, що товари реалізовані позивачем за цінами, які відповідали ринковим, вищими за ціну придбання, господарські операції проводились підприємством з діловою метою самостійно, свідомо, були оплатні, доходи та прибуток від даних господарських операцій отримані, у зв`язку з даними операціями (в їх наслідок) відбувався фактичний рух активів та зміни у власному капіталі (збільшення власного капіталу та чистих активів) та зобов`язаннях, відповідно отриманий економічний ефект, що сукупно відповідає критеріям оцінки наявності розумної економічної причини (ділової мети) які послідовно застосовує Верховний Суд, зокрема у Постанові від 17 серпня 2022 року по справі № 640/4237/19

4. Вказує, що висновки про відсутність у Позивача та/або його контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріальних ресурсів зроблено відповідачем на підставі аналізу невизначеної податкової інформації, а та податкова інформація яку наводить відповідач носить виключно інформативний характер. Звертає увагу та те, що відповідач не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в позивача та його контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем та не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Позивачем також подані додаткові пояснення на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «В.С.Е.-ПРО» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 79005, м. Львів, вул. І.Франка, 17, кв. 7; код ЄДРПОУ 44126241, основним видом економічної діяльності якого є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інші: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. ПП «В.С.Е.-ПРО» зареєстровано платником податку на додану вартість 01.03.2021, індивідуальний податковий номер 441262413060, що підтверджується Витягом №213064500036 з Реєстру платників податку на додану вартість. 26.09.2023 року Комісією регіонального рівня прийнято рішення №29919 про відповідність платника податку на додану вартість ПП «В.С.Е.-ПРО» критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття такого Рішення визначений п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Коди податкової інформації, які є підставою прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №29919 від 26.09.2023 року є: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). 17.11.2023 позивачем подано до Комісії регіонального рівня повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 та пояснення. За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та копій первинних документів, 28.11.2023 комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято нове рішення №36198 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ПП «В.С.Е.-ПРО» критеріям ризиковості платника податку. У рішенні від 28.11.2023 №36198 зазначено, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 17.11.2023 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт

8. Код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо придбання товарів: - з кодом УКТЗЕД 902620800 у період з 01.06.2023 по 26.09.2023; - з кодом УКТЗЕД 8409990000 у період з 01.06.2023 по 01.10.2023; Зазначено про неподання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. 04.12.2023 позивач надіслав до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2, до якого, окрім раніше наданих, додано додаткові документи на підтвердження господарських операцій. 13.12.2023 Комісією Головного управління ДПС у Львівській області втретє прийнято рішення №37805 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ПП «В.С.Е.-ПРО» критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначено, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.12.2023 №2, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт

8. Коди податкової інформації, які є підставою прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4976 від 22.02.2024 є: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо: - постачання в період з 01.06.2023 по 26.09.2023 товарів з кодом УКТЗЕД 9026208000; - постачання у період з 01.06.2023 по 01.10.2023 товарів кодом УКТЗЕД 8409990000. Зазначено про неподання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Подані документи не відображають у повному обсязі фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Не погодившись з оскаржуваним рішенням, 27.02.2024 позивач подав скаргу щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку до ДПС України, в якій просив скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області №4976 від 22.02.2024, прийняти рішення про невідповідність ПП «В.С.Е.-ПРО» критеріям ризиковості платника ПДВ та виключити ПП «В.С.Е.-ПРО» з переліку ризикових суб`єктів господарювання. За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення від 29.02.2024 №6012, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін. Підставою прийняття вказаного рішення зазначено: відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування; постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів. Не погодившись з рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 22.02.2024 №4976, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив з тих підстав, що позивачем не усунуто ризики, які стали підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. Тобто, відповідні обставини не були спростовані позивачем перед комісією ГУ ДПС у Львівській області та не надано до суду доказів, документальних підтверджень на спростування наведених контролюючим органом обставин. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України). Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку №1 до Порядку № 1165, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.» Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Як слідує із змісту оскаржуваного рішення, комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання підприємством податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Натомість таке рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації. Будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, до матеріалів справи надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами. Згідно з п.8 Критеріїв ризиковості платника податку до критеріїв ризиковості платника податку віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Разом з тим, із змісту спірного рішення від 22.02.2024 №4976 не видається за можливе встановити ту обставину, яка саме податкова інформація покладена в основу прийняття цього рішення. Оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентом договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Тобто, податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків; змісту та характеру ймовірних порушень; а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача. Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, тобто Комісія прийшла до висновків про відповідність ПП «В.С.Е.-ПРО» критеріям ризиковості на підставі загальних формулювань, не підкріплених жодними фактичними та юридичними чинниками, що мають значення для прийняття оскаржуваного у справі рішення. Апеляційний суд зауважує, що рішенню Комісії від 22.02.2024 № 4976 не передували дії ПП «В.С.Е.-ПРО» щодо реєстрації у ЄРПН податкової накладної чи розрахунку про коригування, хоча Порядком № 1165 встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім - моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності позивача критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, апеляційний суд висновує, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Приватне Підприємство «В.С.Е.-ПРО» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165. Також колегія суддів зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 (справа №340/1098/20). Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 та від 20 січня 2022 року по справі № 160/2840/20 Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта, що надані податковим органом Відомості про об`єкти оподаткування ПП «В.С.Е.-ПРО» та Відомості про види діяльності ПП «В.С.Е.- ПРО», носять виключно інформативний характер та навпаки підтверджують підстави Позову, а саме той факт, що Рішення № 4976 прийнято з порушенням порядку (процедури), встановленої п. 5-6 Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а його зміст не дозволяє визначити підстави віднесення Позивача до пункту 8 Критерію ризиковості. Натомість Відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження своїх тверджень, Суду першої інстанції не повідомлено та не обґрунтовано яка саме інформація розглядалась комісією та на підставі якої інформації були зроблені висновки Рішення № 4976, не зазначені визначені чітко визначені Податковим кодексом України джерела та спосіб отримання такої інформації. Подані Відповідачем документи ані кожен окремо ані в сукупності не свідчать про ризиковість або недійсність господарських операцій та не спростовують обставин поставки товару та підстав позову. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апелянта про те, що зміст протоколів засідання комісії свідчить про те, що Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято з порушенням процедури та без дослідження первинних документів, що протирічить вимогам п. 5-6 Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Згідно з абз. 3 п. 40 Порядку №1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Проте, доказів того, що контролюючий орган досліджував якісь матеріали або обставини господарської діяльності Позивача станом на момент прийняття оскаржуваного Рішення № 4976 (як і тих , що йому передували, а саме Рішення № 29919 від 26.09.2023 року, № 36198 від 28.11.2023 року та Рішення № 37805 від 13.12.2023 року), до суду не надано, таке рішення було прийнято без жодних документів, оскільки такі документи були надано тільки в подальшому при процедурі досудового врегулювання спору Позивачем. Даний факт підтверджують тексти (зміст) рішень та протоколів засідання комісії ГУ ДПС у Львівській області (в матеріалах справи). Матеріали справи не містять жодного доказу порушення норм чинного законодавства України учасниками господарських операцій Позивача (ТОВ «Рубіконе», ПП «Релейні системи», ТзОВ «Мотордеталь - Конотоп», «Zlotecki» Sp.z.o.o., ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , SRL «CANDOARE») з придбання та продажу товару. Відповідачем не надано жодного рішення суду відносно ані ПП «В.С.Е.- ПРО», ані контрагентів) , яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст.55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання»), не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Відповідачем також не надано рішення суду про визнання укладеного з контрагентами правочину недійсними з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України, не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. ( постанови від 16.05.2024 у справі № 420/4433/23, від 17.07.2019 у справі №826/18656/14, від 18.07.2019 у справі №805/4535/16-а, від 10.04.2020 у справі № 815/4453/14, від 26.05.2021 у справі №380/2404/20, від 15.02.2023 у справі № 803/1810/16) . Крім цього, саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19. Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Європейський суд з прав людини у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами. Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу». Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Натомість оскаржуване рішення не містить інформації на підставі яких податкових накладних виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції по ПП «В.С.Е.-ПРО» та з яких інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово - господарських операцій виявлено інформацію про ймовірні ризикові операції по ПП «В.С.Е.-ПРО», тобто відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних). Апеляційний судом також ураховується, що Львівським окружним адміністративним судом та Восьмим апеляційним адміністративним судом розглядалась справа № 380/24116/23 за позовом Приватного підприємства «В.С.Е.ПРО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі 380/24116/23 від 28.06.2024 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 року, позов Приватного підприємства «В.С.Е. ПРО» до Головного управління ДПС у Львівській області було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.09.2023 № 20880/13-01-07-05. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.09.2023 №20875/13-01-07-05. В даній судовій справі №380/24116/23 досліджувалась, у тому числі наявність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача та мають значення для правильного вирішення цієї справи № 380/10553/24 та документи, оформленням яких супроводжувалась господарська операція з придбання та подальшої реалізації на експорт товару код УКТЗЕД 8409990000. Ті самі документи досліджуються і в даній справі 380/10553/24, що розглядається. Крім цього, у додаткових пояснення апелянт зазначив, що навіть після того, як Відповідачем були прийняті оскаржувані нами рішення про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку, Відповідач після подання підприємством податкових накладних по реалізації пального продовжував їх реєструвати протягом усього періоду 2023-2024 років, визнаючи тим самим достатність матеріальних та трудових ресурсів та документів поданих для обґрунтування для здійснення такої діяльності. Відтак, апеляційний суд висновує, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків від 22.02.2024 №4976 прийняте Комісією ГУДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства «В.С.Е. ПРО» критеріям ризиковості платника податку від 22.02.2024 № 4976 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправними та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав, тому належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Крім цього, позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Вказані вище обставини є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову повністю з наведених вище підстав Щодо судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6056,00 грн. та апеляційної скарги у розмірі 9084,00 грн., а усього 15140,00 грн. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «В.С.Е. ПРО» - задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 380/10553/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.02.2024 № 4976. Зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство «В.С.Е.-ПРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області н користь Приватного підприємства «В.С.Е. ПРО» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 15140 ( п`ятнадцять тисяч сто сорок ) грн. 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4857 № 380/10553/24

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше