Ухвала КАС ВС № 380/8792/22

УХВАЛА 07 травня 2025 року м. Київ справа №380/8792/22 адміністративне провадження №К/990/12614/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "Західтранс" до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, Обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території Львівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство "Дрогобич-Автотранс" про визнання протиправними та скасування наказів, скасування рішення та договору, - УСТАНОВИВ: У червні 2022 року Мале приватне підприємство "Західтранс" (далі - позивач, МПП "Західтранс") звернулося до суду з позовом до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати наказ Управління транспорту та зв`язку ЛОДА (далі- Управління транспорту) від 23 лютого 2022 року № 14 "Про недопущення перевізників-претендентів до участі в конкурсі з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не входить за межі території Львівської області (внутрішньообласні маршрути)" (далі - Наказ № 14); скасувати рішення Конкурсного комітету, оформлене протоколом № 1 від 27 січня 2022 року в частині визначення переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу № 42 Приватне підприємство "Дрогобич-Автотранс" (далі - Протокол № 1); скасувати наказ Управління транспорту від 12 квітня 2022 року № 23 "Про визначення перевізників-переможців конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не входить за межі території Львівської області (внутрішньообласні маршрути)" (далі - Наказ № 23); скасувати договір з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області від 14 квітня 2022 року № 55/22 (далі - Договір); зобов`язати Конкурсний комітет визначити МПП переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу № 42 (маршрут № 637 Трускавець АС-Шегині АС ч/з Борислав) на підставі поданих документів та укласти з ним договір на перевезення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації № 14 від 23 лютого 2022 року в частині недопущення до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Львівської області МПП "Західтранс"; скасовано рішення обласного конкурсного комітету, оформлене протоколом № 1 від 27 січня 2022 року в частині визначення переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу № 42 ПП "Дрогобич-Автотранс"; скасовано наказ Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації № 23 від 12 квітня 2022 року щодо об`єкту конкурсу № 42 в частині визнання переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Львівської області ПП "Дрогобич-Автотранс" на маршруті № 637 Трускавець АС- Шегині АС ч/з Борислав; визнано недійним договір з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області № 55/22 від 14 квітня 2022 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року скасовано повністю рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року було задоволено частково касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Західтранс", скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації №14 від 23 лютого 2022 року в частині недопущення до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Львівської області МПП "Західтранс". Скасовано рішення обласного конкурсного комітету, оформлене протоколом № 1 від 27 січня 2022 року в частині визначення переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу № 42 ПП "Дрогобич-Автотранс". Скасовано наказ Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації № 23 від 12 квітня 2022 року щодо об`єкту конкурсу № 42 в частині визнання переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Львівської області ПП "Дрогобич-Автотранс" на маршруті № 637 Трускавець АС- Шегині АС ч/з Борислав. Визнано недійним договір з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області № 55/22 від 14 квітня 2022 року. Зобов`язано Обласний конкурсний комітет з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території області Львівської обласної державної адміністрації розглянути подані документи МПП "Західтранс" з врахуванням висновків суду та визначити переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу № 42 (маршрут № 637 Трускавець АС-Шегині АС ч/з Борислав). 25 березня 2025 року Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог МПП "Західтранс" до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, Обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозиції та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території області Львівської обласної державної адміністрації за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП "Дрогобич-Автотранс" відмовити у повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 380/8792/22 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: документу про сплату судового збору; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. 16 квітня 2025 року Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації до Верховного Суду подано уточнену касаційну скаргу та заяву, в якій скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 380/9782/22 до закінчення касаційного провадження. Заява про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 380/9782/22 обґрунтована тим, що у бюджетних асигнуваннях скаржника відсутня належна кількість для сплати судового збору. Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного. Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ). Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону № 3674-VІ. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Згідно з частинами першою та другою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. За викладених обставин Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору. Керуючись статтею 121 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації про відстрочення сплати судового збору. Продовжити Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 380/8792/22 строк на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.Г. Загороднюк М.В. Білак , В.М. Соколов Судді Верховного Суду