Постанова 4857 № 300/793/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/793/25 пров. № А/857/10693/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Шевчук С.М., за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року (судді Остап`яка С.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 21 хв. в м. Івано-Франківськ повний текст рішення складено 10.03.2025) у справі №300/793/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 06.02.2025 звернулося в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 29.01.2025 ВП № 74805540. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю. Сторони своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судове засідання сторони не з`явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 КАС України. Відповідно до частин 1, 2 статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі за № 300/5153/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023, та яке набрало законної сили 21.12.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , як інваліду війни без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з 01.01.2017 з урахуванням уже виплачених сум. Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.04.2024 видано виконавчий лист №300/5153/23, на підставі якого 22.04.2024 відповідачем відкрито виконавче провадження №74805540. Позивач листом за №0900-0904-5/26581 від 02.05.2024 повідомив відповідача про те, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.03.2024 в сумі 23 610 гривень. Доплату за період з 01.01.2017 до 29.02.2024 в розмірі 29 168,76 гривень включено в реєстр, виплата за яким буде проведене при наявності фінансування з Державного бюджету. Головним державним виконавцем Іваночком В.Ю., 25.06.2024 складено та направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вимогу державного виконавця за №03.1-24/7624 про здійснення нового перерахунку пенсії стягувача ОСОБА_2 та здійснити всі необхідні заходи для повного фактичного виконання судового рішення. 04.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю., відповідь на вимогу, в якій зазначено, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.03.2024 в сумі 23 610 гривень. Доплату за період з 01.01.2017 до 28.02.20243 в розмірі 29 168,6 включено в реєстр, виплата за яким буде проведене при наявності фінансування з Державного бюджету. Крім того зазначено, що подано заяву про роз`яснення судового рішення щодо проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації згідно постанови КМУ від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та постанови КМУ від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду від 29.04.2024 в адміністративній справі №300/5153/23 - відмовлено. Зазначено, що пенсія позивачу не обмежувалась виплатою у максимальному розмірі, а тільки проводилась виплата пенсії без урахування індексацій. Питання виплати пенсії з урахуванням індексації передбаченої постановами №118, №168 та №185, не було предметом розгляду при винесенні рішення у справі №300/5153/23, є окремим предметом позову, а тому повинно розглядатися як інший вид спору (а.с.8-9). Головним державним виконавцем Іваночком В.Ю. 20.08.2024 у виконавчому провадженні №74805540 прийнято постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5 100 гривень, за невиконання рішення суду, ігнорування рішення суду та вимог державного виконавця. 03.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 20.08.2024 ВП №74805540 про накладення штрафу в розмірі 5 100 гривень в судовому порядку. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі з № 300/6752/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, та яке набрало законної сили 05.12.2024, у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. щодо винесення постанови від 20.08.2024 ВП №74805540 про накладення штрафу; скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 20.08.2024 ВП №74805540 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5 100 гривень, відмовлено. Висновками суду у справі за № 300/6752/24 встановлено відсутність підстав вважати, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №300/5153/23 в повному обсязі, та встановлено правомірність прийнятої головним державним виконавцем постанови про накладення штрафу в розмірі 5 100 гривень. 29.01.2025 головним державним виконавцем у виконавчому провадженні №74805540 встановлено невиконання боржником рішення суду у справі за № 300/5153/23 та прийнято постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу у подвійному розмірі в сумі 10 200 гривень, з подальшим зверненням до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про вчинення боржником кримінального правопорушення. Вважаючи постанову про накладення штрафу від 29.01.2025 у виконавчому провадженні ВП №74805540 протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 55 Конституції визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII). Положеннями статті 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Статтею 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. При цьому, частина 3 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Згідно з частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. З аналізу вказаних норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19. Як встановлено судом вище, спір у цій справі стосується виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №300/5153/23, яке набрало законної сили 21.12.2023, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , як інваліду війни без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з 01.01.2017 року з урахуванням уже виплачених сум, тобто в ній не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку, до зміни правового регулювання таких правовідносин (внесення змін в Закон №2262-ХІІ в частині застосування обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону), тобто у відповідача відсутнє право повторного застосування обмеження пенсії максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, ігноруючи рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до рішення про перерахунок пенсії №926080202050 від 20.02.2024 на виконання рішення суду від 12.09.2023 у справі №300/5153/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби в наслідок чого розмір пенсії з надбавками: з 01.01.2017 13 120, 73 грн., максимальний розмір 13 170, 73 грн; з 01.05.2017 13 194, 13 грн, максимальний розмір 13 170, 73 грн; з 01.10.2017 15 188, 22 грн, максимальний розмір 13 170, 73 грн; з 01.12.2017 15 188, 22 грн, максимальний розмір 13 170, 73 грн; з 01.01.2018 13 730 ; з 01.07.2018 20 230, 96 грн, максимальний розмір 14 350 грн; з 01.12.2018 20 252, 56 грн, максимальний розмір 14 970 грн; з 01.01.2019 20 252, 56 грн, максимальний розмір 14 970 грн; з 01.03.2019 23 563, 14 грн, максимальний розмір 14 970 грн; з 01.07.2019 23 595, 30 грн, максимальний розмір 15 640 грн; з 01.12.2019 23 630, 82 грн, максимальний розмір 16 380 грн; з 01.01.2020 23 630, 82 грн, максимальний розмір 16 380; з 01.05.2020 26 137, 14 грн, максимальний розмір 16380 грн; з 01.07.2020 26 172, 66 грн, максимальний розмір 17 120 грн; з 01.12.2020 26 200, 02 грн, максимальний розмір 17 690 грн; з 01.03.2021 28 982, 56 грн, максимальний розмір 17 690 грн; з 01.07.2021 29 022, 80 грн, максимальний розмір 18 540 грн; з 01.12.2021 29 061, 20 грн, максимальний розмір 19 340 грн; з 01.03.2022 32 991, 40 грн, максимальний розмір 19 340 грн; з 01.07.2022 33 036, 04 грн, максимальний розмір 20 270 грн; з 01.12.2022 33 067, 72 грн, максимальний розмір 20 930 грн; з 01.03.2023 34 567,72 грн, максимальний розмір 20 930 грн; з 01.03.2024 36 196,36 грн, максимальний розмір 23 610 грн. Також нараховано борг за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі 29 168, 76 грн, який внесено до Реєстру судових рішень, виплата за яким буде проведена після фінансування з Державного бюджету. Аналогічна інформація міститься в повідомленні Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.03.2024 про виконання судового рішення у добровільному порядку а також у листі від 05.04.2024 адресованих ОСОБА_1 . З зазначеного рішення про перерахунок пенсії №926080202050 від 20.02.2024 на виконання рішення суду від 12.09.2023 у справі №300/5153/23, повідомлення про виконання судового рішення у добровільному порядку від 04.03.2024 та листа від 05.04.2024 суд у справі за № 300/6752/24 встановив, що позивачем (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області) у повному обсязі не забезпечено виконання рішення суду від 12.09.2023 у справі №300/5153/23, а саме не здійснено виконання в частині перерахунку та виплати без обмеження пенсії максимальним розміром за 2018, 2019, 2020, 021, 2022, 2023 роки, оскільки виплата пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за вказані періоди і надалі проведена і проводиться не у повному нарахованому розмірі, а з урахуванням максимального розміру, зокрема: з 01.07.2018 нараховано з надбавками 20 230, 96 грн, з урахуванням максимального розміру 14 350 грн; з 01.12.2018 нараховано з надбавками 20 252, 56 грн, з урахуванням максимального розміру 14 970 грн; з 01.01.2019 нараховано з надбавками 20 252, 56 грн, з урахуванням максимального розміру 14 970 грн; з 01.03.2019 нараховано з надбавками 23 563, 14 грн, з урахуванням максимального розміру 14 970 грн; з 01.07.2019 нараховано з надбавками 23 595, 30 грн, з урахуванням максимального розміру 15 640 грн; з 01.12.2019 нараховано з надбавками 23 630, 82 грн, з урахуванням максимального розміру 16 380 грн; з 01.01.2020 нараховано з надбавками 23 630, 82 грн, з урахуванням максимального розміру 16 380 грн; з 01.05.2020 нараховано з надбавками 26 137, 14 грн, з урахуванням максимального розміру 16 380 грн; з 01.07.2020 нараховано з надбавками 26 172, 66 грн, з урахуванням максимального розміру 17 120 грн; з 01.12.2020 нараховано з надбавками 26 200, 02 грн, з урахуванням максимального розміру 17 690 грн; з 01.03.2021 нараховано з надбавками 28 982, 56 грн, з урахуванням максимального розміру 17 690 грн; з 01.07.2021 нараховано з надбавками 29 022, 80 грн, з урахуванням максимального розміру 18 540 грн; з 01.12.2021 нараховано з надбавками 29 061, 20 грн, з урахуванням максимального розміру 19 340 грн; з 01.03.2022 нараховано з надбавками 32 991, 40 грн, з урахуванням максимального розміру 19 340 грн; з 01.07.2022 нараховано з надбавками 33 036, 04 грн, з урахуванням максимального розміру 20 270 грн; з 01.12.2022 нараховано з надбавками 33 067, 72 грн, з урахуванням максимального розміру 20 930 грн; з 01.03.2023 нараховано з надбавками 34 567, 72 грн, з урахуванням максимального розміру 20 930 грн; з 01.03.2024 нараховано з надбавками 36 196, 36 грн, з урахуванням максимального розміру 23 610 грн. Таким чином, суд у справі за № 300/6752/24 встановив відсутні підстави вважати, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №300/5153/23 в повному обсязі, що на думку суду свідчить про правомірність прийнятої головним державним виконавцем постанови про накладення штрафу. Колегія суддів дійшла висновку з урахуванням матеріалів справи та доводів апелянта, що вказані обставини свідчать про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поважних причин невиконання судового рішення, а тому оскаржувану постанову від 29.01.2025 про накладення штрафу державним виконавцем було винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404-VIII. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №300/793/25 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк С.М. Шевчук Повний текст постанови складено 05.05.2025