Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11020/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11020/23 Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І., повний текст судового рішення складено 25.10.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ", Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №420/11020/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення У С Т А Н О В И В : 16.05.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.04.2023 №5440/15-32-04-10-17, №5441/15-32-04-10-17. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які встановлено п.201.10 ст.200 Податкового кодексу України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які установлено п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. також, ТОВ «АГРОКОМ» вказує про ведення мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Відповідач Головне управління ДПС у Миколаївській області з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи про порушення ТОВ «АГРОКОМ» граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі №420/11020/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" задоволено повністю. Не погодившись із таким судовим актом податковим органом оскаржено його в апеляційному порядку. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №420/11020/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 скасовано. Прийнято у справі нову постанову. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції ТОВ «АГРОКОМ» подано Верховного Суду касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №420/11020/23 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2023 №5440/15-32-04-10-17 щодо застосування штрафу у розмірі 581421грн. 64коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2023 №5441/15-32-04-10-17 щодо застосування штрафу у розмірі 139754грн. 52коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін. Приймаючи такий судовий акт в частині направлення справи на новий розгляд суд касаційної інстанції вказав, що надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 05.04.2023 №5440/15-32-04-10-17 необхідно встановити факт наявності усіх складових податкового правопорушення, зокрема, вини, з урахуванням принципу правової визначеності, принципу належного урядування та наявності легітимної мети втручання держави у майнові права платника податків. За наслідком нового розгляду справи №420/11020/23 Одеським окружним адміністративним судом 25.10.2024 прийнято постанову, якою позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 № 5440/15-32-04-10-17 на суму штрафу в розмірі 145337грн. 41коп. В решті позовних вимог відмовлено. Мотивуючи таке рішення в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції вказав, що контролюючим органом не правильно визначено кількість днів порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме з 27.05.2022 замість 16.07.2022. Означене вплинуло на розрахунок розміру штрафу. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог окружний адміністративний суд дійшов висновку про порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ТОВ "АГРОКОМ" подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач акцентує увага на тому, що судом першої інстанції не враховано наявності рішення ГУ ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ "АГРОКОМ" критеріям ризиковості платника податку, яке впливало на можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку скаржника, у досліджуваних правовідносинах у його діях немає вини, адже були об`єктивні перешкоди з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивач відмічає, що з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX і до набрання чинності наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 №225 (06.09.2022) він перебував у стані правової невизначеності. Як вказує ТОВ "АГРОКОМ", держава протягом невиправдано тривалого часу (з 27.05.2022 по 05.09.2022) не впровадила свої власні процедури щодо підстав та порядку підтвердження платником податків неможливості виконання податкових обов`язків, а отже не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо несвоєчасної реєстрації (з певних причин, які позивач вважає об`єктивними) податкових накладних, складених у листопаді 2021 - січні 2022 року, а тому притягнення позивача до відповідальності в таких правовідносинах є безпідставним. Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог податковим органом також подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Мотивуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ "АГРОКОМ" порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга податкового органу задоволенню підлягає, з урахуванням наступного. Зокрема, колегією суддів установлено, що за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «АГРОКОМ» складено податкові накладні: від 17.11.2021 №3, від 18.11.2021 №4, від 19.11.2021 №5, від 22.11.2021 №6, від 23.11.2023 №7, від 24.11.2021 №8, від 25.11.2021 №9, від 26.11.2021 №10, від 07.12.2021 №1, від 08.12.2021 №2, від 10.12.2021 №3, від 11.12.2021 №4, від 12.12.2021 №5, від 13.12.2021 №6, від 14.12.2021 №7, від 15.12.2021 №8, від 16.12.2021 №9, від 17.12.2021 №10, від 26.12.2021 №11, від 27.12.2021 №12, від 13.01.2022 №1, від 14.01.2022 №2, від 15.01.2022 №3, від 16.01.2022 №4, від 20.01.2022 №5. Апеляційним адміністративним судом з`ясовано, що фахівцем контролюючого органу проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на листопад-грудень 2021 року, січень 2022 року. За наслідком вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 24.02.2023 №2982/15-32-04-10/30820882, у якому встановлено порушення ТОВ «АГРОКОМ» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі вищеозначеного акту перевірки від 24.02.2023 №2982/15-32-04-10/30820882 Головним управлінням ДПС в Одеській області 05.04.2023 винесено податкове повідомлення-рішення №5440/15-32-04-10-17 щодо визначення суми штрафу в загальному розмірі 581421грн. 64коп. Не погодившись із означеним індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Отже, наведеними нормами Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі. При цьому, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації. 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533- IX (далі - Закон № 533- IX), відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ): «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню». Отже, законодавцем шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запроваджено мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період. При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 а саме, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020, який в подальшому неодноразово продовжувався. Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України дію карантину. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду цієї справи триває. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX). Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено: - у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні; - для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців». У подальшому, у зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (Закон № 2260-IX) підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику». Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Також, Законом №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «…У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються». Отже, з 27.05.2022 припинено застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Крім того, Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків. Також, зазначеним Законом №2260-IX пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.1-1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року. З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022. Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в Єдиному реєстрі податкових накладних після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати. У той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23. У доповнення наведеної правової позиції Верховний Суд в постанові 07.02.2024 у справі №380/7070/23 зауважив, що Держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких платники податків могли б завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складених до 24 лютого 2022 року (зі змінами до 31 січня 2022 року). Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності. При цьому, відповідний Закон від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій. Отже, законодавець не створив умов, за яких платник податків мав можливість у розумні строки зареєструвати податкові накладні, складені до введення воєнного стану, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину. Як слідує з системного аналізу норм Податкового кодексу України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці. Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства. До того ж, потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан. Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них. За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного». Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27.05.2022 дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань. Натомість, як установлено судом апеляційної інстанції, ТОВ «АГРОКОМ» не повідомляло податковий орган щодо неможливості виконання податкових обов`язків. Крім того, слід відмітити, що всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15.07.2022. У постанові 07.02.2024 у справі № 380/7070/23 Верховний Суд фактично висловив правову позицію, що з урахуваннями принципу верховенства права та заборони на дискримінацію платників податків, а також принципу in dubio pro tributario (презумпція правомірності рішень платника податків), що закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, перехідний період - до 15 липня 2022 року, про який йдеться в пункті 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX), та який згідно вказаного пункту має застосовуватись до податкових накладних дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, доцільно б було враховувати і при реєстрації податкових накладних, які складені у період до 1 лютого 2022 року та не були зареєстровані в ЄРПН з огляду на дію «ковідного» мораторію. Як убачається з матеріалів справи, податкові накладні ТОВ «АГРОКОМ» складено у період з 17.11.2021 по 20.01.2022. Апеляційним адміністративним судом з`ясовано, що реєстрацію таких податкових накладних здійснено 17.08.2022, тобто у період дії Закону № 2260-ІХ з набранням чинності якого (з 27.05.2022) припинили застосовуватися положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину. Матеріали справи свідчать, що усі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано з порушенням строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому в контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. З урахуванням установлених фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що порушення ТОВ «АГРОКОМ» строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є доведеним, а тому ГУ ДПС в Одеській області цілком правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 №5440/15-32-04-10-17. Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосовано Верховним Судом під час розгляду справ №620/9720/23 (постанова від 12.04.2024), №580/12437/23 (постанова від 18.03.2025), № №160/11819/23 (постанова від 08.04.2025). Частково скасовуючи спірний індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень окружний адміністративний суд вказав про те, що кількість днів порушення граничних строків реєстрації податкових накладних становить 33 календарних дня (з 16.07.2022 по 17.08.2022), а не 82 як зазначено податковим органом (з 27.05.2022 по 17.08.2022). Із таким висновком суду першої інстанції апеляційний адміністративний суд не погоджується, адже 15.07.2022 це умова з якою законодавець пов`язує можливість звільнення від відповідальності. У досліджуваних правовідносинах, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію у період з 01.03.2020 по 26.05.2022. Отже, у разі якщо платник податку не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, порушення граничного строку слід відраховувати саме з 27.05.2022, що й зроблено контролюючим органом в досліджуваній ситуації. Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення. Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. За приписами пункту 90 підрозділу 2 розділу «Перехідні положення» XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У рішенні Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього». Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто в нормативно-правовому акті, який пом`якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, має бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі. Водночас, Закон № 2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні» не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто їх дія має поширюватися на правовідносини, які виникли з 24.02.2022. Вказівка про надання нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі має бути чіткою та однозначною. Як правило, при наданні нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі вказується конкретна дата з якої правовідносини регулюються саме у визначений таким нормативно-правовим актом (пунктом, частиною, статтею) спосіб. Отже, положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ретроспективно не застосовуються. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, а строк затримки їх реєстрації впливає на визначення розміру штрафної санкції. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на правовідносини щодо порушення строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (до внесення змін Законом № 2876-IX), є неможливим. Колегія суддів відмічає, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX, або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 13.03.2024 у справі №120/6331/23 та підтримана постановою від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, прийнятою складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Означене спростовує доводи позивача, які наведено у відповідній частині апеляційної скарги. Не є юридично спроможним також посилання позивача на наявність рішення ГУ ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ "АГРОКОМ" критеріям ризиковості платника податку, яке, на думку платника податку, впливало на можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже така обставина не перешкоджала платнику податків своєчасно подати до контролюючого органу податкові накладні з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Жодного доказу на підтвердження означеного матеріали справи не містять, як і не містять квитанцій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відносно доводу позивача про те, що з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX і до набрання чинності наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 №225 (06.09.2022) він перебував у стані правової невизначеності, колегія суддів зазначає таке. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Переліків документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента» затверджено наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 №225, який набрав чинності 06.09.2022. Верховний Суд у постановах від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23, від 16.07.2024 у справі № 440/2936/23 висловив правову позицію, за змістом якої та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06.09.2022, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов`язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком. Під час розгляду даної справи про обставини звернення позивача до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків у спірний період не зазначала жодна зі сторін. Обставини прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов`язків в частині своєчасної реєстрації спірних у цій справі податкових накладних немає, відповідно, позивач уважається таким, що мав можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Обов`язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є новим в податковому законодавстві, а навпаки - є загальновідомим та загальнозастосовуваним. Посилання позивача на правову невизначеність у даних правовідносинах є неприйнятним, оскільки податковим законодавством чітко визначено необхідність реєстрації податкових накладних. Колегія суддів зауважує, що законодавцем, у зв`язку з обставинами, які сталися в країні, було прийнято ряд нормативно-правових актів, відповідно до яких за окремі порушення податкового законодавства, зокрема, несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, у відповідний проміжок часу штрафні санкції не застосовувалися. При цьому, проаналізовані вище нормативно-правові акти не скасовували обов`язку реєстрації податкових накладних, а лише на певний період часу звільняли платників податків від застосування до них штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію. Відтак, позивач в будь-якому разі повинен був зареєструвати податкові накладні. Посилання позивача на те, що він як суб`єкт господарювання у зазначений період не міг бути обізнаний про перелік підстав, за якими його може бути звільнено від відповідальності, а за якими у майбутньому ні, фактично є намаганням останнього уникнути відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме податковий орган визначає можливість чи неможливість виконання платником податків своїх податкових обов`язків. Платник податків, зі свого боку, повинен вчиняти всі необхідні дії, спрямовані на виконання свого податкового обов`язку, або ж довести податковому органу неможливість його виконання. Відповідно до положень пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Надаючи оцінку правовідносинам у справах № 520/18349/23, № 440/2936/23 Верховний Суд звернув увагу на зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов`язку у випадку неможливості його виконання. Ця норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об`єктивну нездатність їх дотримання. Порушення, що є предметом розгляду у справі, мають тривалий та повторюваний характер, про що свідчать дати реєстрації податкових накладних та їх кількість. Отже, склалася ситуація, коли платник податків здійснював господарську діяльність, мав змогу укладати та виконувати договори, проте з певних суб`єктивних причин не виконав належним чином свій податковий обов`язок. Ці тези перебувають у логічному конфлікті між собою. З огляду на проміжок часу, протягом якого платником податків систематично допускалися зазначені правопорушення, можливість виконання податкових зобов`язань з його боку є очевидною. Між тим, слід врахувати, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин. В контексті наведеного колегія суддів враховує, що на момент вчинення діяння платник податків діяв свідомо та керувався нормами права, чинними у відповідному темпоральному проміжку. Особа була зобов`язана здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлені законодавством строки, усвідомлювала протиправний характер свого діяння та його наслідків, відповідно до змісту правових норм, що діяли на момент вчинення правопорушення. Відтак, установлені під час перегляду даної справи в апеляційному порядку у повному обсязі спростовують наведені ТОВ «АГРОКОМ» в апеляційній скарзі доводи та свідчать про правомірність накладення на позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні від 25.10.2024 у справі №420/11020/23 в частині задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, а тому така часина судового акту підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №420/11020/23 в частині задоволення позовних - скасувати. Прийняти у відповідній частині нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.04.2023 № 5440/15-32-04-10-17 на суму штрафу в розмірі 145337грн. 41коп. відмовити. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №420/11020/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов