Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/23433/24
від 05.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2025 р. Справа № 520/23433/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Калиновського В.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., по справі № 520/23433/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОЛАЙН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехнолайн» (далі - позивач, ТОВ «Екотехнолайн») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області ), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 28.03.2024 № 5896 про відповідність ТОВ "Екотехнолайн" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 201.01.2025 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 28.03.2024 № 5896 про відповідність ТОВ "Екотехнолайн" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "Екотехнолайн" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначило, що рішення про відповідність ТОВ «Екотехнолайн» критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято у зв`язку з інформацією, що ТОВ «ЕКОТЕХНОЛАЙН» мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості. Стверджує, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки. Вказує, що позовна вимога про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку не підлягає задоволенню, оскільки в такому разі відбудеться втручання у дискреційні повноваження відповідача. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Мельнікова Л. В. У зв`язку зі смертю судді Мельнікової Л.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В. У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Бегунца А.О., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Калиновський В.А., Присяжнюк О.В. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ «ЕКОТЕХНОЛАЙН» зареєстровано платником податку на додану вартість 14.11.2013, основний вид економічної діяльності: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. (а.с.4) 28.03.2024 комісією Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 5896 про відповідність ТОВ «ЕКОТЕХНОЛАЙН» критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, а саме «11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: Придбання у період з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД ризикової операції, 8414, 8471, 3208, 8479, 9406, 8419; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 38975922; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку ризикових платників 28.03.2024. (а.с.6) Вважаючи рішення відповідача від 28.03.2024 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення ГУ ДПС у Харківській області від 28.03.2024 №5896 про відповідність ТОВ «ЕКОТЕХНОЛАЙН» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесене необґрунтовано, не містить доказів наявності проведення ризикових операцій позивачем з посиланнями на відповідні документи. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569). Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів встановлено Порядком № 1165. За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165). Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абзац 8 пункту 40 Порядку № 1165). У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірні рішення Комісії регіонального рівня можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абзацу 14 пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків. Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20. З урахуванням вищевикладеного, доводи апелянта про не створення оскаржуваними рішеннями правових наслідків для платників податків та не порушення їх прав, оскільки розміщена інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, є неприйнятними. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18. Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірним рішенням № 5896 від 28.03.2024 ТОВ "ЕКОТЕХНОЛАЙН" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку - яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Зі змісту рішення № 5896 від 28.03.2024 вбачається, що при віднесенні позивача до ризикових платників, Комісія посилається на «виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності». В рядку «податкова інформація» зазначено: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні зазначено: 1) тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД 8414, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38975922, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 28.03.2024; 2) тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД 8471, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38975922, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 28.03.2024; 3) тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД 3208, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38975922, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 28.03.2024; 4) тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД 8479, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38975922, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 28.03.2024; 5) тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД 9406, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38975922, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 28.03.2024; 6) тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 02.10.2023 по 28.03.2024, код УКТЗЕД 8419, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38975922, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 28.03.2024; Разом з цим, у вказаному рішенні не розкрито суть та характер наявної податкової інформації, яка стала підставою для такого висновку та не зазначено, в чому саме полягає ризиковість та нереальність здійснених/отриманих господарських операцій. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що підставою для визнання позивача ризиковим слугувало твердження контролюючого органу про здійснення ним придбання на адресу ризикових контрагентів. Однак, при цьому не наводить перелік контрагентів (ризикових), конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, що не відповідає принципу правової визначеності. Колегія суддів зауважує, що лише посилання на наявність у контрагентів позивача ризикових ознак або віднесення їх до переліку ризикових без надання відповідних доказів беззаперечно не може свідчити про ризиковість ТОВ «ЕКОТЕХНОЛАЙН», оскільки таке розуміння суперечить правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97). Натомість, оспорюване рішення не містить належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Апелянтом не подано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України. Крім того, у спірних правовідносинах прийняттю оскаржуваного рішення не передувало подання позивачем на реєстрацію податкової(их) накладної(их), що додатково свідчить про протиправний характер такого рішення, оскільки вирішення питання щодо наявності підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків можливо лише після перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Колегія суддів також зауважує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15. Стосовно посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що позивачем здійснюється накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (п.11), колегія суддів зазначає, що ні у оскаржуваному рішенні від 28.03.2024 № 5896, ні під час розгляду справи в суді відповідачем не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача. Таким чином, колегія суддів вважає, що не виклавши у спірному рішенні № 5896 від 28.03.2024 розшифрування податкової інформації та не навівши ризикових операцій і назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та не у спосіб, встановлений законом, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 5896 від 28.03.2024 про відповідність критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОЛАЙН", як такого, що прийняте без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо. Стосовно посилань відповідача на дискреційність його повноважень колегія суддів зазначає, що дискреція повноважень означає можливість прийняття рішення з певної кількості можливих, кожне з яких є правильним, тобто можливість органу діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Отже, доводи Головного управління ДПС у Харківській області, з наведених підстав, висновків суду не спростовують та є безпідставними. Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОЛАЙН" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 520/23433/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді В.А. Калиновський О.В. Присяжнюк