Постанова Черкаський апеляційний суд № 700/1097/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/465/25Головуючий по 1 інстанції Справа №700/1097/23 Категорія: 302090000 Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В., за участю секретаря Глущенко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Фермерського господарства «Персть» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року у справі за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах,- в с т а н о в и в: У листопаді 2023 року ФГ «Персть» звернулося до суду із вказаним позовом. В обґрунтування поданого позову зазначило, що 30.12.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Персть» укладено договір оренди землі. Відповідно до п. 12 договору в строкове платне користування передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7122880400:03:001:0475 площею 3,61 га, в адміністративних межах Босівської сільської ради. Згідно з п. 8 договору оренди землі, останній укладено строком на 10 (десять) років до 29.12.2022. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Позивач стверджує, що протягом усього строку дії договору він добросовісно виконує свої обов`язки щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати. 18.08.2022 він виплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 14432,00 грн. та надав два екземпляри додаткової угоди про продовження строку договору вищевказаної земельної ділянки. 17.12.2022 орендар повторно направив орендодавцю додаткову угоду про продовження строку договору оренди землі від 30.12.2012. 29.12.2022 строк дії договору закінчився, але позивач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідача. Позивач стверджує, що 19.09.2023 своїм листом (вих. № 07-09) він направив відповідачу ще одну пропозицію підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 30.12.2012. Лист вручено 22.09.2023. Орендодавець проігнорувала всі пропозиції орендаря щодо підписання додаткових угод. Також звертає увагу суду, що протягом місяця з дня закінчення строку оренди землі ФГ «Персть» не отримувало від ОСОБА_1 заперечень щодо поновлення договору оренди землі. Враховуючи відсутність протягом одного місяця заперечення проти такого користування та фактичне перебування земельної ділянки в користуванні позивача, ФГ «Персть» вважає, що договір оренди землі продовжив свою дію на тих самих умовах та на той саме строк. Вищезазначені дії відповідача він вважає неправомірними та такими, що порушують чинне законодавство України і права фермерського господарства, тому звернулися до суду за захистом порушеного права. На підставі викладеного ФГ «Персть» просило суд визнати поновленим на той самий строк і на тих же самих умовах Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Персть» від 30.12.2012, зареєстрований у Лисянському управлінні юстиції Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.10.2013 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122880400:03:001:0475 площею 3,61 га. Також просило вирішити питання про стягнення судових витрат. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що позивач пред`явив цей позов, обравши неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки просив суд захистити його права на поновлення договору оренди землі з вимогою визнати такий договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Суд першої інстанції вважає, що це не призведе до відновлення його прав, а потребуватиме нового звернення до суду з реальним відновленням порушених прав. Указане є самостійною підставою для відмови в позові. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ФГ «Персть» оскаржило його в апеляційному порядку, вказуючи, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається, оскільки договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах за принципом «мовчазної згоди», яка не вимагає звернення з наміром на поновлення договору з доданням проекту додаткової угоди, як це передбачено у випадку реалізації переважного права. Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №910/21516/17, від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 30.01.2019 у справі №905/1877/17, від 22.05.2019 у справі №917/439/18. У відзиві на апеляційну скаргу сторона відповідача зазначає, що, оскільки ФГ «Персть» не здійснило державної реєстрації договору оренди землі від 30 грудня 2012 року до 01.01.2013 року, як це передбачено умовами договору, договір між ФГ «Персть» і ОСОБА_1 чинності не набрав, і відповідно товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі. Орендодавець неодноразово повідомляла ФГ «Персть» про небажання продовжувати договірні правовідносини з позивачем, що у свою чергу призводить до порушення її прав як власника земельної ділянки. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону. Як вбачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що 30.12.2012 між орендодавцем ОСОБА_1 та ФГ "Персть" укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передала в оренду орендарю земельну ділянку площею 3,61 га з кадастровим номером 7122880400030010475 на строк 10 років до 29.12.2022. Згідно з п. 8 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до п. 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Актом передачі та прийому земельної ділянки від 30.12.2012 підтверджено факт передачі відповідачем позивачу земельної ділянки в оренду. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2013 №10046818 відповідач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7122880400:03:001:0475 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №960129 від 04.03.2008. Однак в державному акті серії ЯД №960129 від 04.03.2008 зазначено інший кадастровий номер цієї земельної ділянки - 7122880400:03:000:0475. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №10409898 07.10.2013 зареєстровано речове право відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7122880400:03:001:0475 - право оренди позивача строком до 22.12.2022. Позивач надав копію розписки ОСОБА_1 такого змісту "Орендодавець ОСОБА_1 отримала орендну плату за пай 2022 рік у сумі 14432,00 грн від ФГ "Персть", додат. угоди. 18.08.2022 р. ОСОБА_1 . Підпис, 18.08.2022 р. ОСОБА_2 . Підпис". Оскільки у суду першої інстанції виникли сумніви щодо відповідності наданої копії оригіналу, на що звертала увагу сторона відповідача у відзиві на позовну заяву та під час судового розгляду, суд просив надати сторону позивача оригінал цієї розписки для огляду. Представник позивача на вимогу суду оригінал вказаної розписки не надав. Також позивач надав суду копію Додаткової угоди до договору оренди землі від 30.12.2012, датовану 18.08.2022, але не підписану сторонами, та копію накладної Укрпошти №1930101723373 від 20.12.2012, згідно з якою ОСОБА_2 направила ОСОБА_1 відправлення вагою 0,02 кг. Опис вкладення цього відправлення та докази його вручення адресату матеріали справи не мітять. Позивач, як доказ, подав копію свого листа до відповідача від 19.09.2023 з вимогою припинити зволікати з підписанням додаткової угоди про продовження договору оренди землі. Сторона відповідача надала суду державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №960129 від 04.03.2008, з якого вбачається, що відповідач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7122880400:03:000:0475. Передостання група цифр в кадастровому номері «000» відрізняється від передостанньої групи цифр «001» в кадастровому номері земельної ділянки, право власності на яку зареєстровано за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26.09.2013 на підставі цього ж державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №960129 від 04.03.2008. З наданої на запит відповідача довідки Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру вбачається, що розпорядженням голови райдержадміністрації з 28.08.2008 № 196 змінено кадастровий номер земельної ділянки 7122880400:03:000:0475 на номер 7122880400:03:001:0475. Відповідач надала суду копію своєї заяви до позивача від 12.04.2021 про те, що вона не бажає поновлювати строк дії договору оренди земельної ділянки №7122880400030000475. На цей лист позивач надав відповідачу відповідь від 07.07.2022 за вих №01-07 про те, що лист відповідачки не може бути врахований позивачем при веденні господарської діяльності з огляду на те, що земельної ділянки з кадастровим номером 7122880400:03:000:0475 не існує і позивач її не орендує. Також ОСОБА_1 надала копію своєї розписки такого змісту "Орендодавець ОСОБА_1 отримала орендну плату за пай 2022 рік у сумі 14432,00 грн від ФГ "Персть" 18.08.2022р. ОСОБА_1 . Підпис, 18.08.2022 р. ОСОБА_2 . Підпис". У цій розписці слова "додат. угоди" відсутні. Згідно з довіреністю від 11.03.2021 ОСОБА_2 - засновник Фермерського господарства "Персть". Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»). Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору. Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Водночас поновлення договору оренди згідно із частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» здійснюється у встановленому законодавством порядку. Так, частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі - в редакції станом на час вирішення спору судами) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права. За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник ом у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій . Як уже вказувалось, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця надати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 вказаного Закону оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Тож поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк. Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди. У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення. Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). Тож статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції, чинній у спірний період, визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Пала та Верховного Суду дійшла також у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту. Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №378/596/16-ц від 29 вересня 2020 року. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Щодо посилань в апеляційній скарзі на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №910/21516/17, від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 30.01.2019 у справі №905/1877/17, від 22.05.2019 у справі №917/439/18, то колегія суддів, відхиляючи їх, враховує, що логіка побудови і мета існування процесуальних механізмів вказує на те, що з метою застосування норм права у подібних правовідносинах при наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, що містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати або колегії суддів цього суду, а висновки Великої палати Верховного суду - над висновками об`єднаної палати, палати і колегії суддів Касаційного цивільного суду. За таких обставин, колегія суддів вважає висновки суду обґрунтованими та законними. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 35, 258, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Персть» - залишити без задоволення. Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 травня 2025 року. Судді: