Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/4439/24

Справа № 748/4439/24 Головуючий у 1 інстанції Меженнікова С. П. Провадження № 33/4823/261/25 Категорія - ч. 1ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю захисника адвоката Матроса І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Матроса І.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн. Як встановив суд, 18 вересня 2024 року, о 18 год. 59 хв., в с. Мньов, по вул. Садова, 1, Чернігівського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник адвокат Матрос І.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що опис встановлених поліцейським обставин, викладений у фабулі протоколу, не відповідає дійсності. На думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння була порушена, про що також у своїх письмових поясненнях підтвердила лікар-нарколог, яка проводила огляд останнього. Окрім цього, посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням строків, передбачених ст. 254 КУпАП. А тому, вважає, що його підзахисного було безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності, за обставин наведених у протоколі. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. При цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№842627 від 14.10.2024 року, ОСОБА_1 18 вересня 2024 року, о 18 год. 59 хв., в с. Мньов, по вул. Садова, 1, Чернігівського району, керував транспортним засобом марки "ВАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Формулювання вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, викладеного у складеному щодо нього протоколі, цілком відповідає диспозиції наведеній вище нормі матеріального закону, узгоджується із п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, який зазначений у протоколі та ставиться у провину водія. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 763 від 20.09.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані наркотичного сп`яніння (а.с.4). Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до пункту 7 розділу III Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Пунктом 8 розділу III Інструкції визначено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Тобто, Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано КНП «ЧОПНЛ», а саме, виявлено у сечі ОСОБА_1 наркотичні речовини амфетаміни. Відповідно до пункту 15 розділу III Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (пункт 16 розділу III Інструкції). Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудної камери інспектора патрульної поліції. Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів вбачається (а.с.6), що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм, у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, при цьому, на місці зупинки транспортного засобу було проведено і відповідний огляд водія на стан наркотичного сп`яніння, у тому числі і реакцію зіниць очей на світло, які зі слів поліцейського не реагували(19:02:23). Також, на запитання працівника поліції щодо вживання наркотичних засобів, ОСОБА_1 пояснив, що «вживав раніше». Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції та прохав, щоб йому дали можливість доїхати додому, про що був попереджений про кримінальну відповідальність щодо можливого надання неправомірної вигоди працівникам поліції, що свідчить про намагання останньою уникнути відповідальності за вчинене. Згідно п.2 розділу І Інструкції, поліцейський суб`єктивно оцінює наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння і, як наслідок, існування підстав для проведення огляду. З метою усунення суб`єктивних чинників, надалі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, і останній погодився. ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу з метою огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння та було проведено зовнішній огляд водія, поведінку обстежуваної особи, стан його свідомості, мовну здатність та вегетативно-судинні реакції (дихання, пульс, артеріальний тиск), надано ємність для відібрання біологічного середовища. При цьому, ОСОБА_1 процедуру відібрання біологічного зразку, а саме сечі, не оскаржував та погодився із даним видом дослідження. За результатами медичного аналізу, в біологічному зразку (сечі) було виявлено амфетаміни. Тобто, заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, що відповідає процедурі огляду на стан наркотичного сп`яніння. Пунктом 3 розділу III Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. В судовому засіданні місцевого суду лікар ОСОБА_2 зазначила, що діяла відповідно до Інструкції, огляд на виявлення наркотичних речовин відбувався шляхом відбору сечі, результат аналізу показав, що у сечі ОСОБА_1 містяться амфетаміни і це вважається наркотичним сп`янінням. На запит апеляційного суду, з листа генерального директора КНП «ЧОПНЛ» за №152 від 22.04.2025 року вбачається, що лікарі даної медичної установи, які здійснюють огляд осіб щодо виявлення стану сп`яніння за своїм фахом є лікарі-наркологи (лікарі спеціалісти), а тому тематичне удосконалення за відповідною програмою отримано під час навчання в учбовому закладі, а тому доводи апелянта про те, що складений лікарем ОСОБА_2 висновок не може братись до уваги, так як лікар не пройшла тематичне удосконалення, є необґрунтованими. Що стосується доводів апелянта про не зазначення у висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння повного прізвища лікаря, яка проводила огляд, згідно паспортних даних цієї особи, то вони є слушними, однак це не є підставою для визнання даного висновку недійсним, оскільки будь-яких сумнівів щодо особи, яка проводила огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, у суду апеляційної інстанції не виникає. До того ж, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисник звертались зі скаргами до керівництва медичної установи на дії лікаря, яка проводила огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також до правоохоронних органів з відповідною заявою чи скаргою про перевищення лікарем своїх службових повноважень. Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 не наполягав на проходженні огляду в іншому медичному закладі, або висловлював будь-які зауваження щодо такого огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також відсутні будь-які дані, які можуть свідчити про те, що водій має сумніви у професійності та кваліфікації лікаря, яка проводила огляд та склала медичний висновок. Твердження захисника про те, що протокол складений з порушенням строків, передбачених ст. 254 КУпАП є безпідставними, оскільки в день виявлення працівниками поліції особи, яка мала ознаки наркотичного сп`яніння, у них не було доказів перебування її у стані наркотичного сп`яніння. Для перевірки і встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення об`єктивно необхідний певний час, складання протоколу здійснюється після отриманням посадовою особою, уповноваженої складати протокол, достатніх даних для висновку про наявність обґрунтованих підстав складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП. Отже, різниця у часі обумовлена виключно часом отримання результатів лабораторного дослідження біоматеріалу ОСОБА_1 для встановлення його стану наркотичного сп`яніння та знаходження працівниками поліції особи водія з метою оформлення адмінматеріалів за ст. 130 КУпАП, як про це також зазначив і працівник поліції у судовому засіданні місцевого суду. При цьому, доказів того, якого числа та яким способом (особисто чи поштою) поліцією був отриманий вказаний результат, у справі відсутні. Тож стверджувати, що протокол про адміністративне правопорушення складено з пропуском строку, неможливо. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Матроса І.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач