Ухвала КАС ВС № 280/7637/24

УХВАЛА 01 травня 2025 року м. Київ справа № 280/7637/24 адміністративне провадження № К/990/15476/25 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 280/7637/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування та виплати позивачу у період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2102,00 грн; - визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування та виплати позивачу у період з 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно) суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року у розмірі 2102,00 грн; - зобов`язати відповідача 1 провести нарахування та виплату позивачу недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) на підставі ч. 2, 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; - зобов`язати відповідача 1 провести нарахування та виплату позивачу недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно) на підставі ч. 2, 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року (2481,00 грн), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; - визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не забезпечення фінансування виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) та у період з 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2021 році - 2481,00 грн; - зобов`язати відповідача 2 здійснити фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) та у період з 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно) з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2102,00 грн. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно) суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року у розмірі 2102,00 грн. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) на підставі ч. 2, 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно) на підставі ч. 2, 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року (2481,00 грн), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) та у період з 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2021 році - 2481,00 грн. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно) та у період з 01.01.2022 до 08.06.2022 (включно) з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Так відповідач вказує, що є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21 щодо правомірності застосування для цілей ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме - для обчислення базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік. З цього приводу слід зазначити, що відступ - це інший підхід до застосування тієї ж норми права у подібних правовідносинах, щодо якої такий висновок сформовано. Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Також причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, помилковість тощо). Проте, заявником не наведено належних обґрунтувань можливості відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній ним постанові Верховного Суду. Відповідач фактично не погоджується з застосованими висновками Верховного Суду, що не може вважатися належним обґрунтуванням п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 280/7637/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська