Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/2930/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 травня 2025 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М., розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: . АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_1 , її захисника Чабан А.В., та представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - Басараба М.М., за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2025 року,- В С Т А Н О В И Л А: Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2025 року провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-4 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. На вказану постанову ОСОБА_3 , який є представником малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає помилковим висновок районного суду, що конфліктна ситуація, яка виникла 13.01.2025 року була одноразовою, та дії малолітнього ОСОБА_4 не мають системного характеру. Вказує, що згідно письмових пояснень малолітнього ОСОБА_2 , у другому семестрі 6 класу ОСОБА_4 почав використовувати відносно ОСОБА_2 принизливе прізвисько, до кінця 6-го класу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 постійно штовхалися та робили йому підніжки, у вересні 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знову вигукували образливі прізвиська та насміхались з ОСОБА_2 , пізніше 13.01.2025 року на уроці фізкультури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по дорозі у сквер закидали ОСОБА_2 великими сніжками, ОСОБА_4 натер йому обличчя снігом, далі діти штовхали його та провокували на бійку, в ході бійки фільмували все на телефон та підтримували кривдника. Посилається на наявне відео бійки між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , яку ОСОБА_11 знімав на камеру телефону та викрикував із іншими хлопцями слова підтримки ОСОБА_12 ЄУНСС: 727/2930/25 Головуючий у І інстанції: Бойко М.Є. НП: 33/822/197/25 Доповідач: Струбіцька О.М. Звертає увагу на інше відео, на якому однокласника цькують ОСОБА_2 , штовхають його, втому числі ногами. Вказує, що згідно висновку психологічно дослідження Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Чернівецької області державної адміністрації, психолог стверджує, що у словах ОСОБА_2 відслідковується наявність тривалого булінгу в навчальному закладі по відношенню до нього, щодо ОСОБА_2 вчинялись протиправні дії, які нанесли шкоди його психічному, соматичному та психоемоційному стану, в цих діях був прояв психологічного та психічного насилля в начальному закладі, дані дію мають місце протягом трьох років. Зазначає, що психологічне та фізичне насильство щодо ОСОБА_13 вчинялось декількома однокласниками протягом тривалого періоду, а тому є очевидним, що кривдники діяли в змові проти потерпілого, а цькування відбувались на регулярній основі. На підставі наведеного, вважає, що у даному випадку ситуація булінгу має колективний характер, а тому дії ОСОБА_4 не можна розглядати як окремі елементи насильства. Вказує, що дії ОСОБА_4 є наслідуванням дії ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , як лідерів класу. Зауважує, що повторюваність цькування щодо потерпілого ОСОБА_2 з боку ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 характеризується різним часом та місцем вчинення насильства під час навчального процесу, застосуванням різних видів насильства, що свідчить про систематичний характер булінгу. Заслухавши думку представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку ОСОБА_1 та її захисника Чабан А.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги були дотримані районним судом. Закриваючи провадження по справі, районний суд виходив із того, що матеріалами справи не доведено, що дії ОСОБА_4 мають систематичний характер, оскільки долученими до справи доказами підтверджено тільки один епізод конфлікту, який мав місце 13.01.2025 року. Апеляційний суд погоджується із такими висновками районного суду, виходячи з наступного. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №652963 від 19.02.2025 року ОСОБА_1 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила те, що він, будучи учасником освітнього процесу, на території та біля Чернівецького ліцею №9 Чернівецької міської ради по вул. В.Кросняна, 2, м. Чернівці систематично - впродовж 2023-2025 років та, зокрема 13.01.2025 року, вчиняв булінг (цькування), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке полягало у психологічному булінгу щодо учня 7 Б класу ОСОБА_2 , а саме: словесних образах, приниженні, прізвиськах, ігноруванні, глузуванні) та фізичному булінгу ( штовханні, підштовхуванні до бійки), внаслідок чого останньому було заподіяно шкоду його психічному здоров`ю. Такими своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-4 КУпАП (а.с. 1). Диспозиція ч. 3 ст.173-4 КУпАП передбачає відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років. Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (булінг вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків. Згідно з п.3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. У пункті 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру. Тобто, типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи встановив, що долученими до справи доказами не підтверджено систематичності дії ОСОБА_4 , які б могли утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП. Так, з письмової заяви матері ОСОБА_2 ОСОБА_16 до ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області від 15.01.2025 року вбачається, що вона просить вжити заходів до однокласників її сина ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які впродовж 2023-2025 рр. вчиняли булінг психологічного та фізичного характеру відносно її сина (а.с. 27). Також, відповідно до електронної заяви №214 ОСОБА_16 її син ОСОБА_17 систематично зазнає морального та фізичного знущання від двох однокласників: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а.с. 168). У письмових поясненнях, які наявні у справі, ОСОБА_16 аналогічно вказала, що, починаючи з середньої школи, її син - ОСОБА_2 систематично зазнавав психологічного та фізичного цькування з боку однокласників, зокрема ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших учнів. Випадки булінгу включали образи, штовханину, побиття, погрози, публічне приниження, цькування у групових чатах, а також знущання в присутності інших учнів і вчителів. 13.01.2025 року мало місце публічне побиття ОСОБА_20 його однокласником ОСОБА_10 з відеофіксацією цих подій на телефони ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 та підбурюванням останніх про застосування фізичного насильства до її сина, що завдало дитині фізичної та емоційної шкоди (а.с. 28-31). З письмових пояснень потерпілого - ОСОБА_2 (а.с. 38-52) вбачається, що з другої половини 2023 року ( під час навчання у 5 класі) він зазнавав булінгу з боку однокласників ОСОБА_24 та ОСОБА_15 , останні почали ставити йому підніжки, штовхати під час перерв, а згодом - насміхатися, на що він робив їм зауваження. Певний час йому намагався допомагати захищатися від цього інший однокласник ОСОБА_25 , який також робив зауваження ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Надалі ОСОБА_6 вигадав та почав з ОСОБА_28 ображати його різними прізвиськами перед іншими учнями класу, а ОСОБА_8 з часом почав від нього дистанціюватися, ймовірно, через страх самому стати об`єктом булінгу. Остаточне погіршення їхніх стосунків відбулося в другому семестрі 6 класу (січеньтравень 2024 року). Крім того, приблизно у жовтні 2023 року, ОСОБА_6 почав систематично використовувати відносно нього нове образливе прізвисько, що викликало сміх серед інших учнів, у тому числі - ОСОБА_14 та їхніх близьких друзів, а в другому семестрі 6 класу до них приєднався також ОСОБА_8 , який раніше його підтримував. У березні 2024 року на уроці фізкультури ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закинули його спортивну форму у смітник. Щодо події 13.01.2025 року вказав, що під час конфлікту з ОСОБА_29 він не проявляв агресії, а лише намагався захищатися і встояти на ногах. Цю бійку декілька однокласників ОСОБА_8 , ОСОБА_22 та ОСОБА_7 фіксували на свої мобільні телефони, не намагаючись зупинити конфлікт. Натомість, вони, як і інші присутні, вигукували фрази на кшталт: «бий ОСОБА_30 », «убий його», «на коліна», «копай» (останнє вигукував, зокрема, ОСОБА_31 ). З наявного у справі протоколу №2 засідання комісії з розгляду питання ймовірного булінгу стосовно учня 7-Б класу ОСОБА_2 від 24.01.2025 року вбачається, що батько ОСОБА_2 ОСОБА_3 просив надати оцінку не діям ОСОБА_4 чи інших дітей, а саме ОСОБА_14 , при цьому вказував, що булінг в класі спровокований діями двох осіб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , та те що саме від цих двох осіб його син зазнавав булінгу (а.с. 138). Згідно з листа директора Чернівецького ліцею №9 Солтисіка І. № 05-02/6 від 16.01.2025 року до начальника РУП ГУНП в Чернівецькій області вбачається, що 16.01.2025 року до адміністрації Чернівецького ліцею №9 надійшла заява від батьків учня 7-Б класу ОСОБА_32 про вчинення боулінгу щодо їх дитини учнями класу, а саме: ОСОБА_28 та ОСОБА_33 (а.с. 169). Із змісту цих доказів вбачається, що батьки ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , скаржились на дії ОСОБА_14 і ОСОБА_15 щодо їх сина, а не на дії ОСОБА_4 . Така ж позиція випливає і із показів самого ОСОБА_2 , який пояснював, що ОСОБА_4 у другій половині 2023 року допомагав йому та робив зауваження іншим однокласникам, які його ображали (а.с. 43). Також згідно цих пояснень, образливе прізвисько та принизливу пісню придумав ОСОБА_34 , та разом із ОСОБА_5 , та ображали його цим. За поясненнями ОСОБА_2 дружні відносини із ОСОБА_4 у нього погіршились у першій половині 2024 року, до цього періоду вони товаришували та жодних протиправних дій він щодо нього не робив. Відтак, матеріалами справи не підтверджено зазначені у протоколі обставини, що впродовж 2023-2025 років ОСОБА_4 систематично вчиняв булінг (цькування), щодо ОСОБА_2 . У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на покази малолітнього ОСОБА_2 , проте такі покази були досліджені та оцінені районним судом, та з їх оцінкою погоджується і апеляційний суд. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_4 діяв у змові з іншими особами, є безпідставним, не підтверджується жодними доказами. Наявними у справі доказами, підтверджено конфліктну ситуацію, що виникла між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 13.01.2025 року, проте один випадок конфлікту не свідчить про системність протиправних діянь ОСОБА_4 щодо ОСОБА_2 , доказів на підтвердження систематичності в діях ОСОБА_4 у матеріалах справи немає. Згідно вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалась суть адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі, орган, уповноважений на його складання, до матеріалів справи не долучив. Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП не доведена належними доказами, а тому районний суд правомірно закрив провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлених судом обставин події, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Доводи апеляційної скарги про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Апеляційним судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування оскаржуваної постанови. За таких обставин, апеляційний суд вважає постановлене у справі рішення законним і обґрунтованим, а тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2025 року, якою закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-4 КУпАП у зв`язку з відсутню в її діях складу адміністративного правопорушення без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду [підпис] О.М. Струбіцька "Копія. Згідно з оригіналом." Суддя - доповідач _________________ Струбіцька О.М. (посада) (М.П., підпис) (ПІБ) 01.05.2025 року (дата засвідчення копії)