Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/1004/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2025 року Справа № 924/1004/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А. секретар судового засідання Романець Х.В. за участю представників сторін: позивача - Манастирський В.В. (в режимі відеоконференції); відповідача - Стасюк Р.В. (в режимі відеоконференції); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 січня 2025 року (повний текст складено 24.01.2025) у справі №924/1004/24 (суддя Яроцький А.М.) за позовом Хмельницького обласного центру зайнятості до Ярмолинецької селищної ради про визнання права власності на частину майна, визнання незаконним рішення від 13.09.2024 та зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23 січня 2025 року у справі №924/1004/24 в задоволенні позову Хмельницького обласного центру зайнятості до Ярмолинецької селищної ради про визнання права власності на частину майна, визнання незаконним рішення від 13.09.2024 та зобов`язання вчинити дії, відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати право власності на вказане майно. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/1004/24 у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницького обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 січня 2025 року у справі №924/1004/24. Призначено справу №924/1004/24 до розгляду на 14 квітня 2025 року об 11:00 год. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Розпорядженням керівника апарату суду від 09.04.2025 №01-05/121 у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Павлюк І.Ю. у період з 07.04.2025 по 14.04.2025 включно, призначено заміну судді-члена колегії у справі № 924/1004/24. Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №924/1004/24 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2025 року справу №924/1004/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. Безпосередньо в судовому засіданні 14 квітня 2025 року представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. В судовому засіданні 14 квітня 2025 року відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі до 28.04.2025 об 11:00 год., що занесено до протоколу судового засідання. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2025 оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на частину майна, суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст.269 ГПК України, переглядає справу лише в цій частині. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 1992 року між Районною державною адміністрацією смт. Ярмолинці Хмельницької області та Обласним центром зайнятості м. Хмельницький укладено договір про дольову участь у виділенні коштів на будівництво адміністративного будинку в смт. Ярмолинці, за змістом якого Ярмолинецька районна державна адміністрація приймає обласний центр зайнятості в дольову участь в будівництві адмінбудівлі в смт. Ярмолинці. Після закінчення будівництва будуть виділені чотири службові кімнати для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості корисною площею 70 кв.м. на 1 поверсі. У п. 2 договору передбачено, що обласний центр зайнятості зобов`язується оплатити до 01.01.1993 вартість виділеної площі підрядній організації малому підприємству "Будівельник" в сумі 991 060 руб. з розрахунку 14 156 руб. за 1 м.кв. корисної площі. Обласний центр зайнятості вступає у власність вказаною власністю і володіє всіма правами і обов`язками власника після підписання акту державної комісії про введення в експлуатацію адмінбудівлі в смт. Ярмолинці, який передбачено планом ввести в дію в ІІ кварталі 1993 року. Договір від 18.11.1992 підписано представниками Ярмолинецької районної державної адміністрації та Обласного центру зайнятості та скріплено відтисками печаток організацій, а також затверджено представником Президента по Ярмолинецькому району. 10 липня 2001 року у зв`язку з тим, що незавершене будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці за адресою: смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1 по АВІЗО №16 від 25.06.2001 передано на баланс Ярмолинецької районної ради, між Хмельницьким обласним центром зайнятості (дольовик) та Ярмолинецькою районною радою (замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору від 18 листопада 1992 року "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці", згідно пункту 1.1 якої, у п. 1.1 визначено, що замовник зобов`язується закінчити незавершене будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці по площі 600-річчя Ярмолинець будинок №1, яке передане на баланс Ярмолинецькій районній раді по АВІЗО №16 від 25.06.200 року і здати по акту Державної приймальної комісії до 01.09.2001 року. Згідно рішення 19 сесії районної ради ХХІІІ скликання від 08.06.2001 №28 замовник зобов`язується виділити Хмельницькому обласному центру зайнятості на першому поверсі адмінбудинку 7 кімнат (№105, 106, 107, 108, 109, 110, 111) корисною площею 106 кв.м. для розташування Ярмолинецького районного центру зайнятості. Вищевказані приміщення в термін до 01.09.2001 передати дольовику "під ключ" (п.п. 1.2, 1.3 додаткової угоди). Відповідно до п. 2.1 угоди, до 31.07.2001 дольовик зобов`язується сплатити Ярмолинецькій районній раді вартість додатково виділених 36 кв.м. корисної площі за ціною, яка склалась в Хмельницькій області станом на 01.01.2001 (по даних Держбуду України). Ця вартість складає 36 кв.м. * 999 грн. = 35964 грн., в тому числі ПДВ. Договірна ціна є твердою і не коригується в процесі закінчення будівництва. За виділені 70 кв.м. корисної площі згідно договору від 18.11.1992 року Хмельницький обласний центр зайнятості повністю розрахувався (п. 2.2 угоди). Згідно з п. 3.1 угоди сторони, які уклали цю угоду несуть повну відповідальність за виконання своїх обов`язків, передбачених даною угодою і законодавством України. У Розділі угоди "Строк дії угоди" визначено, що угода вступає в силу з дня її підписання. Додаткову угоду №1 від 10.07.2001 до договору від 18.11.1992 підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток. Листом Ярмолинецької районної ради від 18 грудня 2001 року №249 повідомлено Хмельницький обласний центр зайнятості про те, що відповідно до додаткової угоди №1 від 10 липня 2001 року до договору від 18 листопада 1992 року за адресою: 32100, смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, кошти Хмельницького обласного центру зайнятості в повному обсязі використані та освоєні. Приміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості буде передано на баланс центру зайнятості після здачі об`єкта в експлуатацію. 16.01.2017 Ярмолинецькою районною радою згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на адміністративне приміщення Будинку рад загальною площею 4616,1 метри квадратні за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1150982468258 на підставі рішення 26 сесії VI скликання Ярмолинецької районної ради від 31.05.2013. 18.09.2017 Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся із листом №22- 15/2066 "Щодо виділення частки для розміщення Ярмолинецького РЦЗ" з проханням винести на розгляд сесії районної ради та розглянути питання виділення частки Хмельницького обласного центру зайнятості із комунальної власності в державну та встановити право власності на частину приміщення за Хмельницьким обласним центром зайнятості корисною площею 106 метрів квадратних згідно договору від 18 листопада 1992 року "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці" та додаткової угоди №1 від 10 липня 2001 року до договору від 18 листопада 1992 року "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці". За результатами розгляду даного листа Ярмолинецька районна рада рішенням Ярмолинецької районної ради від 22 грудня 2017 року №7 "Про надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність" надано згоду на передачу 1/23 частки приміщення загальною площею 198,1 метри квадратних, з яких корисна площа 125,6 метри квадратних (перший поверх адміністративного приміщення Будинку рад), що розташований за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, з передачею прав власності на дану частку нежитлового приміщення у встановленому порядку із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність в особі Хмельницького обласного центру зайнятості. Оскільки питання передачі майна із комунальної у державну власність регулюється Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", відповідно до яких передача майна (будівлі) із комунальної у державну власність здійснюється за погодженням із Кабінетом Міністрів України Хмельницький обласний центр зайнятості листом від 26.02.2019 №22-12/759 "Щодо приміщення Ярмолинецької районної філії Хмельницького ОЦЗ" звернувся до Державної служби зайнятості (Центрального апарату) з проханням клопотати перед Кабінетом Міністрів України щодо надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність на баланс Хмельницького обласного центру зайнятості. Державна служба зайнятості (Центральний апарат), в свою чергу, із відповідним листом звернулася до Міністерства соціальної політики, до сфери управління якого входила служба зайнятості, за результатами розгляду якого Мінсоцполітики листом від 24.04.2019 №8217/0/2-19 "Щодо передачі нерухомого майна" повідомило, що здійснюється розробка єдиних комплексних підходів управління майном служби зайнятості, створено відповідну робочу групу, та виходячи з результатів її роботи Мінсоцполітики повернеться до розгляду порушеного питання. З огляду нв викладене, рішення Ярмолинецької районної ради від 22 грудня 2017 року №7 "Про надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність" реалізовано не було. 16 жовтня 2020 року Ярмолинецька районна рада відповідно до пункту 20 частини першої статті 43, частини першої та другої статті 59, частин четвертої та п`ятої статті 60, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням сесії №9 від 16.10.2020 вирішила передати безоплатно із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району в комунальну власність Ярмолинецької територіальної громади, управління якою здійснює Ярмолинецька селищна рада майно та правовстановлюючі документи на відповідне майно згідно переліку, в якому зокрема і перебувало адміністративне приміщення Будинку рад. 20.10.2020 Ярмолинецька селищна рада рішенням 39 позачергової сесії сьомого скликання від 20.10.2020 №1 прийняла безоплатно в комунальну власність Ярмолинецької селищної територіальної громади, управління якою здійснює Ярмолинецька селищна рада комунальне майно, що перебувало на балансі комунальних підприємств, установ, закладів та організацій, засновниками яких є Ярмолинецька районна рада Хмельницької області із спільної власності територіальних громад Ярмолинецької районної ради. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2021 №246891778 вищевказане майно зареєстровано 24.02.2021 за Ярмолинецькою селищною радою на підставі рішення Ярмолинецької селищної ради від 20.10.2020, рішення Ярмолинецької районної ради від 16.10.2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.12.2020 виданого Ярмолинецькою селищною радою та Ярмолинецькою районною радою. З метою оформлення права власності на частину адміністративного приміщення 14.09.2021 Хмельницький обласний центр зайнятості звернувся із листом №22-15/3019 до Ярмолинецької селищної ради з проханням надати згоду для реалізації рішення Ярмолинецької районної ради від 22.12.2017 №7 щодо передачі частки приміщення на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: 32100, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1 Хмельницькому обласному центру зайнятості. У відповідь на даний лист Ярмолинецька селищна рада листом від 06.10.2021 №2739 повідомила, що відповідно до п.30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання розпорядження комунальним майном територіальної громади може бути вирішено виключно сесією Ярмолинецької селищної ради. 21.11.2022 та 26.06.2024 позивач звертався до відповідача з листами, в яких просив винести на розгляд сесії Ярмолинецької селищної ради питання щодо виділення частки Хмельницького обласного центру зайнятості із комунальної власності в державну та встановити право власності на частину приміщення загальною площею 198,1 м.кв. згідно договору про дольову участь у виділенні коштів на будівництво адміністративного будинку в смт. Ярмолинці та рішення районної ради №5 від 14.02.2017. У відповідь на вищевказані листи, відповідач 15.12.2022 та 22.07.2024 повідомив, що позивачем не додано доказів сплати коштів по договору від 18.11.1992 та по додатковій угоді від 10.07.2001 №1. При цьому, рекомендовано для визначення частки Хмельницькому обласному центру зайнятості надати висновок про визначення частини приміщення згідно сплачених коштів на дольову участь у будівництві відповідно до договору та додаткової угоди. Враховуючи попередні відповіді Ярмолинецької селищної ради Хмельницьким обласним центром зайнятості виготовлено технічний паспорт на приміщення за адресою: площа 600-річчя Ярмолинець,1, селище Ярмолинці, Хмельницький район Хмельницької області, отримано довідку КП "Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації" від 15.07.2024 №725 про те, що корисна площа приміщень 113,9 метри квадратних, яку займає Ярмолинецький відділ Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості і становить 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1. 01.08.2024 Хмельницький обласний центр зайнятості повторно звернувся до Ярмолинецької селищної ради з листом від 01.08.2024 №22-010/2112 щодо питання щодо виділення частки Хмельницького обласного центру зайнятості із комунальної власності в державну та встановити право власності на частину приміщення за Хмельницьким обласним центром зайнятості. У листі від 25.09.2024 Ярмолинецька селищна рада повідомила позивача про засідання позачергової 53 сесії VIII скликання ради, яке відбулось 13.09.2024, на якій депутати не підтримали проект рішення "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність", у зв`язку з чим рішення не прийнято. До листа додано витяг з протоколу пленарного засідання від 13.09.2024 та копію поіменного голосування. За змістом витягу із протоколу пленарного засідання від 13.09.2024 позачергової 53 сесії VIII скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 (присутні на засіданні 19 депутатів з 26), по питанню 15: "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність" заслухано зміст проекту рішення, зазначено про його попередній розгляд на засіданні постійної комісії та не підтримання останньою проекту рішення. Голосували: "За"- 0, "Проти" -

19. До витягу додано Результат поіменного голосування VIII скликання за рішенням сесії Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 №15 з підписом представника лічильної комісії та відміткою "Рішення - не прийнято". Враховуючи викладене та посилаючись на те, що Ярмолинецькою селищною радою право власності на належну частку адміністративного приміщення за Хмельницьким обласним центром зайнятості не визнається, останній звернувся до суду з позовом про: - визнання права власності Хмельницького обласного центру на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні; - визнання незаконним рішення 53 позачергової сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради від 13.09.2024 "Про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність"; - зобов`язання Ярмолинецької селищної ради прийняти нове рішення, яким передати у власність Хмельницького обласного центру зайнятості 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні. Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд першої інстанції в частині позовних вимог про визнання права власності на частину примішення (в оскаржуваній частині) зазначив про відсутність доказів на підтвердження виникнення у позивача права власності на спірне майно, а відтак і відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов. Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч.2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права. Розглядаючи цей спір з урахуванням заявленої позивачем вимоги про визнання права власності, суд повинен оцінити належність та ефективність обраного позивачем способу захисту. Статтею 55 Конституції України унормовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц). У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 і від 02.02.2021 у справі №925/642/19). Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом, яке створює основну юридичну передумову для нормального функціонування цивільного обороту. Тому закон спеціально регулює як підстави набуття права власності, так і підстави його припинення. Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів та конкретних обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, тобто первісні, та похідні, за якими право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва. За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. З огляду на те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. Разом з тим, згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Таким чином, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності за статтею 392 ЦК України у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є саме оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 5006/5/39б/2012). Отже, суд повинен встановити чи наявне у позивача право власності на спірне майно, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув таке право. За таких умов суттєвим для констатації факту набуття права власності є встановлення моменту виникнення права власності та обставини, за яких виникло володіння спірним майном. Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України). Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як вже зазначалося вище, 18.11.1992 між Хмельницьким обласним центром зайнятості та Ярмолинецькою районною державною адміністрацією було укладено договір "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці", згідно умов якого Ярмолинецька районна державна адміністрація приймає Хмельницький обласний центр зайнятості в дольову участь в будівництві адмінприміщення в смт Ярмолинці. По закінченню будівництва буде виділено чотири службових кімнати для розміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості корисною площею 70 метрів квадратних на першому поверсі будівлі. Обласний центр зайнятості вступає у право власності і набуває всіх прав і обов`язків власника після підписання акту державної комісії про введення в експлуатацію адмінприміщення в смт Ярмолинці, яке планувалось ввести в дію в ІІ кварталі 1993 року. 10.07.2001 у зв`язку з тим, що незавершене будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці за адресою: смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1 по АВІЗО №16 від 25.06.2001 передано на баланс Ярмолинецької районної ради, між Хмельницьким обласним центром зайнятості та Ярмолинецькою районною радою було укладено додаткову угоду №1 до договору від 18.11.1992, згідно умов якої, позивачу виділено на першому поверсі адмінбудинку 7 кімнат корисною площею 106 метрів квадратних для розташування Ярмолинецького районного центру зайнятості. Згідно умов підпункту 1.3 вказані приміщення в термін до 1 вересня 2001 року мали бути передані Хмельницькому обласному центру зайнятості "під ключ". Отже, згідно договору "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці" від 18.11.1992 та Додаткової угоди №1 від 10.07.2001 обласним центром зайнятості мали бути виконані наступні умови: здійснити оплату дольової участі у будівництві за первинним договором та додатковою угодою. В п. 2.2. Додаткової угоди №1 від 10.07.2001 сторони визначили, що "за виділені первинним договором 70 кв.м. корисної площі від 18.11.1992 року Хмельницький обласний центр зайнятості повністю розрахувався". Крім того, листом Ярмолинецької районної ради від 18.12.2001 №249 повідомлено Хмельницький обласний центр зайнятості про те, що відповідно до додаткової угоди №1 від 10.07.200 кошти Хмельницького обласного центру зайнятості в повному обсязі використані та освоєні. Приміщення Ярмолинецького районного центру зайнятості буде передано на баланс центру зайнятості після здачі об`єкта в експлуатацію. Отже, Хмельницьким обласним центром зайнятості умови договору від 18.11.1992 "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці" та додаткової угоди №1 від 10.07.2001 щодо оплати вартості будівництва виконано в повному обсязі. Згідно п. 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. З огляду на те, що між Хмельницьким обласним центром зайнятості та Ярмолинецькою районною державною адміністрацією було укладено договір від 18.11.1992 "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт Ярмолинці", а в подальшому між Хмельницьким обласним центром зайнятості та Ярмолинецькою районною радою була укладена Додаткова угода №1 від 10.07.2001 до договору, обласний центр зайнятості за умовами цих угод, вступає у право власності і набуває всіх прав і обов`язків власника після підписання акту державної комісії про введення в експлуатацію адмінприміщення в смт. Ярмолинці. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт введення адміністративного приміщення Будинку рад, дольову участь в будівництві якого брав Хмельницький обласний центр зайнятості, в експлуатацію. Разом з тим, пункт 1.2. додаткової угоди №1 від 10.07.2001 визначає, що згідно рішення 19 сесії районної ради XXIII скликання від 8 червня 2001 року №28 виділити Хмельницькому обласному центру зайнятості на першому поверсі адмінбудинку 7 кімнат (105, 106, 107, 108, 109, 110, 111) корисною площею 106 кв.м. для розташування Ярмолинецького районного центру зайнятості (70 кв.м. за первинним договором "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці" від 18.11.1992 та 36 кв.м. за додатковою угодою №1 від 10.07.2001). Рішенням Ярмолинецької районної ради від 22.12.2017 №7 "Про надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність" надано згоду на передачу 1/23 частки приміщення загальною площею 198,1 метри квадратних, з яких корисна площа 125,6 метри квадратних (перший поверх адміністративного приміщення Будинку рад), що розташований за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, з передачею прав власності на дану частку нежитлового приміщення у встановленому порядку із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність в особі Хмельницького обласного центру зайнятості. Однак, вказане рішення реалізовано не було в зв`язку з тим, що листом Мінсоцполітики від 24.04.2019 №8217/0/2-19 "Щодо передачі нерухомого майна" повідомило про необхідність розробки єдиного комплексного підходу до управління майном Служби, а тому розгляд порушеного питання відбудеться після завершення роботи робочої групи. В подальшому, з метою оформлення права власності на частину адміністративного приміщення Хмельницький обласний центр зайнятості неодноразово звертався до Ярмолинецької селищної ради, якій згідно рішення Ярмолинецької районної ради від 16.10.2020 передано безоплатно із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району в комунальну власність Ярмолинецької територіальної громади адмінприміщення Будинку рад (листи від 14.09.2021, 21.11.2022, 26.06.2024, 01.08.2024). Однак, вказані звернення залишилися безрезультативними. Крім того, після неодноразових звернень Хмельницького обласного центру зайнятості, питання про надання згоди на безоплатну передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність було винесено на розгляд позачергової 53 сесії восьмого скликання Ярмолинецької селищної ради, за результатами розгляду якого депутати не підтримали проект рішення "Про передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із власності Ярмолинецької селищної ради у державну власність". Викладене, в свою чергу, свідчить про те, що свої зобов`язання як за первинним договором, так і додатковою угодою, Хмельницьким обласним центром зайнятості виконано в повному обсязі, тоді як зустрічні зобов`язання по передачі об`єкта в законне володіння після здачі його в експлуатацію виконані не були. У частині другій статті 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону). Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 та від 23.06.2020 у справі №680/214/16 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Колегія суддів зазначає, що договір дольової участі в виділенні коштів на будівництві є різновидом інвестиційного договору, що відображає спосіб залучення коштів в об`єкт інвестування (у цьому випадку - в об`єкт будівництва). Інвестиційний договір - це господарсько-правова угода, яка укладається між суб`єктами інвестиційної діяльності: замовником та інвестором. Таким договором фіксується факт вкладання коштів або інших цінностей в об`єкт інвестування, визначається мета, регламентуються права та обов`язки сторін. Предмет інвестиційного договору формулюють по-різному, але в будь-якому разі найчастіше він відображає таку суть відносин: забудовник організовує будівництво об`єкта нерухомості, залучаючи гроші інвестора на будівництво певної частини такого об`єкта, а після прийняття об`єкта в експлуатацію забудовник зобов`язується передати зазначену частину об`єкта інвестору для оформлення останнім права власності на цю частину. Нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування, як первісний власник, шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17. Укладаючи договір дольової участі в будівництві, дольовик отримує речове право, яке засвідчує правомочність його, як власника, на отримання права власності на нерухоме майно у майбутньому. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено у частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, цивільне законодавство не містить. Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства. Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності. Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи. Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. Спосіб захисту, передбачений статтею 392 Цивільного кодексу України, є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, крім судового, шляху відновлення порушеного права. Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права. Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про пайову участь, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено. Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27.02.2019 у справі №761/32696/13-ц, від 03.04.2019 у справі №1609/6643/12, від 15.05.2019 у справі №522/102/13-ц, від 29.05.2019 у справі №1609/6645/12, від 26.06.2019 у справі №761/3428/15-ц. Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за дольовиком, який виконав умови договору дольової участі, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. На переконання суду апеляційної інстанції визнання права власності може бути ефективним і належним способом захисту прав позивача в даному спорі, який за договором дольової участі повністю виконав умови договору про дольову участь від 18.11.1992 та Додаткової угоди №1 від 10.07.2001 щодо оплати вартості будівництва в повному обсязі. Варто зазначити, що позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. Об`єктом даного позову є усунення невизначеності відносно права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Суб`єктом виступає власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюється або не визнається іншою особою, або власник, який втратив документ, що засвідчує його право власності на майно. Колегія суддів зауважує, що у разі виконання дольовиком власних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта відповідно до вимог закону майнові права дольовика (інвестора) трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за дольовиком. Отже, договором "Про дольову участь в виділенні коштів на будівництво адмінбудинку в смт. Ярмолинці" від 18.11.1992 та Додатковою угодою №1 від 10.07.2001 встановлені права Хмельницького обласного центру зайнятості на дані приміщення. Колегією суддів береться до уваги те, що Хмельницький обласний центр зайнятості по даний час користується спірними приміщеннями, зідйснював їх ремонт, переобладнання, вмеблювання, а також поточне та капітальне обслуговування, що не заперечується відповідачем. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Колегія суддів констатує про відсутність іншого, окрім зазначеного, способу для відновлення порушеного права. Задоволення позову про визнання права власності у даній справі не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, яке набуте на підставі договору про дольову участь у виділенні коштів на будівництво адміністративного будинку в смт. Ярмолинці від 18.11.1992 та Додаткової угоди №1 від 10.07.2001, та яке оспорюється відповідачем. Позивач у цій справі прагне здійснення державної реєстрації права власності на своє майно, яке він набув на законних підставах. Саме в цьому полягає його інтерес, за захистом якого він звернувся до суду. Належним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі відповідає позовна вимога про визнання права власності на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 ГПК України). У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Правові аксіоми визначають як загальні положення, які сприймаються як самоочевидні істини, не потребують доведення та відображають загальнолюдський зміст права. Однією із правових аксіом у судочинстві називають, зокрема, Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem, що означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Виходячи із сукупності встановлених вище обставин та зважаючи на те, що позивач вичерпав усі можливі засоби позасудового захисту оспорюваного права, апеляційний господарський суд керуючись принципами цивільного права: справедливість, добросовісність, розумність та однією із аксіом цивільного судочинства Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem дійшов висновку, що права позивача підлягають відновленню шляхом визнання за ним права власності на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, щодо площі спірного об`єкту нерухомості, то колегія суддів приймає до уваги те, що КП "Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації" на замовлення Хмельницького обласного центру зайнятості виготовлено технічний паспорт на приміщення за адресою: площа 600-річчя Ярмолинець,1, селище Ярмолинці, Хмельницький район Хмельницької області, та отримано довідку КП "Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації" від 15.07.2024 №725 про те, що корисна площа приміщень 113,9 метри квадратних, яку займає Ярмолинецький відділ Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості і становить 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою смт Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець,

1. Зміна загальної площі приміщень та збільшення корисної площі зумовлена знесенням внутрішніх перестінок та зміною планування приміщень (об`єднання чотирьох приміщень в два - приміщення №5 та №6 згідно нового Технічного паспорту станом на 15.07.2024). Однак, відповідна обставина не спростовує наявності права власності Хмельницького обласного центру зайнятості на спірну частину адмінбудівлі. Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, то колегія суддів зазначає таке. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України). Згідност. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 Цивільного кодексу України). Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положеннястатті 267 Цивільного кодексу Україниі вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму). Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. На думку відповідача, Хмельницький обласний центр зайнятості повинен був оформити право власності на свою частку приміщення ще у 2017 році (рішення Ярмолинецької районної ради №7 "Про надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність" прийнято 22.12.2017), проте своїм правом не скористався. Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Разом з цим судом враховано, що пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020, та в подальшому був продовжений постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 до 30.06.2023. Отже, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу з урахуванням дії карантину на території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 строк позовної давності продовжено на увесь строк дії карантину, а тому перебіг строків позовної давності з 12.03.2020 був зупинений. Окрім цього, згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Розділ "Прикінцеві положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 згідно із Законом України "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 (далі - Закон України №2120-IX від 15.03.2022). Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 та на даний час не скасовано. Судом встановлено за матеріалами справи, що з урахуванням прийняття 22.12.2017 Ярмолинецькою районною радою рішення №7 "Про надання згоди на передачу частки адміністративного приміщення Будинку рад із спільної власності територіальних громад Ярмолинецького району у державну власність", враховуючи те, що загальнодержавний карантин був запроваджений з 12 березня 2020 року та тривав до 30 червня 2023 року, водночас, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який на даний час не скасовано, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем на момент звернення з позовом до суду 08.11.2024 встановлений статею 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності не пропущений, відтак заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає. За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2025 в оскаржуваній частині прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи. З огляду на це, апеляційну скаргу позивача слід задоволити, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. При цьому, судові витрати, передбачені ст.123 ГПК України, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Хмельницького обласного центру зайнятості задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 січня 2025 року у справі №924/1004/24 в частині визнання права власності на частину майна скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення. "Позов задоволити. Визнати право власності Хмельницького обласного центру (провулок Шевченка, 10 місто Хмельницький, Хмельницьк область, 29000, код ЄДРПОУ 03491381) на 1/40 частки від загальної площі адмінбудівлі Ярмолинецької селищної ради розташованої за адресою: 32100, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, смт Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область на першому поверсі приміщення корисною площею 113,9 метри квадратні. Стягнути з Ярмолинецької селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, смт Ярмолинці, поща 600- річчя Ярмолинець, 1, 32100, код ЄДРПОУ 05399248) на користь Хмельницького обласного центру (провулок Шевченка, 10 місто Хмельницький, Хмельницьк область, 29000, код ЄДРПОУ 03491381) 13607,86 грн судового збору. Видати наказ."

3. Стягнути з Ярмолинецької селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, смт Ярмолинці, поща 600- річчя Ярмолинець, 1, 32100, код ЄДРПОУ 05399248) на користь Хмельницького обласного центру (провулок Шевченка, 10 місто Хмельницький, Хмельницьк область, 29000, код ЄДРПОУ 03491381) 20411,79 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складений "29" квітня 2025 р. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Крейбух О.Г. Суддя Саврій В.А.