Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 938/807/24

Справа № 938/807/24 Провадження № 22-ц/4808/557/25 Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О.В., суддів: Бойчука І.В., Томин О.О., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» - адвоката Рокетської Світлани Володимирівни на рішення Верховинського районного суду від 13 лютого 2025 року, у складі судді Чекан Н.М., у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У липні 2024 року представник акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі АТ КБ «Приват Банк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.05.2020 року в розмірі 44491,22 грн. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», де 28.05.2020 року ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. Також він власноручно на планшеті підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови кредитування. Надалі в процесі користування кредитним рахунком відбулася зміна відсоткової ставки, кількість та розмір платежів, періодичність. Відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер «Універсальна» GOLD № НОМЕР_1 зі строком дії 03/22. Згодом він отримав картку «Універсальна» GOLD № НОМЕР_2 зі строком дії 01/26. Позивач зазначав, що відповідно до виписки за рахунком відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом. Однак, згодом припинив своєчасно надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображено в розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 18.07.2024 року мав заборгованість 44491,22 грн, яка складається з: 44491,22 грн заборгованість за тілом кредиту. Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.05.2020 року в розмірі 44491,22 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту. Рішенням Верховинського районного суду від 13 лютого 2025 року у задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.05.2020 року в розмірі 44491,22 гривень - відмовлено. Повний текст рішення суду складено 17 лютого 2025 року. Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ КБ «Приват Банк» адвокат Рокетська С.В. через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Місцевий суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу. Зазначає, що 28.05.2020 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту, що підтверджує копія заяви, додана до позовної заяви. 28.05.2020 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75 000 грн. (п.1.2. Договору); 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна» GOLD; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4) Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); 6) Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). Вважає, що позивачем надана до суду копія заяви від 28.05.2020, з якої вбачаються персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе, також відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» GOLD та особистим підписом засвідчив про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк». Також відповідач ознайомився Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Паспорт споживчого кредиту від 28-05-2020 року та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28-05-2020 року. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Таким чином, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Зазначає, що банк надав до суду виписку з карткового рахунку, де видно, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи, можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. З приводу нарахування тіла кредиту, зазначає, що згідно умов кредитного договору, а саме п. 2.1.1.12.2 сплата відсотків за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків. У разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Відповідно ж до п. 2.1.1.12.1 під борговим зобов`язанням за кредитом сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта. Зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Тому позивачем було надано виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5. Згідно виписки по рахунку, відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування є безпідставними. На даний час відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Просить рішення суду скасувати в повному обсязі, винести нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Представник ОСОБА_1 адвокат Джас І.В. подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду є законним, обґрунтованим, винесеним при ретельному дослідженні всіх матеріалів справи. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази підписання позивачем паспорту кредиту та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та докази погодження відповідачем умов кредитування. Також в матеріалах справи відсутні докази видачі відповідачу кредитної картки типу «Універсальна» GOLD, що впливає на умови кредитування. Кредитний ліміт, який позивач зазначає в позові, не відповідає умовам кредитування відповідно до доказів позивача, долучених до позову. Таким чином відсутні суттєві умови кредитного договору, визначені в ст. 71 ЦК України (сума договору або розмір ліміту, процентна ставка за користування кредитними коштами, пільговий строк та інші умови). Вважає, що розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, не відповідає умовам кредитування відповідно до доказів позивача, долучених до позову. Зазначає, що заява-договір не містить умов про те, що паспорт споживчого кредиту від 28.05.2020 є складовою заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 28.05.2020. За таких обставин, сам факт підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту не свідчить про погодження між сторонами умов кредитного договору - заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 28.05.2020, які визначають плату за користування кредитними коштами у виді відсотків, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Твердження представника позивача про узгодження істотних умов договору є безпідставним, бездоказовим, таким, що суперечить нормам права та матеріалам справи. До матеріалів справи позивачем не додані докази передання/вручення примірника договору заяви про «Умови та Правила надання банківських послуг» в редакції заяви від 28.05.2024, паперовий екземпляр якої без доказів того, що відповідач підписав саме цю редакцію, позивач долучив до позовної заяви, відповідачу або направлення її в особистий акаунт Клієнта у система «Приват24» (веб-версія). У заяві від 28.05.2020, долученої позивачем до позовної заяви, відсутні посилання щодо видачі відповідачу кредитної картки «Універсальна GOLD». Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів погодження відповідачем умов видачі кредитної картки будь-яким способом. Відповідно до банківської виписки № б/н за період 01.03.2021 - 18.07.2024, наданої позивачем до позовної заяви, позивачем неправомірно нараховані відсотки за користування кредитними коштами та списано у сумі 34 283,53 грн. Крім того, позивачем нараховані комісійні нарахування, які не передбачені ані в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28.05.2020, ані в паспорті споживчого кредиту, на загальну суму 4784,56грн. Вважає, що обґрунтування та позовні вимоги суперечать як доказам у справі так і нормам матеріального права. Просить відмовити АК КБ «Приватбанк» у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України). Малозначними є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); (п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних матеріалів справи не вбачається, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено саме 28.05.2020 року, який є предметом позову в цій справі. З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне. Судом встановлено, що на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.05.2020 року в розмірі 44491,22 гривень позивач надав до суду копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.05.2020 року (а.с.22-29 т.1), копію паспорта споживчого кредиту від 28.05.2020 року (а.с.29-31), оригінал розрахунку заборгованості за період за договором №б/н від 28.05.2020 року станом на 18.07.2024 року (а.с.54-57 т.1), виписку за договором №б/н за період 01.03.2021 18.07.2024 (а.с.11-21 т.1), довідку про видані кредитні картки від 28.06.2024 реєстр №0000003631393009 (а.с.7 т.2), довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 договір б/н (а.с.8 т.2). Відповідно до довідки від 28.06.2024 року (а.с.7 т.2) про видані ОСОБА_1 кредитні картки, долученої позивачем, між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким за період з 06.01.2011 року по 26.01.2022 року відповідачу видано 06.01.2011 року, 20.09.2014 року, 24.10.2014 року, 26.04.2016 року, 20.03.2018 року, 26.01.2022 року кредитні картки, серед яких і кредитна картка типу «Універсальна» GOLD за номером НОМЕР_1 зі строком дії 03/22, та картка типу «Універсальна» GOLD за №4149629355054511 зі строком дії 01/26. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Звертаючись з позовом до суду позивач АТ КБ «Приват Банк» зазначав, що 28.05.2020 відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до банку та, підписавши відповідну заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач зазначав, що відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку типу «Універсальна» GOLD за № НОМЕР_1 зі строком дії 03/22, а згодом отримав картку типу «Універсальна GOLD» за № НОМЕР_2 зі строк дії 01/26. В обґрунтування позову позивач зазначав, що відповідач належним чином зобов`язання не виконував, а тому має кредитну заборгованість за договором №б/н від 28.05.2020 року, яка станом на 18.07.2024 року складає 44491,22 гривень. Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином, вихід за межі заявлених предмету та підстав позову судом не допускається. Ухвалою Верховинського районного суду від 13 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог поданої в порядку п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України представником позивача у даній цивільній справі та повернуто її заявнику. Суд першої інстанції правильно встановив, що згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» від 28.06.2024 кредитні картки за № НОМЕР_1 зі строком дії 03/22 видана відповідачу 29.03.2018 року, а кредитна картка № НОМЕР_2 зі строком дії 01/26 26.01.2022 року, в той час, як договір кредиту №б/н, який є предметом позову, укладений між сторонами 28.05.2020 року. Також відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), операції щодо зміни кредитного ліміту за кредитними картками відповідача ОСОБА_1 28.05.2020 року не відбувалося. Кредитний ліміт на картках відповідача станом на 28.05.2020 року становив 0,00 гривень, такий був встановлений 20.02.2020, та був збільшений банком лише 26.01.2022 року на суму 52000,00 гривень. Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи докази про укладення між сторонами кредитного договору 26.01.2022, що підтверджується заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог, якою фактично змінено підстави та предмет позову. Посилання позивача на виписку за договором №б/н за період від 01.03.2021-18.07.2024 (а.с. 11-21 т.1) та розрахунок заборгованості за договором № б/н від 28.05.2020, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 18.07.2024 не є достатніми та допустимими доказами для стягнення заборгованості, оскільки не охоплюють періоду з дати укладення договору 28.05.2020, на яку як на підстави позову посилається позивач. Та підтверджують заборгованість за кредитним договором від 26.01.2022, докази укладення якого додано позивачем (а.с. 220-231 т.1). Суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, наданим АТ КБ «Приват Банк» та дійшов обґрунтованого висновку що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що кредитний договір між позивачем та відповідачем, який є предметом позову в цій справ, укладено саме 28.05.2020 року, а відтак правильно залишив позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без задоволення. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» - адвоката Рокетської Світлани Володимирівни залишити без задоволення, а рішення Верховинського районного суду від 13 лютого 2025 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: І.В. Бойчук О.О. Томин