Постанова 4852 № 160/12694/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12694/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 в адміністративній справі №160/12694/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до загального стажу пільгового періоду проходження з 01.08.2005 року по 26.07.2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", яка зазначена у листі від 01.05.2024 року; - зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу пільговий період проходження служби з 01.08.2005 року по 26.07.2011 року; - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не підготовці та не направленні до відповідного органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до вимог п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - зобов`язати відповідача здійснити підготовку та направлення до відповідного органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до вимог п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дати звільнення зі служби в Національній поліції України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 в адміністративній справі №160/12694/24 в задоволенні позову, - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 19.08.2001 до 06.11.2015, а з 07.11.2015 до 22.03.2024 проходив службу в Національній поліції України та згідно пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 22.03.2024 звільнений з посади оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області, зі стажем служби в поліції: 22 роки 07 місяців 04 дні. Позивач звернувся до ГУНП щодо перерахунку вислуги років з урахуванням пільгового обчислення, підготовки та направлення необхідних документів до відповідного органу Пенсійного фонду України, для призначення пенсії за вислугою років у відповідності до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року за номером 3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за номером 135/13402, з дати звільнення зі служби в Національної поліції України. За результатами цього звернення відповідачем у листі від 01.05.2024 року повідомлено, що на день звільнення позивач не має необхідної календарної вислуги років, у зв`язку з чим відсутні підстави для здійснення перерахунку вислугу років та як наслідок, направлення до органу ПФУ відповідних документів для призначення пенсії. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII). Відповідно частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення (частина третя статті 78 Закону №580-VIII). Згідно з частиною четвертою статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. За приписами статті 102 Закону №580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з пунктом «б» статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі Закон №2262-ХІІ) передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські. Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. За змістом ст. 17 Закону №2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, серед іншого: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»). На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб. Порядок №393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах. Цей Порядок зазнав змін, які були внесені, у тому числі, постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. До зазначених змін пункт 3, на який посилається позивач, містив перелік видів служби, які зараховувались до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах. Так, відповідно до п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: пп. «б» один місяць служби за два місяці: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в закладах охорони здоров`я, призначених для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених та надання психіатричної допомоги, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції. Після внесенні змін цей пункт 3 Порядку № 393 визначає перелік видів служби, які зараховуються до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах. Отже, згідно з законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22 та від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, у яких Суд серед іншого дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі № 240/22910/22 де Верховний суд дійшов висновку, що редакція Порядку 393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262. Натомість новою редакцією пункту 3 Порядку 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом-2262 календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку 393 в редакції чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. У цій справі Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого положення Закону -2262 та Порядку 393 відповідають вимогам частини третьої статі 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), а також вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, мають легітимну мету, зокрема, спрямовані на проведення в Україні реформи соціального забезпечення, яка серед іншого передбачає побудову нової системи соціального забезпечення на основі принципів соціальної справедливості та максимальної реалізації для всіх осіб». Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 червня 2024 року у справі № 260/4588/23, моментом виникнення у особи права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби. Враховуючи те, що станом на дату звільнення зі служби (22.03.2024) діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393, відсутні підстав для зарахування на пільгових умовах позивачеві час проходження служби, протягом якого він обіймав посади оперуповноваженого сектору з державної служби боротьби з економічною злочинністю, до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 в адміністративній справі №160/12694/24,- залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 в адміністративній справі №160/12694/24,- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко