Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/35464/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2025 р. Справа № 520/35464/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І. по справі № 520/35464/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, з 09.04.2021 по 05.10.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09.04.2021 по 05.10.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано 10 денний строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів . На виконання вимог суду 08.01.2025 представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення, в обґрунтування якої послався на безперервне проходження позивачем військової служби в період з 06.12.2022 по 24.01.2023, що викликало труднощі в поданні позову, також зазначив, що про усі складові грошового забезпечення він дізнався із відповіді на адвокатський запит від 04.12.2024 року № 609/14252. Також зазначив, що у спірних відносинах застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, якою у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні позивач мав право на звернення до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у задоволенні заяви позивача/представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду з позовною заявою відмовлено, позовну заяву повернуто. Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та відсутність обґрунтованих підстав для поновлення цього строку. За висновками суду позивач мав звернутись до суду у три місячний термін з моменту коли дізнався про нарахування та виплати грошового забезпечення, а саме 05.10.2023 коли отримав грошовий атестат, усі інші доводи позивача суд не брав до уваги тому що під час звільнення з військової служби такі виплати не повинні були проводитись. Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає що із заявою про вирішення спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні він звернувся у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Проте суд не надав оцінку цим доводам. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1,2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України). Позивач вважає, що при звільнені зі служби відповідачем в меншому розмірі виплачено грошове забезпечення та додаткові його види, у тому числі, але не виключно, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, з 09.04.2021 по 05.10.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого на відповідний вік, а також грошова компенсація при звільнені за невикористані відпустки виплачена без врахування додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ №

168. Згідно ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За ч. 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 1 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 1 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 6 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, від 3 серпня 2023 року у справі №280/6779/22, від 20 листопада 2023року у справі № 160/5468/23. З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. За ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Апеляційний суд застосовує до спірних правовідносин строки звернення, передбачені нормами ст. 233 КЗпП України, які є спеціальними. Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України (чинна редакція) із заявою про вирішення трудового спору, зокрема, працівник має право звернутися до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). За ст. 116 цього кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2023 № 292 позивача, з 05.10.2023 виключено зі списків особового складу частини. Відповідач посилається на те, що позивач знав, які кошти йому були виплачені на момент його звільнення, а саме 05.10.2023 року. Позивач звертався із заявою до відповідача 18.11.2024 про нараховані йому спірні суми, листом від 04.12.2024 року на його звернення відповідач повідомив про нараховані суми під час проходження нею служби та при звільненні. Так, період який охоплює позовні вимоги з 09.04.2021 до 19.07.2022 діяла ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. З огляду на викладене, колегія суддів уважає помилковими висновки суду першої інстанцій про те, що до спірних правовідносин, а саме до періоду з 09.04.2021 до 19.07.2022 необхідно застосовувати строк звернення, визначений ст.233 КЗпП України у редакції з 19.07.2022 року, за якою для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк, відлік якого треба починати з 19.07.2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ. До того ж, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції повертаючи позов не надав оцінки строку звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 року по 05.10.2023. Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому рішення суду щодо залишення позовної заяви без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції зазначені вище обставини під час постановлення ухвали залишені поза увагою та ним не надана належна правова оцінка, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 по справі № 520/35464/24 - скасувати. Адміністративну справу № 520/35464/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк