Ухвала КЦС ВС № 761/26313/23

УХВАЛА 29 квітня 2025 року м. Київ справа № 761/26313/23 провадження № 61-3126ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконного наказу про припинення повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: 11 березня 2025 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури Україниподала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Заявнику запропоновано надати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням підстав для його поновлення, обґрунтування наявності об`єктивних та непереборних обставин для подання касаційної скарги, а також поданням доказів сплати судового збору. Ухвала Верховного Суду від 31 березня 2025 року отримана заявником 02 квітня2025 року, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги та заява про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій, заявник посилається на навантаження 4 представників Міністерства розвитку громад та територій України, якими здійснюється представництво інтересів в усіх судах України та просить врахувати рекомендації, опубліковані 02 березня 2022 року Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Тож, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні. Заявником не обґрунтовано підстави та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження неможливості подати касаційну скаргу вчасно у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні. Посилання заявника на великий обсяг навантаження на представників, також не є поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На думку Верховного Суду, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у роботі суб`єкта владних повноважень є суб`єктивною причиною, а наслідки, що настали внаслідок такої причини, є результатом неналежного виконання процесуальних обов`язків, які мають бути однаковими для всіх учасників справи. Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Право на касаційний перегляд судових рішень нерозривно пов`язане з обов`язком дотримання процесуального закону щодо порядку, строків та умов реалізації цього права. Процесуальні обов`язки в цій частині є однаковими для всіх учасників судового процесу, що відповідає принципу рівності сторін та забезпечує дотримання засад цивільного судочинства. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 31 березня 2025 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України строк для усунення недоліків касаційної скарги до 29 травня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Коротун