Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/3744/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД Справа № 991/3744/25 Провадження № 1?кс/991/3777/25 У Х В А Л А 28 квітня 2025 рокумісто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк, у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024, в с т а н о в и в: 25.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , подана у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024. На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 . Суть скарги У скарзі захисник ОСОБА_3 зазначила про те, що слідчим відділом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України. 11.12.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. 08.04.2025 підозрюваний ОСОБА_2 поштовим зв`язком надіслав старшому слідчому групи у кримінальному провадженні - слідчому слідчого відділу управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 клопотання про проведення слідчих дій, а саме здійснення виклику та допиту в якості свідка голову Правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5 . Це клопотання отримано управлінням поліції 16.04.2025. Втім, усупереч визначених ст. 220 КПК України вимог зазначене клопотання підозрюваного не було розглянуто у триденний строк і ОСОБА_2 не повідомлено про результати його розгляду, чим допущено передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність. З урахуванням наведеного захисник прохала слідчого суддю зобов`язати слідчого розглянути клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення допиту свідка ОСОБА_5 від 08.04.2025. Обґрунтовуючи підсудність вказаної скарги Вищому антикорупційному суду захисник послалась на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 (у справі № 760/2966/25), у якій сформульовано висновок про те, що у відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України кримінальне провадженні підсудне цьому суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, і загальний розмір завданих збитків становить 74 640 962,24 грн. Мотиви слідчого судді Перевіривши скаргу та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу слід повернути особі, яка його подала, з огляду на таке. Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. У силу ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом. Предмета підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України. Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу. У п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме: (1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр?міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; (2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 3692 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); (3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331КПК України (ч. 2 ст. 331КПК України). Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Тотожна норма закріплена ч. 1 ст. 306 КПК України. Як уже згадувалося, захисник ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Мотивуючи підсудність скарги Вищому антикорупційному суду, захисник указала про те, що розмір завданих збитків у кримінальному провадженні становить 74 640 962,24 грн. Тобто, існує передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України умова, за якої інкриміноване ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, підсудне Вищому антикорупційному суду. Тотожний висновок сформульований в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 (у справі № 760/2966/25), яка розглядалась за апеляційними скаргами прокурора та захисників підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.02.2025 про продовження підозрюваному строку тримання під вартою. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що сформований 11.02.2025, вбачається, що кримінальне провадження № 42024102090000024 розслідується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 255, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364 КК України. За епізодом з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення викладений таким чином. Група службових осіб Вагонної дільниці ст. Київ?Пасажирський Філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби та суспільства, використовуючи надані повноваження за розподілом адміністративно?розпорядчих функцій, створили та запровадили низку протиправних схем з метою систематичного отримання неправомірної грошової вигоди, від діяльності АТ «Укрзалізниця» у сфері надання послуг з обслуговування та переведення пасажирів залізничним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні. 11.12.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що голова Первинної профспілкової організації Вагонна дільниця ст. Київ?Пасажирський та одночасно член комісії з пролонгування та укладання трудових контрактів ОСОБА_2 у співучасті з іншими особами розробили план вчинення кримінальних правопорушень з метою систематичного отримання неправомірної грошової вигоди від діяльності АТ «Укрзалізниця» у сфері надання послуг з обслуговування та переведення пасажирів залізничним транспортом. За період з 01.01.2024 по 30.06.2024 внаслідок злочинних дій, зокрема організатора ОСОБА_2 ненадходження коштів від продажу квитків АТ «Укрзалізниця» на потяги № 67/68 «Київ?Варшава», № 19/20 «Київ?Хелм», № 119/120 « Дніпро?Київ?Хелм?Київ?Дніпро», № 23/24 «Київ?Хелм», № 89/90 «Київ?Перемишль», № 351/352 «Київ?Кишинів» розрахунково підтверджується у загальній сумі 74 670 962,24 грн. Водночас 20.03.2025 ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Як зазначено у зміненій підозрі, лише за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 внаслідок злочинних дій організатора ОСОБА_2 , які полягали в отриманні неправомірної вигоди для себе, інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державі, і в подальшому розподілі неправомірної вигоди між членами злочинної організації, сума недоотриманих АТ «Укрзалізниця» коштів від продажу квитків на потяг № 89/90 «Київ?Перемишль» становить 317 821,70 грн, на потяг № 351/352 «Київ?Кишинів» - 1 177 134,77 грн, що у 250 разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян. Також у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри вказано про організацію систематичних несанкціонованих перевезень з метою отримання неправомірної вигоди пасажирськими поїздами № 67/68 «Київ?Варшава», № 19/20 «Київ?Хелм», № 119/120 «Дніпро?Київ?Хелм?Київ?Дніпро», № 23/24 «Київ?Хелм», № 89/90 «Київ?Перемишль», № 351/352 «Київ?Кишинів» у період з 01.01.2024 по 30.06.2024. Втім, розміру завданої АТ «Укрзалізниця» шкоди внаслідок цих переведень у повідомлені про зміну раніше повідомленої підозри організатору кримінального правопорушення ОСОБА_2 не відображено. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн. Виходячи з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 364 КК України, вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, як умови підсудності справи Вищому антикорупційному суду, має становити не менше 6 056 000,00 грн (3 028,00 грн х 2 000). Проте, ні з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ні з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри не вбачається завдання такого розміру шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. З огляду на наведене та виходячи з наданих матеріалів, зокрема повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що передбаченим ч. 2 ст. 364 КК України кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого як організатор підозрюється ОСОБА_2 , завдано шкоди у розмірі 74 670 962,24 грн. Таке твердження не ґрунтується на матеріалах справи. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 (у справі № 760/2966/25) переглянуто ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.02.2025, яка постановлена до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 (тобто до 20.03.2025), яким фактично виключено вказівку про заподіяння шкоди 74 670 962,24 грн. З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає відсутніми передбачені п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України імперативні умови підсудності скарги захисника на бездіяльність слідчого Вищому антикорупційному суду. Тому, виходячи з ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, позаяк Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду даної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу захисника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, слід повернути, оскільки вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді. Водночас слідчий суддя зауважує, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому КПК України (ч. 7 ст. 304 цього Кодексу). На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України, п о с т а н о в и в: Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого слідчого відділу управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк, - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії. Слідчий суддя ОСОБА_1