Постанова Харківський апеляційний суд № 645/5403/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2025 року м. Харків справа № 645/5403/24 провадження № 22-ц/818/2014/25 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Савенка М.Є., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року в складі судді Феленко Ю.В.,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період листопад 2020 року березень 2022 року у сумі 20 773,62 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на примусовому виконанні Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться судовий наказ № 645/2595/18 виданий 10.09.2018 Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, а саме з 11 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (ВП № 57257540). У відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів за період листопад 2020 року березень 2022 року у сумі 20 773,62 грн, що підтверджується роз`ясненнями державного виконавця від 22.08.2024 № 435345, а також розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 21.03.2024 та станом на 22.08.2024 у виконавчому провадженні № 57257540. Таким чином, позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення - 20 773,62 грн, розрахований за формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму пені за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2020 року по березень 2022 року у розмірі 20773,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Рішення обґрунтовано тим, що відповідач своєчасно не виконував свій обов`язок по сплаті аліментів в повному обсязі, суд вважав обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення на користь позивачки пені по аліментам. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд помилково вважав доведеними позовні вимоги, оскільки взяв до уваги неналежні докази, що не були завірені неналежним чином. Про існування судового спору йому відомо не було, жодних повісток про виклик до суду він не отримував. Вважає, що у нього відсутня вина у несплаті аліментів з період з 05.10.2020 по 24.03.2022 ( досягнення дитиною повноліття), оскільки у зазначений період він перебував на обліку як безробітний і отримував лише допомогу по безробіттю з якої аліменти не стягуються, а після працевлаштування до Онкологічного центру обов`язок по вирахуванню аліментів повинен був здійснювати роботодавець. Він повідомив останньому що є платником аліментів, проте аліменти з його зарплати з незрозумілих причин не вираховувались. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Батіг В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Посилається на те, що суд повно та всебічно встановив обставини у справі, про час та місце судового розгляду було повідомлено його представника адвоката Руденко Т.В., викладені апелянтом доводи висновків суду не спростовують. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України)). Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК України, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі(далі - Порядок) передбачено надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі шляхом направлення в месенджеріза допомогою програмного додатка або SMS-повідомленняза допомогою автоматизованої системи документообігу суду. З інформацією про наявні програмні засоби, для яких реалізовано технічну можливість направлення судового виклику, учасник може ознайомитися в приміщенні суду або на офіційному веб-порталі судової влади України. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заявита технічної можливості. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка/судове рішення вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. В судове засідання призначене на 05.12.2024 представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 було повідомлено за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 18.11.2022 об 22:45:33. Таким чином, ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 05.12.2024 через свого представника. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 . 21.06.2018 судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/2595/18 стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду, а саме з 11 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.(а.с.4) 20.09.2018 Міжрайонним відділом ДВС по Індустріальнрому та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ в Харківській області відкрито ВП №57257540.(а.с. 5) Позивач посилалась на те, що внаслідок невиконання відповідачем судового наказу Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/2595/18 виданий 10.09.2018 за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дитини за період з листопада 2020 по березень 2022 року в розмірі 20773,62 грн. Розмір заборгованості підтверджується копією розрахунку заборгованості по аліментам станом на 21.03.2024 та станом на 22.08.2024 по ВП №57257540, виданого Немишлянським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а.с.6-9). Згідно заяви ОСОБА_4 до управління соціального захисту населення від 02.07.2024, заявник просив призначити матеріальну щомісячну допомогу. Надано копію заяви на дії державного виконавця та скасування постанов про стягнення боргу за аліменти. Разом з тим, долучено копію трудової книжки та довідкупро доходи з 2022 по 2024 рік( а.с. 53 71). Судова колегія вважає, що клопотання апелянта від 03.03.2025 про долучення доказів не підлягає задоволенню, оскільки зазначені апелянтом причини неподання цих доказів до суду першої інстанції не є поважними. Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України). Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Статтею 197 СК України передбачено, що з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Водночас стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. Даними наданої суду копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на підставі судового наказу № 645/2595/18 виданого 10.09.2018 Фрунзенським районним судом м. Харкова складеного Немишлянським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 21.03.2024, підтверджується, що відповідач сплачував аліменти не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 20773,62 грн починаючи з листопада 2020 по березень 2022 року. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 проти наданого позивачкою розрахунку заборгованості зі сплати аліментів не заперечувала, клопотань про витребування оригіналу цього розрахунку суду не заявляла. Посилалась лише на відсутність вини відповідача в утворенні заборгованості та наявність у нього хвороби, відсутність роботи та доходів, що відповідно до вимог ст. 197 СК України є підставою для звільнення від сплати пені за несплату аліментів. Оскільки обов`язок зі сплати аліментів не виконаний та протермінований, а тому у позивачки виникло право на стягнення пені за несвоєчасне виконання аліментних зобов`язань. Колегія суддів, зробивши розрахунок пені, вважає, що пеня по аліментам у розмірі стягнута судом першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Суд апеляційної інстанції зазначає розрахунок. 2020 рік листопад 2020 (11.11.2020 24.03.2022) 880,12 грн *1%*499= 4391,79 грудень 2020 (11.12.2020 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*469 = 5616,27 2021 рік січень 2021 (11.01.2021 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*338 = 5245,05 лютий 2021 (11.02.2021 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*407 = 4873,82 березень 2021 (11.03.2021 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*379 = 4538,52 квітень 2021 (11.04.2021 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*348 = 4167,30 травень 2021 (11.05.2021 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*318 = 3808,05 червень 2021 (11.06.2021 24.03.2022) 1197,50 грн *1%*287 = 3436,82 липень (11.07.2021 24.03.2022) 1255,00 грн *1%*257 = 3225,35 серпень (11.08.2021 24.03.2022) 1255,00 грн *1%*226 = 2836,30 вересень (11.09.2021 24.03.2022) 1255,00 грн *1%*195 = 2447,25 жовтень (11.10.2021 24.03.2022) 1255,00 грн *1%*165 = 2070,75 листопад (11.11.2021 24.03.2022) 1255,00 грн *1%*134 = 1681,70 грудень (11.12.2021 24.03.2022) 1309,00 грн *1%*104 = 1361,36 2022 рік січень 2022 (11.01.2022 24.03.2022) 1309,00 грн *1%*73 = 955,57 лютий 2022 (11.02.2022 24.03.2022) 1309,00 грн *1%*42 = 549,78 березень 2023 (11.03.2022 24.03.2022) 1309,00 грн *1%*14= 183,26 З огляду на наведений розрахунок пеня за прострочення аліментів за період з листопада 2020 року по березень 2022 року становить 50158,94 грн. Станом на березень 2022 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів у загальному розмірі 20773,62 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, зробленим державним виконавцем. Таким чином сума пені за зазначений період є більшою ніж сума заборгованості за аліментами. З огляду на зазначене судом першої інстанції обгрунтовано зроблено висновок, що відповідач не довів, що заборгованість утворилась у період листолпада 2020 по березень 2022 року з незалежних від нього причин, зокрема за станом здоров`я, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів або з інших поважних причин. Втрата постійного місця роботи відповідачем не є підставою для звільнення від обов`язку по утриманню дитини. Надані позивачем докази звернення до УПСЗН, Центру Зайнятості, керівнику виконавчої служби, копія трудової книжки та відсутності у нього доходів в період з 2022 по 2024 роки не свідчать про неможливість сплати ним аліментів у період з 2020 по 2022 та не є підставою для зменшення пені ( а.с. 53 71). Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зазначене доводить необґрунтованість доводів апеляційної скарги, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду належить залишити без змін. Підстав для перерозподілу судових витрат не має. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,375, 382 - 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна М.Є. Савенко