Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/30377/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30377/24 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 16.12.2024 року; Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області № 155750005709 від 22.08.2024 року про відмову в призначенні пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в області Одеській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.01.1985 року по 15.11.1985 року на посаді водія Роздільнянського РК АКСМ України та період роботи з 30.08.1988 року по 26.04.1995 року на посаді оператора Хлібокомбінату Роздільнянського РПС (Хлібокомбінату Роздільнянської районної райспоживспілки). В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо не врахування періодів роботи до страхового стажу протиправними, оскільки записи трудової книжки не містять протиріч та у своїй сукупності підтверджують факт роботи у спірні періоди, а тому рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії є незаконним. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 155750005709 від 22.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 02.01.1985 року по 15.11.1985 року та з 30.08.1988 року по 26.04.1995 року відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 року про призначення пенсії за віком. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є особою, відповідальною за правильність заповнення записів її трудової книжки, суд вважає, що неврахування відповідачем спірних періодів такої роботи позивача до страхового стажу є неправомірним. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду та у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи період роботи з 02.01.1985 до 15.11.1985, оскільки наявне виправлення в номері наказу про прийняття, яке належним чином не завірене та період роботи з 31.08.1988 до 26.04.1995, оскільки дата наказу про звільнення не відповідає даті звільнення. ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, позивач ОСОБА_1 , 14.08.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення йому пенсії за віком. 22.08.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії 155750005709, з тих підстав, що: «…Страховий стаж особи становить 27 років 4 місяці 18 днів. Стаж для визначення права становить 28 років 10 місяців 16 днів. Результати розгляду документів доданих до заяви. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки від 30.12.1981 серії НОМЕР_1 : - з 02.01.1985 по 15.11.1985, оскільки наявне виправлення в номері наказу про прийняття яке належним чином не завірене; - з 31.08.1988 по 26.04.1995, оскільки дата наказу про звільнення не відповідає даті звільнення. Вирішено: відмовити у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.». Не погоджуючись із вказаних рішенням позивач звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. За змістом частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1). В силу приписів частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: - з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами 1-3 цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 1058-IV). Відповідно до частин 1, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. До впровадження системи персоніфікованого обліку порядок обчислення страхового стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII). Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника. Трудові книжки ведуться на всіх робітників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Слід зазначити, що відповідно до п.1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби або навчання, а також архівними установами. Пунктами 3 та 20 зазначеного Порядку регламентовано, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи чи містяться неправильні або ж неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, що наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (Додаток №5). У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, системний аналіз вказаних правових норм беззаперечно вказує на те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17, від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17, від 04.03.2020р. у справі №367/945/17, від 27.04.2020р. у справі №367/4230/17 та від 23.09.2021р. у справі №227/4273/16-а. До матеріалів даної справи долучено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 зі змісту якої вбачається, що позивач у період з 02.01.1985 року по 15.11.1985 року працював на посаді водія Роздільнянського РК АКСМ України та у період з 30.08.1988 року по 26.04.1995 року працював на посаді оператора Хлібокомбінату Роздільнянського РПС (Хлібокомбінату Роздільнянської районної райспоживспілки), які не були враховані відповідачем до стажу роботи позивача, оскільки записи в трудовій книжці містять відповідні недоліки, а саме виправлення дати наказу та не співпадіння дати звільнення з датою наказу. Згідно з п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України 20.09.1993 №58 (далі - Інструкція, у редакції, чинній на дату заповнення відповідних періодів роботи позивача), заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. Відповідно до п.2.4 вказаної Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Пунктом 2.6, 2.9 Інструкції передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інше мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення мене конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком. При цьому, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, однак, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем таких дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача. Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивачку конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії. Підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Повторюючись, колегія суддів звертає увагу на те, що трудова книжка позивача містить дані про періоди трудової діяльності, а сумніви Управління щодо можливості зарахування цих періодів робіт до страхового стражу не знайшли свого обґрунтованого підтвердження. При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивач з метою отримання доказів на те, що Розпорядження районного комітету Ленінського комуністичного союзу молоді дійсно видав Розпорядження № 2 при прийомі на роботу 02.01.1985 року позивач звернувся до Комунальної установи Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області та отримав відповідь, що документи з кадрових питань (особового складу) Роздільнянського районного комітету Ленінського комуністичного союзу молоді та Роздільнянського хлібокомбінату райспоживспілки на зберігання до КУ Трудовий архів Роздільнянської міської ради не надходили. Крім того позивачем було отримано Довідку голови правління Роздільнянської райспоживспілки про те, що в ніч з 16 на 17 вересня 2012 року шляхом підпалу було знищено всю документацію Роздільнянської райспоживспілки. За таких обставин, на переконання колегії суддів, позивач зі свого боку вчинив всі залежні від нього дії для підтвердження факту зайняття підприємницькою діяльністю та сплати страхових внесків. Однак, відповідач не надано доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись певні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірного періоду, а також доказів того, що позивач не виконував трудові обов`язки у спірний період або що вказаний період не відповідає дійсності. У зв`язку із чим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що доводи УПФУ про відсутність правових підстав для зарахування спірного періоду робіт позивачки до страхового стажу є необґрунтованими та не відповідають законодавству, що регулює спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає. Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права і обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв