Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/10098/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10098/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №280/10098/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927, 36014, Полтавська область., м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , відповідно до якого позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на 20 лютого 2023 року, тобто на день призначення пенсії за віком; - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на 20 лютого 2023 року, тобто на день призначення пенсії за віком. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 06 грудня 2007 року. На підставі заяви їй призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, умови призначення на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції від 07 травня 2009 року. 20 лютого 2023 року позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Запорізькій області з питання призначення їй зовсім іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком вперше відповідно до Закону України №1058, а також вирішення питання щодо нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. З урахуванням принципу екстериторіальності вказана заява передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. 20 лютого 2023 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV), однак у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV не виплачено грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій. Позивач вважає дії відповідача протиправними, просить позов задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №280/10098/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання грошової допомоги, яка передбачена п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникає у особи, зокрема, за умови неотримання особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Суд встановив, що у спірному випадку до призначення пенсії за віком позивачка була одержувачем пенсії за вислугу років, тому суд дійшов висновку, що вказані обставини позбавляють її права на отримання грошової допомоги у відповідності до п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановленні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 06 грудня 2007 року. На підставі заяви їй була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти умови призначення на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 20 лютого 2023 року позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Запорізькій області про призначення пенсії за віком, а також вирішення питання щодо нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що розглядав вказану заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. На підставі заяви та доданих документів, рішенням відповідача № 923040187771 від 22 лютого 2023 року позивача з 20 лютого 2023 року переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 4844,00 грн. та зазначено вид перерахунку «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку». Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/1429/23. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 280/1429/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум) пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 20 лютого 2023 року. На виконання вищевказаного судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії. При цьому, виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV здійснено так і не було. Так, на звернення позивача із заявами щодо надання інформації стосовно не виплати грошової допомоги листами відповідача та третьої особи позивача повідомлено про те, призначена раніше пенсія за вислугу років виключає можливість одержання позивачем грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV. Вважаючи, що право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV порушене відповідачем, позивач звернулася до суду з даним позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч.1 п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №

909. Пунктом 5 Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. В результаті аналізу наведеного вище регулювання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується законодавцем із вичерпним переліком вимог, а саме: наявність у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії. У цій справі спірним є питання наявності у позивачки права на отримання означеної вище допомоги з огляду на факт призначення їй попередньо пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції встановив, що позивачці раніше призначалася (з 01.11.2006) та виплачувалась пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому дійшов висновку, що під час призначення пенсії за віком у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV Закону № 1058-ІV. Порядок виплати пенсій підприємствами поштового зв`язку до 17.07.2009 визначався Інструкцією про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв`язку України, затвердженою спільним наказом Державного комітету зв`язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України 02.07.98 № 101/123/67 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.1998 за №494/2934). Відповідно до п.2 цієї Інструкції виплата пенсій здійснюється за відомостями за формою В1-М (додаток 1), разовими дорученнями за формою В2-М (додатки 2, 3), поштовими переказами (додаток 4). Для виплати пенсії можуть використовуватися бланки поштових переказів, виготовлені на ЕОМ. Виплата пенсій (допомоги на поховання) провадиться листоношею (оператором) особисто одержувачу після звірення серії та номера пред`явленого паспорта з даними, зазначеними у відомості (разовому дорученні). За отримання грошей одержувач розписується у відомості (разовому дорученні) з проставленням дати одержання, а працівник зв`язку - за здійснення оплати. При оплаті пенсії за разовими дорученнями заповнюються також і відривні талони до цих доручень (п.38 Інструкції № 101/123/67). Із відділень зв`язку оформлені належним чином відомості, разові доручення, відривні талони, реєстри за формою В3-М (два примірники), звіт за формою В5-М (два примірники) і реєстр за формою 10-а (один примірник) не пізніше 22 числа звітного місяця надсилаються поштамту (вузлу зв`язку) - п. 55 Інструкції № 101/123/67. Після перевірки звітності всіх підприємств поштового зв`язку, поштамтами (вузлами зв`язку) складається "Звіт про виплату пенсії та грошової допомоги" за формою 57-а в трьох примірниках (додаток 19). Для заповнення звіту за формою 57-а підбиваються підсумки з відповідних граф звітів за формою В5-М (п.57 Інструкції № 101/123/67). Відповідно до п.62 Інструкції № 101/123/67 після перевірки виплатної документації органи соціального захисту населення на всіх примірниках звіту за формою 57-а роблять напис "Звіт перевірено, належить до оплати_______грн._______коп." (сума цифрами і прописом) і завіряють його підписами керівника, головного бухгалтера органу соціального захисту населення в Центрах з нарахування і виплати пенсій та допомог начальника операційного відділу, старшого спеціаліста) та печаткою. Один примірник звіту повертається до поштамту (вузла зв`язку), а другий примірник надсилається до Пенсійного фонду, третій залишається у справах органу соціального захисту населення. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, органи соціального захисту населення надають органам Пенсійного фонду довідки за формою додатку 20 для проведення взаєморозрахунків із поштамтами (вузлами зв`язку), в яких належна до оплати органами Пенсійного фонду сума розшифровується в розрізі джерел фінансування. На даний час порядок виплати пенсій підприємствами поштового зв`язку визначено Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку, затвердженою наказом від 28.04.2009 № 464/156 Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 № 14-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608). Відповідно до п.5.3 вказаної Інструкції виплата пенсій, соціальних допомог провадиться працівником зв`язку особисто одержувачу після звірення даних пред`явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В2-М та В3-М). За отримання грошей одержувач розписується у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В2-М та В3-М) і проставляє дату одержання, а працівник зв`язку розписується за здійснення виплати. У разі виплати пенсій, соціальних допомог за разовими дорученнями за формами В2-М та В3-М заповнюються також і відривні талони до цих доручень. Як зазначено вище, пункт 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пов`язує позбавлення права на отримання одноразової грошової допомоги з фактом отриманням особою будь-якої іншої пенсії до виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не з фактом призначення іншої пенсії. Отже, характерною рисою пенсії є те, що вона виплачується в грошовому еквіваленті в установлений законом період та відповідному розмірі. Тобто пенсія, це перш за все виплата, яку повинна отримати застрахована особа. Позивач скориставшись у 2007 році своїм правом на «призначення» пенсії за вислугу років не реалізувала його у повній мірі, а саме: не отримувала пенсію, яка повинна виплачуватися кожного місяця. Відповідачем не надано доказу виплати чи отримання Позивачем призначеної пенсії, вищезгадана відповідь не може слугувати належним та допустимим доказом такої виплати. У своїй відповіді AT «Укрпошта» від 02.01.2023 вих.№1853-А-2023010210082-В зазначає про те, що надати інформацію про виплату Позивачу пенсії за вислугу років в 2007 році не вбачається можливим, оскільки строк зберігання відомостей за формами В 1-М, В2-М, ВЗ-М, становить 3 роки. Тобто Відповідач не надав належних та допустимих доказів по справі виплати чи отримання Позивачем пенсії за вислугу років. Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язковедержавне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 06.12.2007. На підставі заяви їй була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти умови призначення на підставі п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 07.05.2009 (далі Закон №1788), працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку; що підтверджується рішенням 923040187771 від 05.08.2018. У відповідності до вимог п.71 Розділу XV Перехідних положень Закону України «Прозагальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 3О років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За змістом вказаної норми отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію. Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. При призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на. призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7 і Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок №1191). Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком №

909. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 01 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058- IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Позивач згідно записів у трудовій книжці №21 від 05.12.2007 звільнена за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за вислугу років, а згідно запису №22 від 10.12.2007 прийнята на роботу на посаду вчителя-логопеда. Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.12.2022 вих.№14487-14473/А-05/8-0800/22 встановлено, що Позивачу була призначена пенсія за вислугою років в період з 06.12.2007 по 09.12.2007. Однак «призначення пенсії» та «отримання пенсії» не є тотожними визначеннями. Тобто пенсія, це перш за все виплата, яку повинна отримати застрахована особа. Позивач скориставшись у 2007 році своїм правом на «призначення» пенсії за вислугу років, не реалізувала його у повній мірі, а саме: не отримувала пенсію, яка повинна виплачуватися кожного місяця. Отже, пенсію за вислугу років позивач не отримувала, а відповідач її не виплачував, тому позивач має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в його оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №280/10098/23 скасувати та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на 20 лютого 2023 року, тобто на день призначення пенсії за віком; Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на 20 лютого 2023 року, тобто на день призначення пенсії за віком. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун