Постанова Київський апеляційний суд № 760/10621/24
від 24.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 квітня 2025 року м. Київ Унікальний номер справи № 760/10621/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8003/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Саліхова В.В., Фінагеєва В.О., за участю секретаря судового засідання - Марченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ул`яновської О.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення опіки та призначення опікуна, - в с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив призначити його другим опікуном над вже недієздатною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на лікуванні у Святошинському Психоневрологічному інтернаті (а.с. 1,21-23). Вважав за необхідне призначити його другим опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з погіршенням стану здоров`я матері ОСОБА_2 , яка є опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та необхідності операційного втручання та періоду після операційного відновлення; обговорення з медичним персоналом про хід лікування сестри, стану її здоров`я, під час відсутності першого опікуна та забезпечення її всім необхідним; потрібен супровід для матері, бо зупинка транспорту знаходиться дуже далеко. Вказував, що 28.03.2024 року відбулось засідання Ради з питань опіки та піклування повнолітніх осіб, де було проголосовано всіма голосами за його доцільне призначення другим опікуном над сестрою ОСОБА_3 в присутності його матері. Спираючись на Висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення його другим опікуном, керуючись нормами ЦК України просив задовольнити заяву (а.с. 1, 21-23). Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення опіки та призначення опікуна відмовлено (а.с. 86, 88-93). Не погодившись з рішенням суду, 13 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву в повному обсязі (а.с. 97-99, 123-126). В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що оскаржуване рішення не відповідає законодавству, а також фактичним обставинам справи, оскільки всі три заінтересовані особи по справі вважали за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказував, що у зв`язку з відмовою в задоволенні вказаної заяви, в разі поліпшення стану здоров`я сестри, може скластись небезпечна ситуація з поверненням останньої додому, як небезпечній людині для всіх жильців будинку. Вже були випадки, коли сестра вмикала газову плиту, натискала не ті ручки, вмикала газ і йшла, або взагалі забувала вимкнути. Звертав увагу, що 28.03.2024 року відбулось засідання Ради з питань опіки та піклування повнолітніх осіб, де було проголосовано всіма голосами за його доцільне призначення другим опікуном над сестрою ОСОБА_3 в присутності його матері. Посилався на те, що дана справа неодноразово затягувалась суддею ОСОБА_4 , на що заявником була написана скарга до Міністерства юстиції зі скріншотами маніпуляцій в реєстрі, скарга зареєстрована в Директораті правосуддя та кримінальної юстиції від 04.10.2024 року за № Г-29962. Зазначав, що він не ухиляється від проходження військової служби. (а.с. 97-99, 123-126). Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 23 квітня 2025 року здійснено заміну суддів Борисової О.В., Ратнікової В.М., у зв`язку з їх відпусткою, на суддів Саліхова В.В., Фінагеєва В.О. (а.с. 165-166). Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити. Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази (а.с. 160-164). Виходячи з положень ст.ст. 13, 372 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06). Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, Подання органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про доцільність призначення ОСОБА_1 , другим опікуном над сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, винесено передчасно, без повного дослідження всіх обставин щодо цього, та ґрунтується виключно на даних, отриманих від заявника. У поданні органу опіки та піклування відсутня мотивація потреби у призначенні другого опікуна, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неможливості повноцінного виконання обов`язків вже призначеним судом опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , існування будь-яких підстав для необхідності призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Без наявності доказів на підтвердження існування підстав для необхідності призначення другого опікуна над недієздатною особою, задоволення заяви може створити передумови для ухилення заявника, який є особою призовного віку, від мобілізації на період воєнного стану, згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Колегіясуддів не в повному обсязі погодилася з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва 13.07.2009 у справі № 2-о-76/09 заяву ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатної та встановлення опіки - задоволено. Визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено над ОСОБА_3 опіку та призначено ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-10). Відповідно до довідки Святошинського психоневрологічного інтернату за № 19/1 від 24.01.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає, зареєстрована постійно та знаходиться на повному державному утриманні в Святошинському психоневрологічному інтернаті з 31.10.2012 року по теперішній час (а.с. 27). Згідно з Витягом з протоколу № 3 засідання Ради з питань опіки та піклування повнолітніх осіб Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.03.2024 року, керуючись нормами ЦК України та ЦПК України надано до суду подання про доцільність призначення ОСОБА_1 другим опікуном над сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 68-69). Відповідно до Подання органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 03.04.2024 року № 108-4142, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_2 постійно відвідує свою сестру, забезпечує її усім необхідним. Медичних протипоказань для призначення його другим опікуном немає. У зв`язку з викладеним, керуючись ч. 1 ст. 300 ЦПК України, ст..ст. 58,60,63 ЦК України, враховуючи рішення Ради з питань опіки та піклування повнолітніх осіб Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, вважав за доцільне призначити ОСОБА_1 другим опікуном над сестрою ОСОБА_3 (а.с. 76-77). Заявник ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про призначення його другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, посилався на погіршенням фізичного стану його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підтвердження вказаного надав до суду: консультативний висновок спеціаліста про стан здоров`я від 04.07.2023 року, відповідно до якого встановлено діагноз захворювання поперекового відділу хребта, зазначено що хвора від оперативного втручання утрималась, рекомендовано обстежуватись та лікуватись у невропатолога; протокол МРТ від 27.06.2023 року (а.с. 14, 15). Відповідно до паспортних даних та дати народження ОСОБА_1 є особою призовного віку (а.с. 5). Статтею 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої «при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 30 червня 2022 року в справі № 552/3443/20 (провадження № 61-15239св21). Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин 1, 3 статті 12, частин 1, 6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок по доведенню обставин покладається на сторони. Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтовуючи заяву про необхідність призначення другого опікуна заявник зазначав, що через погіршення фізичного стану його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її похилий вік остання не може в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна. Між тим, заявником не надано об`єктивних доказів (медичних висновків, довідок тощо), що за станом здоров`я призначений судом опікун ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не має можливості виконувати обов`язки опікуна. На підтвердження вказаного надав до суду: консультативний висновок спеціаліста про стан здоров`я від 04.07.2023 року, відповідно до якого встановлено діагноз захворювання хребта, зазначено що хвора від оперативного втручання утрималась, рекомендовано обстежуватись та лікуватись у невропатолога; протокол МРТ від 27.06.2023 року (а.с. 14, 15). Однак, сам по собі факт наявності захворювань не є беззаперечним доказом неможливості виконання обов`язків, покладених рішенням суду на опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, будь-яких доказів щодо неналежного виконання опікуном ОСОБА_2 обов`язків щодо опіки над її недієздатною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у матеріалах справи немає. Також, суд першої інстанції належним чином встановив, що наявне в матеріалах справи подання органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 03.04.2024 року № 108-4142 про можливість призначення ОСОБА_1 другим опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не містить обґрунтованої мотивації щодо необхідності призначення недієздатному другого опікуна, визначення конкретних обставин та (або) доказів, які зумовлюють необхідність призначення другого опікуна. Вказане подання містить позитивну характеристику особи ОСОБА_1 , посилання на саму можливість заявника бути опікуном, бажання матері недієздатної, яка на теперішній час є опікуном, однак причин, у зв`язку з якими недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, слід призначити ще одного (другого) опікуна таке подання не містить. Саме по собі бажання членів сім`ї надати сину статус другого опікуна над недієздатною під час дії в Україні воєнного стану не може бути підставою для задоволення подання органу опіки та піклування. Доводи апеляційної скарги про те, що орган опіки та піклування погодив кандидатуру апелянта про його призначення другим опікуном, не заслуговують на увагу, оскільки в поданні органу опіки та піклування відсутні мотиви потреби для призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ще в одному опікуні, а в матеріалах справи відсутні докази необхідності призначення ОСОБА_1 ще одним (другим) опікуном над недієздатною сестрою. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне також зауважити, що подання органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 03.04.2024 року № 108-414 є лише одним із доказів у справі, носить рекомендаційний характер, має оцінюватись разом з іншими доказами по справі та не може бути самостійною підставою для задоволення заяви про призначення недієздатній особі другого опікуна. Вказаному поданню може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений. Поряд з цим висновок районного суду, що призначення другого опікуна для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, може створити передумови для ухилення заявника ОСОБА_1 від мобілізації на період воєнного стану є припущеннями. Проте вказане не призвело до неправильного вирішення справи по суті та може бути виправлено шляхом викладення мотивувальної частини оскаржуваного рішення районного суду в редакції цієї постанови. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому колегія суддів їх відхилила. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 24 квітня 2025 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець В.В. Саліхов В.О. Фінагеєв