Постанова Київський апеляційний суд № 369/10734/24

справа № 369/10734/24 головуючий у суді І інстанції Фінагеєва І.О. провадження № 22-ц/824/6911/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Березовенко Р.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., з участю секретаря Щавлінського С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про встановлення факту родинних відносин, - В С Т А Н О В И В: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин, у якій просила суд: встановити факт родинних відносин між її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Чорногородка Макарівського р-ну Київської області та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженкою села Чорногородка Макарівського р-ну Київської області, а саме, що вони є рідними братом та сестрою. В обґрунтування поданої заяви зазначила, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Чорногородка Бишівського району Київської області та є донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Чорногородка Макарівського р-ну Київської області, та є рідною сестрою батька заявниці, відповідно, її тіткою. ОСОБА_3 при житті склала і залишила заповіт ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла. Після її смерті заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, у зв`язку із чим державним нотаріусом була відкрита спадкова справа. Після відкриття спадщини нотаріус надав заявниці перелік документів, який необхідно зібрати для подальшого оформлення спадщини, серед яких свідоцтво про народження батька заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, надати нотаріусу свідоцтво про народження батька ОСОБА_2 заявниця не мала можливості, оскільки воно не зберіглося, відомості про народження батька ОСОБА_2 згідно відповіді архіву відсутні. Встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою, в судовому порядку є необхідним через відсутність документальних підтверджень родинних відносин батька заявниці ОСОБА_2 та його рідної сестри ОСОБА_3 , що порушує законні права та інтереси заявниці, та, зокрема, має значення при оформленні спадщини та розміру податку, який необхідно буде сплатити при оформленні прийняття спадщини і отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про встановлення факту родинних відносин. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 16 січня 2025 року засобами поштового зв`язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Підтримавши доводи заяви про встановлення факту родинних відносин, апелянтка зазначила, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучила копію виписки з погосподарської книги №2 за 1950-1952 роки Бишівської сільської ради Чорногородського старостинського округу від 11 грудня 2024 року за №189 з додатками. Також апелянтка клопотала про виклик свідків, які можуть підтвердити родинний зв`язок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані докази разом із документами, поданими до суду першої інстанції, свідчать про наявність достатніх підстав вважати підтвердженим родинний зв`язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Апелянтка зазначила, що долучені до апеляційної скарги докази не подала суду першої інстанції з поважних причин, а саме ОСОБА_1 не має фахової юридичної освіти, є малозабезпеченим пенсіонером та для складання заяви про встановлення факту родинних відносин звернулася до територіального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Працівник центру не повідомив заявницю про недостатність поданих документів та не роз`яснив можливість і шляхи збирання додаткових доказів для доповнення заяви з метою додаткового обґрунтування вимог. Зазначає, що діяла добросовісно і не подала до суду першої інстанції усіх можливих доказів на обґрунтування заявлених вимог з причин, які від неї не залежали. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про встановлення факту родинних відносин, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи. У судовому зсіданні заявниця ОСОБА_1 та її представниця - адвокатка Кузьмич Яна Вікторівна доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити. У судове засідання інші учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Ухвалою Київського апеляційного суду у судовому засіданні 22 квітня 2025 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків. Допитано свідка ОСОБА_5 . Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12 листопада 1955 року Чорногородською сільрадою Бишівського району Київської області, актовий запис №16 від 12 листопада 1955 року. Батьками ОСОБА_1 вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22 травня 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Макарівської райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 22 травня 1997 року зроблено відповідний запис №03 (запис відновлено). Батьками ОСОБА_3 вказані: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 . Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08 грудня 2008 року виконкомом Чорногородської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 78 років, про що 08 грудня 2008 року виконкомом Чорногородської сільської ради Макарівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №17. Згідно повідомлення Державного архіву Київської області від 08 квітня 2004 року №01-43/785, на зберігання Державного архіву Київської області від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли книги реєстрації актів цивільного стану за 1919-1947 року згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом України (архівний фонд Р-5634), серед яких книги реєстрації актів про народження громадян в с. Чорногородка Макарівського району Київської області за 1930 рік відсутні, тому надати архівну довідку про народження ОСОБА_2 немає можливості. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 86 років, про що 08 листопада 2023 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №1291 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . Згідно копії заповіту, посвідченого 21 грудня 1998 року, секретарем виконкому Чорногородської сільської Ради народних депутатів Сергієнко М.М. та зареєстрованого в реєстрі за №25, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «Все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде мені належати на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю своїм племінникам в рівних частинах: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ». Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції встановив, що надані заявником документи не дають підстав для однозначного висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою, а рішення не може ухвалюватися на припущеннях. Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з нижченаведених мотивів. Вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів апеляційний суд виходить з особливостей розгляду справ окремого провадження, які визначено у ст. 294 ЦПК України. Так, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. (частини перша-третя статті 294 ЦПК України). Пунктом 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Аналогічні висновки щодо застосування положень частини третьої статті 367 ЦПК України містить постанова Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №279/11692/15ц. Враховуючи особливості розгляду справ окремого провадження щодо змагальності та меж судового розгляду, не виконання судом першої інстанції вимог частин першої-третьої статті 294 ЦПК України, відсутність заперечень заінтересованої особи щодо долучення нових доказів, з метою правильного вирішення справи та ефективного захисту прав заявниці, апеляційний суд визнає поважними причини неподання ОСОБА_1 доказів до суду першої інстанції та приймає їх до розгляду. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно пункту п`ятого частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами. Відповідно до положень частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного пращура (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і ї правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабою, дідом і внуками). Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати спадкові права після смерті ОСОБА_3 . Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо. Згідно вимог діючого законодавства, родинні відносини можуть підтверджуватися будь-якими документами, які містять необхідні відомості. До заяви про встановлення факту родинних відносин, у якій зазначається мета, для якої заявник просить встановити цей факт, повинні додаватися докази, які підтверджують наявність даного юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів РАЦСу про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; покази свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого з заявником (сусіди, куми, друзі, інші родичі і т.д.). За даними виписки з погосподарської книги №189 від 11 грудня 2024 року, в погосподарській книзі №2 за 1950-1952 роки Бишівської сільської ради Чорногородського старостинського округу зроблено особистий запис №119 про те, що власником житлового будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 , 1905 року народження. Членами сім`ї записані: ОСОБА_9 - син, 1929 року народження; ОСОБА_2 - син, 1930 року народження; ОСОБА_3 - дочка, 1937 року народження; ОСОБА_10 - син, 1939 року народження; ОСОБА_11 - мати, 1881 року народження. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що є двоюрідним братом заявниці, сином ОСОБА_10 . Батько свідка, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 є рідними братами та сестрою. Батько заявниці, ОСОБА_12 , є рідним дядьком свідка, а ОСОБА_3 це рідна тітка свідка. Ще був дядько ОСОБА_13 , який загинув на цілині. До школи свідок жив у селі у баби ( ОСОБА_14 ) та тітки ОСОБА_15 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_16 та дядько ОСОБА_17 родичалися. Тітка доглядала жінку дядька, яка була паралізована 18 років. Вказав, що тітка ОСОБА_18 , дядько ОСОБА_17 та батько свідка склали заповіт спільно та таким чином вирішили поділити майно. Свідок не заперечував щоб спадковими питаннями займалася заявниця. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Досліджені апеляційним судом докази беззаперечно свідчать про родинні стосунки між родичами прямої лінії споріднення, а саме те, що батько заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Чорногородка Макарівського району Київської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Чорногородка Макарівського району Київської області, є рідними братом та сестрою. Оскільки факт, який просить встановити ОСОБА_1 має для неї юридичне значення, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а можливість у інший спосіб підтвердити цей факт у заявниці відсутня, і між учасниками справи відсутній спір про право, колегія судів вважає вимогу про встановлення факту родинних відносин обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи знайшли своє підтвердження. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог заявниці. Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються. Керуючись ст. ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити. Встановити факт родинних відносин, а саме, що батько заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Чорногородка Макарівського району Київської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Чорногородка Макарівського району Київської області, є рідними братом та сестрою. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 24 квітня 2025 року. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова