Постанова 4824 № 760/10702/24

справа №760/10702/24 головуючий у суді І інстанції Верещінська І.В. провадження № 22-ц/824/1690/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Березовенко Р.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., з участю секретаря Щавлінського С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Жилою Антоном Анатолійовичем на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту неправильності в поновленому актовому записі про народження, - В С Т А Н О В И В: У травні 2024 до Солом`янського районного суду міста Києва від представника ОСОБА_1 - адвоката Жили А.А. надійшла заява в порядку окремого провадження про встановлення факту неправильності в поновленому актовому записі про народження, в якій просив суд: встановити неправильність запису в акті громадянського стану №2053 від 09 жовтня 1979 року про народження ОСОБА_2 ; зобов`язати Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису цивільного стану №2053 від 09 жовтня 1979 року про народження ОСОБА_2 , вказавши дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява мотивована тим, що 09 жовтня 1979 року відділом ЗАЦС Жовтневого району міста Києва у книзі реєстрації актів громадянського стану при видачі заявнику свідоцтва про народження (актовий запис №2053) було допущено помилку, де дата народження вказана не ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свідоцтві про народження при цьому зазначена правильна дата народження, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до довідки клінічної лікарні №8 міста Києва від 07 вересня 1979 року, а також бірки новонародженої дитини, заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Між тим, при видачі повторного свідоцтва про народження, актовий запис №2053 від 09 жовтня 1979 року, з`ясувалося, що дату народження заявника вказано неправильно. На цій підставі відмовлено у видачі повторного свідоцтва про народження. З метою усунення неправильності запису про народження мати заявниці звернулася до Солом`янського ДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), але позитивної відповіді не отримала. Вважає запис, внесений в акт громадянського стану неправильним. Внесення змін до актового запису про народження має для заявниці юридичне значення. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту неправильності в поновленому актовому записі про народження. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Жила Антон Анатолійович 03 липня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року та зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження. Апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд помилково ототожнив встановлення факту неправильності в актовому записі та оскарження рішення відділу ДРАЦ. Зазначив, що заявниця попередньо не зверталася до органів ДРАЦС, а безпосередньо звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження. До органів ДРАЦС зверталася мати заявниці від власного імені. Отримавши відмову, саме у матері заявниці виникає право оскаржити таку відмову у порядку адміністративного судочинства. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Жилою Антоном Анатолійовичем на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту неправильності в поновленому актовому записі про народження, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник апелянтки ОСОБА_1 - адвокат Жила Антон Анатолійович доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши думку учасників справи, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а оскарження відмови органу реєстрації актів громадянського стану внести зміни до актового запису чи відновити актовий запис здійснюється у порядку адміністративного судочинства.. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з нижченаведених мотивів. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Зі змісту пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України вбачається, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, де зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Згідно зі статтею 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України). У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України). Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 ЦК України). Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 Закону). Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону). Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5. Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. Відповідно до пункту 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. За змістом пункту 1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду. Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. У заяві відсутні доводи щодо неправомірності дій Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), а вимога зобов`язати відділ внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що у сторін виник публічно-правовий спір, який має розглядати за правилами адміністративного судочинства. Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №297/2485/19; від 17 лютого 2021 року у справі №635/4947/20; від 15 листопада 2022 року у справі №754/16843/21, а також в постанові від 02 травня 2024 року у справі №480/8300/22. Однак, на наведене суд першої інстанції уваги не звернув, унаслідок чого прийшов до помилкового висновку про відмову у відкритті провадження за заявою. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскільки оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, а у апеляційного суду відсутні повноваження для надання вказівок місцевим судам, відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Жилою Антоном Анатолійовичем - задовольнити частково. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 23 квітня 2025 року. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова