Постанова Київський апеляційний суд № 940/912/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/940/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 року м. Київ Справа № 940/912/22 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року, ухвалене у складі судді Афанасьєва В.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, встановив: У вересні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 22.07.2003 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №

65. Позивач вказував, що сімейні стосунки у нього з дружиною не склалися, вони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння та довіра, шлюбних стосунків не підтримують протягом останнього часу, спільного господарства та бюджету не ведуть, а тому вважає, що сім`я розпалася остаточно і зберігати її надалі недоцільно. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року. Вказує, що ухвалюючи рішення суд виходив з того, що відповідач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ». Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки на час розгляду справи відповідач перебувала за кордоном. Про поданий позивачем позов про розірвання шлюбу відповідач не знала, про наявність вказаної справи і про час розгляду їй повідомлено не було, копію позовної заяви та оскаржуваного рішення вона не отримувала. Відповідно відповідач не знала і не могла знати про факт розірвання шлюбу, що свідчить про позбавлення відповідача можливості реалізувати процесуальні права та надати заперечення проти розірвання шлюбу і пояснення, які мають істотне значення для вирішення справи, та спростовують викладені позивачем обставини. Сторони постійно проживали разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут, мали спільний бюджет, періодично з метою заробітків разом виїжджали за кордон та постійно підтримували шлюбно-сімейні відносини. Вказує, що в матеріалах справи наявний поштовий конверт про відправлення судової повістки на адресу відповідача від 29.09.2022 року, де зазначено, що адресат відсутній, що також свідчить про неотримання відповідачем судової кореспонденції і підтверджує доводи відповідача про відсутність доказів, які б підтверджували факт реального ознайомлення її з матеріалами даної справи. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_1 , який був зареєстрований 22.07.2003 року. Позивач вказував, що сімейні стосунки у нього з дружиною не склалися, вони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння та довіра, шлюбних стосунків не підтримують протягом останнього часу, спільного господарства та бюджету не ведуть, а тому вважає, що сім`я розпалася остаточно і зберігати її надалі недоцільно. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.. Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Порхун О.П. у судове засідання не прибула, в позовній заяві зазначила про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, від її імені до суду надійшла заява про розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ». Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сімейне життя позивача та відповідача не склалось, шлюбно-сімейні відносини сторін фактично припинені протягом останнього часу, спір щодо поділу майна подружжя відсутній, розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача та відповідача. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені без дотримання норм процесуального права. Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Частиною 5 статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), N 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 202/4557/22, тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що: обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 28 вересня 2022 року у даній справі було відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін в судове засідання на 06 жовтня 2022 року. В матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до даних конверту №0980101332203, копію позовної заяви та судову повістку на судове засідання, призначене на 06 жовтня 2022 року, направлено судом ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 . Вказана судова повістка була надіслана судом 29 вересня 2022 року та 05 жовтня 2022 року повернута поштовим відділенням Укрпошти Тетіїв-1 на адресу Тетіївського районного суду Київської області з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 23). Як вбачається з наданого відповідачем ОСОБА_1 витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач виїхала з України та в`їхала на територію України 03 жовтня 2022 року у пункті пропуску Чоп ( Тиса) ( а.с. 95). З викладеного вбачається, що на час доставки судової повістки на адресу місця проживання ОСОБА_1 в м. Тетієві, вона була відсутня за місцем проживання, оскільки перебувала за кордоном України. При цьому, наявність відмітки відділення поштового зв`язку на конверті «адресат відсутній», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки, також не свідчить про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, оскільки за повідомленням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 27.09.2022 року на запит суду ( а.с. 12) ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , тоді як повістка їй була надіслана на адресу АДРЕСА_1 , тобто на адресу, яка не є зареєстрованим місцем проживання відповідача. 06 жовтня 2022 року на електронну пошту Тетіївського районного суду Київської області надійшла заява від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає, проти розлучення не заперечує, після розлучення просить залишити прізвище - « ОСОБА_3 ». Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вказана заява надійшла на електронну пошту суду та була підписана кваліфікованим електронним підписом, який належить працівнику Ірпінського міського суду ОСОБА_4 , виданий КНЕДП-ІДД ДПС (серійний номер: НОМЕР_2) (а.с. 18-19). Проте ОСОБА_4 не є ні учасником справи, ні представником відповідача, будь-які дані про те, що ОСОБА_4 діяла від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , мала право підписувати від її імені заяви своїм кваліфікованим електронним підписом - матеріали справи не містять. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали цивільної справи не містять відомостей про належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 06 жовтня 2022 року, у якому було ухвалено оскаржуване рішення. З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що розгляд справи судом першої інстанції було здійснено без належного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи. Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб може бути припинено внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до п.1 ст. 14 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Розглянувши справу у відсутність сторін, без належного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи, суд першої інстанції не з`ясував дійсної волі подружжя на розірвання шлюбу, не встановив фактичні взаємини сторін та причини позову, не пересвідчився щодо неможливості дальшого спільного життя подружжя і збереження сім`ї, чим порушив принцип змагальності сторін та право на справедливий розгляд справи. З огляду на викладене, оскільки повідомлення учасників справи про призначене у справі судове засідання є обов`язковим, проте такої вимоги судом не дотримано, даних про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду вказаної справи матеріали справи не містять, а наявна в матеріалах заява від імені ОСОБА_1 не може бути прийнята до уваги, оскільки надійшла електронною поштою та була підписана електронним підписом працівника Ірпінського міського суду Київської області - ОСОБА_4, тобто, особи, яка не є учасником справи або її представником, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України. В суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2024 року, виданого Тетіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 66 (а.с.78). Частиною першою статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. За змістом частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Частиною першою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (частина третя статті 377 ЦПК України). При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі з аналогічних правовідносин № 153/1064/18, встановивши, що справа, яка переглядається, була розглянута судом першої інстанції за відсутності відповідачки, належним чином не повідомленої про дату та час судових засідань, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2018 року та закриття провадження у справі, оскільки спірні правовідносини (розірвання шлюбу) не допускають правонаступництва. Враховуючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, що не дає підстав для застосування ч. 3 ст. 377 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні правові підстави для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 379, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року - скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 25 квітня 2025 року. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г.М. Рейнарт І.М.