Постанова Сумський апеляційний суд № 573/2064/24

Справа №573/2064/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Терещенко О. І. Номер провадження 33/816/336/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 172-20 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 24 квітня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 573/2064/24 за апеляційною скаргою захисника ЛЕОНТЬЄВА О. В. на постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 28.10.2024, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, установив: У поданій апеляційній скарзі захисник ЛЕОНТЬЄВ О. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки огляд військовослужбовця ОСОБА_2 проведений з грубим порушенням встановленого законом порядку, у справі відсутній акт огляду на стан сп`яніння, на підставі якого був складений медичний висновок. Заклад охорони здоров`я, у якому проходив огляд його підзахисний не включений в перелік закладів, яким надане право на проведення огляду на стан сп`яніння, а визнання ОСОБА_2 своєї вини не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки всіх доказів у їх сукупності. Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 28.10.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно постанови судді, ОСОБА_2 близько 20:00 13.10.2024 під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу в/ч поблизу АДРЕСА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Будучи відповідно вимог ст. 268, 271, 277-2 і 294 КУпАП своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від його захисника Леонтьєва О. В. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, а від ОСОБА_2 будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги захисника у відсутності сторін провадження, що не протирічить вимогам КУпАП. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32). Враховуючи, що ОСОБА_2 не був присутнім під час ухвалення суддею суду першої інстанції рішення, копію постанови отримав 06.11.2024, а апеляційну скаргу його захисник Леонтьєв О. В. подав 12.11.2024, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення КИС № 996 від 14.10.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу в/ч перебував у стані алкгольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується доказами у справі, а саме: - письмовими поясненнями офіцера групи ПС та В 3 МБ в/ч ОСОБА_3 , згідно яких військовослужбовець ОСОБА_2 знаходився під час виконання своїх обов`язків у стані алкогольного сп`яніння; - аналогічними письмовими поясненнями водія 9 МР 3МБ в/ч ОСОБА_4 ; - висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 1844 від 13.10.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_2 перебував на час обстеження у стані алкогольного сп`яніння. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Процедура огляду військовозобов`язаних, зокрема на стан сп`яніння, закріплена у ст. 266-1 КУпАП, «Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 №

32. Згідно визначеної процедури огляд військовозобов`язаних на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) в/ч (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд проводиться: 1) уповноваженою посадовою особою на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку. Підтвердження стану сп`яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок може бути оскаржений військовослужбовцем в установленому законодавством порядку. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що заклад охорони здоров`я, в якому ОСОБА_2 проходив медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, не включений до переліку закладів, яким надано відповідне право, то вони є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки згідно наказу Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації № 1072-ОД від 09.12.2021, який є у загальному доступі, КНП СОР «ОКМЦСНЗ» включено до даного Переліку. Отже, вказаний медичний висновок, яким підтверджується факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, виданий уповноваженою особою. При цьому апеляційний суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров`я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам зас-відчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядип-ломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтверд¬ження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ. Тобто, лікар є більшим фахівцем при встановленні стану військовослужбовця, ніж суддя чи сторони у справі. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що право військовослужбовця на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене у п. 15 наведеного вище Порядку, але ОСОБА_2 , який був ознайомлений зі змістом такого висновку не скористався цією нормою, висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з підстав його неповноти або неправильності не оскаржив, як не оскаржив і самі дії працівників закладу охорони здоров`я щодо проведеного ними огляду, тому доводи апеляційної скарги захисника і в цій частині не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають. Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність у висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння даних про кількість проміле алкоголю в крові ОСОБА_2 , то вони не ґрунтуються на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно приписів п. 14 «Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Уповноваженій особі та військовослужбовцю видається на руки саме висновок, який складається у трьох екземплярах, тому твердження сторони захисту про необхідність додавання до протоколу про адміністративне правопорушення акту огляду не ґрунтується на законі. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Послідовність викладення в диспозиціях правових норм наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень процедури огляду на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання. При цьому невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію. Враховуючи сукупність всіх фактичних обставин справи, здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставинах саме ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу в/ч перебував у стані алкогольного сп`яніння, так як будь-який обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданнями на підставі допустимих доказів, тому доводи апеляційної скарги і з цих підстав на увагу апеляційного суду не заслуговують. Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити захиснику ЛЕОНТЬЄВУ О. В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Білопільського районного суду Сумської області від 28.10.2024. Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 28.10.2024 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ЛЕОНТЬЄВА О. В. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов