LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Тернопільський апеляційний суд595/69/25

від 25.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/69/25Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І. Провадження № 33/817/194/25 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 квітня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. за участю адвоката Ковалівського Б.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковалівського Б.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 березня 2025 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Згідно з постановою суду, 07 січня 2025 року о 19:56 год. в с. Берем`яни по вул. Центральна, 21 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, був наявний різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», результат позитивний 0,55 проміле, що підтверджується тестом № 9555 від 07.01.2025. Своїми діями порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Ковалівський Б.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 березня 2025 року, а провадження в справі закрити. Вважає, що суд прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 передчасно, за відсутності на те достатніх доказів вини останнього. Зазначає, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_2 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати. Звертає увагу на те, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено жодних доказів того, що поступало будь-яке повідомлення на лінію «102», чи у будь який інший спосіб до працівників поліції, що слугувало підставою для зупинки та пропозиції щодо проходження огляду на алкогольне сп`яніння. Посилається на те, що ОСОБА_1 не був згідний із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу. Звертає увагу, що в Інструкції щодо використання газоаналізаторів Drager Alcotest зазначається, що повторне використання мундштуків чи використання в іншому порядку, забороняється та може призвести до хибних результатів. Наголошує на тому, що не було здійснено контрольного відбору проб повітря на наявність етанолу, у зв`язку з чим алкотестер міг містити конденсат, тому результат Драгера є недопустимим доказом. Посилається на те, що на відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 добре орієнтується у просторі, його дії є послідовними, логічними, він впевнено спілкується, чітко та виразно відповідає на поставлені йому питання, без жодних роздумів та запинок, розуміє поліцейського, поводить себе відповідно до ситуації. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП України, є необґрунтованим за відсутності належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, що передувало б його складенню. ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Ковалівського Б.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 215115 від 07 січня 2025 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 07 січня 2025 року о 19:56 год. в с. Берем`яни по вул. Центральна, 21 транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, був наявний різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», результат позитивний 0,55 проміле, що підтверджується тестом № 9555 від 07.01.2025 року, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Із рапорта старшого інспектора чергового ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 07.01.2025 року убачається, що 07.01.2025 року о 20:22 год. отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 99 від 07.01.2025 року. Поліцейський вказав, що 07.01.2025 року о 20:22 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 07.01.2025 року о 20:22 год. за адресою в с. Берем`яни по вул. Центральна Чортківського району зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував даним т/з в стані алкогольного сп`яніння. Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що надійшло повідомлення зі служби «102» про те, він керує т/з в стані алкогольного сп`яніння. З даного відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд буде проходити на місці зупинки. Пройшовши огляд на місці зупинки із результатами тесту водій був згідний, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, проте останній відмовився. У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.01.2025 року. Відповідно до п.2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, оскільки відповідно до відеозапису та рапорту працівника патрульної поліції, причиною зупинки слугувало повідомлення зі служби «102» про те, що 07.01.2025 року о 20:22 год. за адресою в с. Берем`яни по вул. Центральна Чортківського району зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21093», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував даним т/з в стані алкогольного сп`яніння. Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено доказів того, що поступало будь-яке повідомлення на лінію «102», оскільки це не впливає на відповідальність останнього. Суд вважає за необхідне зазначити, що незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як причина зупинки транспортного засобу. Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності. Безпідставним є посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не був згідний із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, оскільки з відеозапису вбачається, що останній погодився з результатом огляду на місці зупинки (export-wy4cy 20:07 хв.). Також необґрунтованими є твердження апелянта, що повторне використання мундштуків чи використання в іншому порядку, як передбачено в інструкції забороняється та може призвести до хибних результатів, оскільки ОСОБА_1 сам вибрав мундштук із запропонованих, особисто його відкрив та після першого продуття не надув відповідну кількість повітря для правильної роботи газоаналізатора, що йому було роз`яснено. При повторному продуті, результат становив 0,55 проміле. Безпідставними є посилання апелянта на те, що не було здійснено контрольного відбору проб повітря на наявність етанолу, у зв`язку з чим алкотестер міг містити конденсат, оскільки відповідно до відеозапису поліцейський увімкнув прилад, провів його налаштування, вставив мундштук, активував опцію та запропонував особі дути в мундштук, що відповідає інструкції з експлуатації приладу. Будь-яких зауважень щодо неправильного налаштування приладу ОСОБА_1 не висловлював. Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що на відеозаписі ОСОБА_1 добре орієнтується у просторі, його дії є послідовними, логічними, він впевнено спілкується, оскільки згідно із відеозаписом працівник поліції останньому назвав виявленні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного пориву обличчя (export-wy4cy 20:08 хв.). Безпідставним є посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП України, є необґрунтованим за відсутності належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, що передувало складенню даного протоколу, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи. Окрім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст.33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Ковалівського Б.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»