Постанова 4803 № 205/5864/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3595/25 Справа № 205/5864/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Костромітіна О. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П., за участю секретаря судового засідання Гвоздєва М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Цикл фінанс, на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року у складі судді Костромітіної О.О. по справі № 205/5864/15-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Цикл фінанс, заінтересовані особи Акціонерне товариство Оксі банк, Акціонерне товариство Райффайзен банк, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль, в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпрі ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, ВСТАНОВИЛА: У липні 2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ТОВ «Цикл фінанс», в якій заявник просить суд замінити сторону у справі (сторони виконавчого провадження) з виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, винесеного 07 червня 2016 року у справі № 205/5864/15-ц, у зв`язку з переходом права вимоги від АТ «Райффайзен банк» до ТОВ «Цикл фінанс» прав кредитора по кредитному договору № 014/117789/316 від 22.11.2006 року, обґрунтовуючи це тим, що він набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року, що, в силу ст. 442 ЦПК України, ст. 512,514 ЦК України є підставою для заміни сторони у справі (виконавчому провадженні). Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року в задоволенні заяви ТОВ «Цикл фінанс», заінтересовані особи: АТ «Оксі банк», АТ «Райффайзен банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у справі (сторони виконавчого провадженні), відмовлено (а.с. 226-232 Том І). Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ Цикл Фінанс подало безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у січні 2025 року засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та заяву ТОВ Цикл Фінанс задовольнити, обґрунтовуючи це тим, що реалізація предмету іпотеки за ст. 38 ЗУ Про іпотеку визначена рішенням суду, передбачає укладання договору купівлі-продажу без укладання чи видачі додаткових документів, як то, виконавчих листів для виконання такого рішення, а, відтак, наявність виконавчого провадження для заміни сторони в такому рішенні не потребується, як помилково, на думку заявника, зазначив суд першої інстанції. Зазначає, що в цій справі звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається за укладанням від імені АТ Райффайзен Банк договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, з отриманням Витягів, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, що потребує примусового виконання, а, відтак, і заміни сторони. Також зазначив, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки не обмежується будь-яким строком виконання через органи виконавчої служби. Оскільки рішення суду не виконано, а стягувачем у справі є АТ Райффайзен Банк, тому ТОВ Цикл Фінанс, який набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , має бути заміненим як стягувач. Скаржник зазначив також, що повторне звернення з такою заявою, як це встановлено судом першої інстанції, не перешкоджає стягувачу у вирішенні процесуальних питань щодо виконання судового рішення, яке наразі залишається невиконаним (а.с. 238-240 Том І). Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалися та відзиву на апеляційну скаргу ТОВ Цикл Фінанс не подавали, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання, що узгоджується з висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 21 березня 2018 року у справа № 760/14438/15-ц. Відповідно до п.5.5.2 договору іпотеки № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2016 року у справі № 205\5864\15-ц могло бути звернено до виконання протягом трьох років, однак, подаючи цю заяву про заміну сторони, заявник одночасно не подав заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не обґрунтовуючи поважність причин цього. При цьому суд зауважив, що заявник 12 жовтня 2023 року звертався до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про заміну сторони у справі (сторони виконавчого провадження) аналогічного змісту. Ухвалою Ленінського районного суду від 11 січня 2024 року відмовлено у задоволенні даної заяви. Ухвала не оскаржувалася, є чинною. В заяві заявник просить суд замінити сторону у справі (сторони виконавчого провадження) для виконання вищевказаного рішення суду через органи нотаріату. При цьому заявник не надає суду доказів, що він звертався до органів нотаріату з метою реалізації виконання рішення суду, та йому було відмолено у реалізації виконання цього рішення суду. Також суд зауважив, що з моменту ухвалення вищевказаного рішення Ленінського районного суду та до укладання вищевказаних договорів про відступлення прав вимоги пройшло майже сім років, протягом яких АТ «Райффайзен банк» не вживав заходів щодо виконання даного рішення суду, відповідно заявник, повинен був при укладанні договорів про відступлення прав вимоги усвідомлювати, як правонаступник, наслідки дій сторони в цивільному процесі до укладання таких договорів. Колегія суддів повністю погоджується з такими встановленими обставинами справи та висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч.1,2,5 ст. 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Так, судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення по справі № 205/5864/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року, а саме, на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , для задоволення грошових вимог ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором №014/117789/316 від 22 листопада 2006 року в сумі 2 079 385,92 грн, з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «Райффайзен банк Аваль» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки. 28 квітня 2023 року між АТ «Райффайзен банк» та АТ «Оксі банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-60, відповідно до якого АТ «Райффайзен банк» відступило АТ «Оксі банк», а АТ «Оксі банк» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 014/117789/3167/74 від 22 листопада 2006 року, який був укладений між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_2 . Факт переходу до АТ «Оксі банк» права вимоги за кредитним договором № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року підтверджується реєстром боржників від 05 травня 2023 року до договору відступлення прав вимоги № 114/2-60 від 28 квітня 2023 року та платіжними інструкціями про сплату за набуття права вимоги згідно договору. Того ж дня між АТ «Оксі банк» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-60-с, відповідно до якого АТ «Оксі банк» відступило ТОВ «Цикл фінанс», а ТОВ «Цикл фінанс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 014/117789/3167/74 від 22 листопада 2006 року, який був укладений між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_2 . Факт переходу до ТОВ «Цикл фінанс» права вимоги за кредитним договором № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року підтверджується реєстром боржників від 05 травня 2023 року до договору відступлення прав вимоги № 114/2-60-1 від 28 квітня 2023 року та платіжними інструкціями про плату за відступлення права вимоги згідно договору. 10 травня 2023 року між АТ «Райффайзен банк» та АТ «Оксі банк» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки/застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим номером 142, відповідно до якого АТ «Райффайзен банк» відступило АТ «Оксі банк», а АТ «Оксі банк» набуло право вимоги за договором іпотеки № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року, який був укладений між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 . Факт переходу до АТ «Оксі банк» права вимоги за договором іпотеки № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року підтверджується реєстром іпотечних договорів та договорів застави, який є додатком до нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки. Того ж дня між АТ «Оксі банк» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки/застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим номером 143, відповідно до якого АТ «Оксі банк» відступило ТОВ «Цикл фінанс», а ТОВ «Цикл фінанс» набуло право вимоги за договором іпотеки № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року, який був укладений між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 . Факт переходу до ТОВ «Цикл фінанс» права вимоги за договором іпотеки № 014/03977/3167/74/1 від 22 листопада 2006 року підтверджується реєстром іпотечних договорів та договорів застави, який є додатком до нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки. Виконавче провадження щодо виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2016 року по справі № 205/5864/15-ц відсутнє. Так, колегія суддів наголошує, що пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Результат аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Аналогічна правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг. Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України). Такі висновки закріплені у постанові Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011. Також Верховний Суд послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, де визначено, що заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак, потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. У частині першій та другій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (стаття 55 ЦПК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції вірно застосував ст. 512,514 ЦК України, ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження, ст. 55 ЦПК України до даних правовідносин, як підтвердження відсутності підстав заміни сторони у справі у правовідносинах з боржником ОСОБА_1 , як і ст. 442 ЦПК України, як про це вказав Верховний Суд щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. Також правомірно наголосив, що виконавче провадження не відкривалось з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2016 року, а заявник не надавав доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, для чого встановлено трирічний термін, що сплинув на день подання заяви. Крім того зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі положень ЗУ Про іпотеку можливо у позасудовому порядку, без отримання виконавчого листа у даній справі, чого скаржник не спростував при розгляді його апеляційної скарги. Доводи скаржника не містять будь-яких посилань на докази, що такий виконавчий лист видавався та був пред`явлений до виконання, як і не надавав доказів його втрати, поновлення строку на його пред`явлення та не заявляв у цій справі відповідного клопотання про поновлення таких строків. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом вірно визначено характер спірних правовідносин та у повній мірі з`ясовані фактичні обставини справи, що є підставою для залишення ухвали суду першої інстанції від 11 грудня 2024 року без змін на підставі ст. 375 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги ТОВ Цикл Фінанс про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді даної справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали, не знайшли свого підтвердження. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без порушень норм як матеріального, так і процесуального права, тому вона підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Цикл фінанс залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 16 квітня 2025 року. Повний текст постанови складено 24 квітня 2025 року. Головуючий: В.С. Городнича Судді: М.Ю. Петешенкова Т.П. Красвітна