Постанова 4813 № 504/3989/23

Номер провадження: 22-ц/813/2226/25 Справа № 504/3989/23 Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М., з участю секретаря Громовенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_9, яка подана в особі представника ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 червня 2024року, постановленого під головуванням судді Барвенко В.К., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб - ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , служба у справах дітей Світловодської міської ради Кіровоградської області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, встановлення факту перебування на утриманні, - в с т а н о в и в: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, встановлення факту перебування на утриманні, за участі заінтересованих осіб - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , служба у справах дітей Світловодської міської ради Кіровоградської області, в якій просила: - встановити факт проживання однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 22.08.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_4 ОСОБА_1 . В обґрунтування своєї заяви зазначила, що вона з 2016 року проживала разом із ОСОБА_4 , як дружина та чоловік, однак шлюбні відносини вони не зареєстрували. Від даних відносин у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 народилась дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 04.07.2022 року ОСОБА_4 підписав контракт добровольця територіальної оборони, та згодом був мобілізований до лав ЗС України, займав посаду гранатометника 2 розрахунку 2 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 . Як вказує заявниця, у бою за Батьківщину в м. Костянтинівка Донецької області під час виконання бойового завдання солдат ОСОБА_4 отримав тяжке поранення, та був направлений на лікування до КНП № 1 ТМО м. Львів, де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер від ускладнення внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, безпосередня причина смерті поліорганна недостатність. Внаслідок смерті ОСОБА_4 заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 для одержання необхідного пакету документів для оформлення свого права на отримання матеріальної виплати та гарантії, яка визначена Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 у зв`язку із смертю військовослужбовця. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 червня 2024 року заява ОСОБА_1 задоволена частково. Для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, яка гарантована частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: Встановлений юридичний факт проживання однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період часу з 18.11.2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлений юридичний факт перебування на утриманні ОСОБА_4 . ОСОБА_1 у період часу з 18.11.2017 року по 04.09.2023 року. В решті заяви, в частині початку строку проживання ОСОБА_4 . ОСОБА_1 однією сім`єю з серпня 2016 року відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_10, в особі представника ОСОБА_6 , звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволені заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції обмежив право ІНФОРМАЦІЯ_9 на доступ до правосуддя та справедливий розгляд справи, порушивши принцип публічності, відкритості, гласності та рівності сторін, оскільки розглянув справу без їх належного сповіщення. Також апелянт зазначив, що суд у своєму рішенні не посилався на окремі документи, що підтверджують спільне проживання та перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 , а зробив загальний висновок. В свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_10 позбавлене судом можливості надати оцінку наданим заявницею документам у справі. Апелянт вважає, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Однак, сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення вказаних фактів не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Тонкошкур І.В., представник ОСОБА_1 просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування судового рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. В судове засідання призначене на 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 , представник ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , представник служби у справах дітей Світловодської міської ради Кіровоградської областіне з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 227, 227 зв.б., 228). Від адвоката Тонкошкур І.В., представника ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 219-220, 229-230). Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась судом обов`язковою. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторони, яка своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 , представника ІНФОРМАЦІЯ_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає, з огляду на наступне. Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги встановлений юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період часу з 18.11.2017 року по 04.09.2023 року, встановлений юридичний факт перебування на утриманні ОСОБА_4 ОСОБА_1 у період часу з 18.11.2017 року по 04.09.2023 року. Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Так, за положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно з ч. 4 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справу в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Згідно ч.ч. 1, 2 статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. За ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Отже, обов`язком суду при розгляді справи окремого провадження є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Як роз`яснено в п.п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що встановлення даних фактів необхідно їй для отримання матеріальної виплати та гарантії, яка визначена Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 у зв`язку із смертю військовослужбовця. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і зараз. 04.07.2022 року ОСОБА_4 підписав контракт добровольця територіальної оборони, та згодом був мобілізований до лав ЗС України, займав посаду гранатометника 2 розрахунку 2 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 . Під час виконання бойового завдання у бою за Батьківщину в м. Костянтинівка Донецької області, солдат ОСОБА_4 отримав тяжке поранення, та був направлений на лікування до КНП № 1 ТМО м. Львів, де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер від ускладнення внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, безпосередня причина смерті поліорганна недостатність. 06.09.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво серії НОМЕР_2 , про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Львів, актовий запис про смерть № 8689 від 06.09.2023 року. Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , який був зареєстрований 23.01.2014 року, та від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.11.2017 року (справа № 401/2344/17) шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний. Рішення суду набрало законної сили. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів». Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», до осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги , належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту подана для отримання матеріальної виплати та гарантії, яка визначена Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 у зв`язку із смертю військовослужбовця. З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають в рівних частках його діти - син ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 . З урахуванням встановленого, у разі задоволення заяви ОСОБА_1 , частка в отриманні одноразової грошової допомоги, яку мають діти, буде зменшена, а тому колегія суддів приходить висновку про те, що в даному випадку виник спір про право в отриманні грошової допомоги між особами, які на це мають право . Відповідно до ч. 6 ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Зазначені вимоги процесуального права районний суд не врахував та помилково вирішив спір по суті. Оскільки, допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанцій підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 294 ЦПК України. Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду на загальних підставах - у порядку позовного провадження. Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року Міністерству оборони України було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1286,40 грн. на строк до ухвалення судового рішення у справі. З урахуванням того, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_9, яка подана в особі представника ОСОБА_6. підлягаєзадоволенню частково, рішення суду скасуванню, з залишенням заяви ОСОБА_1 без розгляду, з ОСОБА_1 на користь держави за розгляд справи у суді апеляційної інстанції підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1286,40 грн. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_9, яка подана в особі представника ОСОБА_6 - задовольнити частково. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 червня 2024 року - скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, встановлення факту перебування на утриманні - залишити без розгляду. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави за розгляд справи у суді апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 1 286 гривень 40 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 24 квітня 2025 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська ______________________________________ С.М. Сегеда