Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/1840/25

Cправа №991/1840/25 Провадження №11-сс/991/205/25 Слідчий суддя: ОСОБА_1 Суддя-доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 квітня 2025 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого-судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , за участю: представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2025 року, В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025 задоволено клопотання прокурораСпеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) та накладено арешт, із забороною розпорядження, відчуження та користування, на майно,вилучене під час проведення 27.02.2025 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 . Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подавапеляційну скаргу, у якій зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Посилається на такі обставини. Слідчий суддя не врахував, що органом досудового розслідування не надано доказів, які відповідають вимогам ст.131, 132, 170 КПК України, на підставі яких можливе накладення арешту на майно. Слідчий суддя не взяв до уваги, що мобільний телефон iPhone 16 Pro Max не має ознак речових доказів, визначених ч.1 ст.98 КПК України, адже сам по собі апарат телефонного зв`язку не містить на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя не обґрунтував існування ризиків переховування, знищення чи спотворення відомостей, що містяться у мобільному телефоні iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , оскільки у ході судового розгляду ОСОБА_6 не заперечував щодо огляду та копіювання органом досудового розслідування, у тому числі і з залученням фахівців, наявної у пристрої інформації, що може мати значення для досудового розслідування. Із урахуванням вказаного, слідчий суддя також не надав належну оцінку можливості отримати необхідні дані, що міститься на мобільному телефоні, без накладення арешту на нього. Слідчий суддя не урахував, що накладення арешту на мобільний телефон не відповідає завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України. Слідчий суддя порушив принципи правової визначеності, розумності і співмірності обмеження прав ОСОБА_6 , а також вимоги п.9 ч.1 ст.7 КПК України, оскільки наклав арешт, за відсутності необхідності використання майна в цілях досудового розслідування, на мобільний телефон ОСОБА_6 , який не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи свідка, а також не несе матеріальної чи юридичної відповідальності у кримінальному провадженні. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив. Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи. Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вимоги поданої апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній. Прокурор САП ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , прокурора САП ОСОБА_8 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою. У цьому провадженні встановлено такі обставини. 24.12.2024 до ЄРДР внесено відомості за ч.2 ст.364 КК України про те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000326 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, отримано інформацію про зловживання з боку службових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) своїм службовим становищем під час організації та проведення процедур закупівель структурними підрозділами ДСНС України автопідіймачів пожежних «Bronto Skylift» в інтересах ТОВ «Політек Імпекс» (код 36755717), що завдало шкоди державному бюджету в розмірі понад 100 млн грн у вигляді придбання структурними підрозділами ДСНС України вказаної спеціальної техніки у ТОВ «Політек Імпекс» за штучно завищеною вартістю в період часу 2023-2024 років. За версією слідства, ОСОБА_9 , який обіймає посаду начальника відділу забезпечення спеціальною технікою підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України 08.04.2024 на етапі підготовки процедури закупівлі автопідіймачів пожежних з висотою рятування 52-53 метри у месенджері WhatsApp отримав від заступника директора Департаменту - начальника відділу спеціального обладнання та спецтехніки Департаменту ресурсного забезпечення апарату ДСНС України ОСОБА_10 комерційну пропозицію ТОВ «Політек Імпекс» із ціною, на підставі якої в інтересах вказаного товариства було заздалегідь сформовано завищену очікувану вартість предмета закупівлі. У подальшому ТОВ «Політек Імпекс» визнано переможцем торгів та укладено Управлінням забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України з вказаними товариством договір від 17.05.2024 №110. При цьому наявні дані, що вказані пропозиції та ціну ОСОБА_11 в свою чергу отримав від працівника ТОВ «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» ОСОБА_6 . На час розгляду клопотання у кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено. 17.02.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 , із метою відшукання документів, електронних інформаційних систем, комп?ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв?язку, блокнотів, записних книжок чи окремих аркушів чорнових записів, щоденників, чернеток, графічних схем, фотографій, що містять інформацію щодо обставин укладення структурними підрозділами ДСНС України договорів з ТОВ «Політек Імпекс» про закупівлю в період 2023-2024 років автопідіймачів «Bronto Skylift». 27.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 проведено обшук за вищевказаною адресою, під час якого вилучено мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 . 28.02.2025 засобами поштового зв`язку прокурором САП направлено до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт майна. Задовольняючи клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків: -наявні підстави вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, і що ОСОБА_6 володіє відомостями, які розслідуються у кримінальному провадженні; -вилучений мобільний телефон ОСОБА_6 - iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 відповідає критеріям речових доказів, оскільки міг зберегти у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження; - необхідним є проведення експертного дослідження з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у кримінальному провадженні; -існують ризики щодоприховування, пошкодження, псування, знищення, передання вилученого мобільного телефону; -застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна щодо мобільного телефону ОСОБА_6 не є надмірно обтяжливим, відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення, забезпечить збереження речового доказу у кримінальному провадженні, та не здійснить суттєвий вплив на інтереси ОСОБА_6 чи інших осіб. Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Згідно із п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Із урахуванням вказаних положень закону, зважаючи на те, що у клопотанні прокурор САП просить накласти арешт на майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, із метою забезпечення збереження речових доказів, безпідставним є посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи свідка, а також не несе матеріальної чи юридичної відповідальності у кримінальному провадженні. При цьому колегією суддів відхиляється як голослівне твердження апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не надано доказів, які відповідають вимогам ст.131, 132, 170 КПК України, на підставі яких можливе накладення арешту на майно, оскільки у апеляційній скарзі не зазначено, які саме докази не відповідають вимогам вказаних статей КПК України, а також не наведено жодних аргументів щодо необґрунтованостінакладення арешту на майно на підставі наданих слідчому судді доказів. Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Із матеріалів провадження вбачається, що 27.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 проведений обшук у кримінальному провадженні №420240000000000326 у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 , із метою відшукання, зокрема, мобільних терміналів систем зв?язку, що містять інформацію щодо обставин укладення структурними підрозділами ДСНС України договорів з ТОВ «Політек Імпекс» про закупівлю в період 2023-2024 років автопідіймачів «Bronto Skylift». Згідно із протоколом обшуку від 27.02.2025, під час його проведення ОСОБА_6 надав мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 у розблокованому стані. Під час його огляду встановлено, що у застосунку Threema використовується профіль «ОСОБА_15» з відповідним Threema id. У листуванні з абонентом « ОСОБА_12 » наявні файли: «Технічна специфікація 55» на автопідіймач пожежний Bronto SkyLift F55RX на шасі Scania 8x4; «Цінова пропозиція 55» на адресу ЦЗ ДСНС України на автопідіймачі пожежні з висотою підйому 45-55 м вартістю 86 550 000 грн; у форматі «.xlsx» виявлено файл «Sheet 1», який містить найменування обладнання та ціни, а також файл «Цінова пропозиція», який адресований Управлінню забезпечення ОРС ЦЗ ДСНС України щодо пожежної автодрабини висотою підйому 32 м; у застосунку «Нотатки» виявлено нотатку: «Товарознавча експертиза: НОМЕР_3 ОСОБА_13 (Товарознавча) скажіть, що від мене чи від ОСОБА_14 . Держінститут судових експертиз М - 65 333 400 (8 од.) Bronto АД». Водночас, ОСОБА_6 відмовився надавати пароль до мобільного телефону iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , а також до наявного на мобільному телефоні застосунку Threema, у зв`язку із чим детектив вилучив вказаний мобільний телефон для проведення судової експертизи з метою подолання системи логічного захисту. 27.02.2025 постановою детектива мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024000000000326. 28.02.2025 постановою детектива призначено судову експертизу комп?ютерної техніки і програмних продуктів щодо мобільного телефону iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 . 04.03.2025 детектив за участі спеціаліста оглянув мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , під час огляду вказаного мобільного телефону скопійовано доступні файли з пам?яті пристрою. А відтак, оскільки: досудове розслідування проводиться у кримінальному провадженні №42024000000000326 за ч.2 ст.364 КК України щодо обставин зловживання з боку службових осіб ДСНС України своїм службовим становищем під час організації та проведення процедур закупівель структурними підрозділами ДСНС України автопідіймачів пожежних «Bronto Skylift» в інтересах ТОВ «Політек Імпекс», що завдало шкоди державному бюджету в розмірі понад 100 млн грн у вигляді придбання структурними підрозділами ДСНС України вказаної спеціальної техніки у ТОВ «Політек Імпекс» за штучно завищеною вартістю в період часу 2023-2024 років; за версією слідства ОСОБА_6 (працівник ТОВ «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ») надав комерційну пропозицію ТОВ «Політек Імпекс»разом із ціною заступнику директора Департаменту - начальнику відділу спеціального обладнання та спецтехніки Департаменту ресурсного забезпечення апарату ДСНС України ОСОБА_11 , правильним є висновок слідчого судді, що вилучений мобільний телефон міг зберегти у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто, може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні. Твердження апеляційної скарги про не відповідність мобільного телефону iPhone 16 Pro Max, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , ознакам речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК України, вищевказаного не спростовує, а тому відхиляється колегією суддів як безпідставне. Посилання апеляційної скарги на те, що апарат телефонного зв`язку не містить на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є неспроможним, адже доказове значення має не корпус телефона, а відомості, які iPhone 16 Pro Max - смартфон бренду Apple, за технічними характеристиками зберігає у своїй пам`яті. Більше того, наявність таких відомостей підтверджується даними огляду, проведеного 27.02.2025 під час обшуку у житлі, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 . Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчим суддею встановлено існування ризиків переховування, знищення чи спотворення відомостей, приховування, пошкодження, псування, знищення, передання вказаного носія інформації. Враховуючи відмову ОСОБА_6 надати пароль доступу до вилученого мобільного телефону, що може свідчити про його намагання приховати від органу досудового розслідування факт своєї причетності до подій, що розслідуються у кримінальному провадженні, та відомості про наявність на мобільному телефоні інформації з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не обґрунтував існування ризиків переховування, знищення чи спотворення відомостей, що містяться у мобільному телефоні. Також, оскільки слідчий суддя встановив, що після огляду 04.03.2025 із залученням спеціаліста, вміст мобільного телефону повністю скопіювати не вдалось, і з цією метою у кримінальному провадженні призначена експертиза, обов`язковою умовою проведення якої є надання мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, як об`єкта дослідження, твердження апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не надав належної оцінки можливості отримати необхідну інформацію, що міститься на мобільному телефоні, без накладення арешту на нього, відхиляється колегією суддів як помилкове. Неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя порушив принципи правової визначеності, розумності і співмірності обмеження прав ОСОБА_6 , а також вимоги п.9 ч.1 ст.7 КПК України, у зв`язку із накладенням арешту без необхідності використання мобільного телефону в цілях досудового розслідування, відсутності у ОСОБА_6 статусу підозрюваного, обвинуваченого чи свідка, а також відсутності у останнього матеріальної чи юридичної відповідальності у кримінальному провадженні, з огляду на таке. Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти. Водночас, колегія суддів зазначає, що накладення арешту на мобільний телефон не є позбавленням права власності, а є лише тимчасовим його обмеженням, що не призведе до суттєвих наслідків, що можуть позначитися на інтересах власника майна, третіх осіб. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000326 здійснюється, зокрема, за ч.2 ст.364 КК України, злочину, що є тяжким, і яким ймовірно завдано шкоди державному бюджету в розмірі понад 100 млн грн, слід визнати, що арешт мобільного телефону забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника. Як встановлено вище, вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон міг зберегти у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також, необхідним є проведення експертного дослідження для повного виявлення та копіювання всіх даних, що міститься на мобільному телефоні. Із наведеного слідує, що застосуванням арешту мобільного телефону може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням. А тому колегія суддів відхиляє як голослівне твердження апеляційної скарги про те, що накладення арешту на мобільний телефон не відповідає завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України. Щодо посилань апеляційної скарги на практику ЄСПЛ, колегія суддів зазначає, що саме лише цитування висновків, викладених у рішеннях, без зазначення у чому саме полягає порушення слідчим суддею приписів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не вказує на порушення слідчим суддею вимог закону при накладенні арешту на майно. Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін. Керуючись ст.303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2025 року - без змін. Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4