Постанова 4852 № 340/7778/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7778/24 Суддя І інстанції Кармазіна Т.М. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 232730025499 від 09.08.2024 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 15.08.1988 року по 27.10.1999 рік згідно записів трудової книжки до загального стажу та призначити пенсію за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ч.3 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дня звернення (01.08.2024 року); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ч.3 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дня звернення, а саме з 01.08.2024 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.08.2024 №232730025499 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 01.08.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи період роботи з 15.08.1988 року по 27.10.1999 рік відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 15.08.1988 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Посилається на правомірність рішення № 232730025499 від 09.08.2024 року про відмову у призначенні пенсії, зважаючи на відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії. В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.16) Згідно посвідчення Серії НОМЕР_3 від 28.12.2002 позивач отримувала виплату на сина, як за дитину-інваліда. (а.с.15) У подальшому, сину позивачки видано довідку до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №342141, відповідно до якої йому встановлено І (першу) Б групу інвалідності безтерміново (інвалідність з дитинства з ураженням опорно-рухового апарату). (а.с.13) Згідно з висновком (довідкою) ЛКК №35 від 26.07.2024, який видано ОСОБА_2 про те, що він перебуває на обліку у лікаря невролога з 1996 року, ДЦП. Захворювання, що призвело до інвалідності, виникло у дитини до досягнення нею 6-річного віку. (а.с.14) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.08.2024 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». (а.с.58) При цьому, суд звертає увагу відповідачів, що вік заявниці - 55 років. Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком від 09.08.2024 №232730025499. (а.с.62) Рішення мотивовано відсутністю необхідного страхового стажу, не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 15.08.1988 по 27.10.1999 згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_2 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 №162 а саме: має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення з роботи. Для зарахування до страхового стажу зазначеного періоду роботи, необхідно надати підтверджуючі документи або уточнюючі довідки, видані уповноваженим органом/архівним відділом на підставі первинних документів, та довідки про перейменування (в разі необхідності). Не погоджуючись з рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV. Відповідно до частини першої статті 115 Закону №1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років (пункт 3). В свою чергу, відповідно до частини статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. З матеріалів справи вбачається, що до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи з 15.08.1988 по 27.10.1999 згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_2 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 №162 а саме: має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення з роботи. Статтею 62 Закону № 1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи. У спірний період роботи позивачки порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, положення якої діяли до 29.07.1993, а з 29.07.1993 - Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Відповідно до п.2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться зокрема, відомості, про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) п.2.3 Інструкції №

162. Відповідно до п.4.1 Інструкції № 162 при звільненні робочого або службовця всі записи про роботу, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. За змістом пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Відтак, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця. У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пенсійний орган в межах наданих йому повноважень має можливість звертитись до організацій та установ будь-якої форми власності для уточнення необхідної інформації, зокрема щодо уточнення даних про записи в трудовій книжці, що викликають сумніви. Зазначених звернень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не було надано. Зважаючи на наведене, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.08.2024 №232730025499 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 01.08.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи період роботи з 15.08.1988 року по 27.10.1999 рік відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 15.08.1988 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун суддя С.В. Сафронова