Постанова 4824 № 362/636/24

справа № 362/636/24 головуючий у суді І інстанції Кравченко Л.М. провадження № 22-ц/824/9412/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 22 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року про відмову у прийнятті зустрічного позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - В С Т А Н О В И В: У січні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованості за договором позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року у розмірі 294 711,00 грн. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом у якому просив визнати припиненим зобов`язання за договором позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; визнати припиненою заставу транспортного засобу за Договором застави, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 квітня 2021 року та зареєстрованим за № 802, за яким для ОСОБА_3 було передано належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль марки RENAULT, державний номер НОМЕР_1 ; визнати недійсними Додаткові угоди від 06 жовтня 2021 року, від 06 грудня 2022 року та від 16 червня 2023 року до Договору позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та розписки, видані ОСОБА_1 на виконання вказаних додаткових угод; визнати недійсним Акт про проведений електронний аукціон від 19 січня 2024 року рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3, за яким переможцем електронного аукціону (торгів) визнано ОСОБА_4 ; застосувати наслідки недійсності правочинів, а саме: вилучити у ОСОБА_4 або в інших осіб, якщо право власності відчужене, та передати ОСОБА_1 автомобіль марки RENAULT, державний номер НОМЕР_2 . Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року відмовлено в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що предметом зустрічного позову є захист прав та законних інтересів відповідача у формі, зокрема, визнання недійсним правочинів (Додаткових угод до Договору позики), застосування наслідків їх недійсності, а також визнання припиненим зобов`язання. Саме на вказані правочини посилається позивач у позовній заяві (зокрема, на Договір позики, зобов`язання за яким відповідач просить визнати припиненим внаслідок його виконання відповідачем; на Додаткову угоду від 16 червня 2023 року, яку відповідач просить визнати недійсним через її суперечність вимогам закону, а отже на цій підставі у сторін виникають будь-які права та обов`язки). Умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин, доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про відмову у видачі судового наказу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем не є доцільним, призведе до затягування судового процесу, істотно розширить предмет доказування. Апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 та частини 2 статті 193 цього Кодексу ухвалою суду повертається заявнику, а копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судом встановлено, що у січні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за договором позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року у розмірі 294 711,00 грн. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. 08 жовтня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним додаткових угод договору позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року, визнання припиненими зобов`язань за договором позики. З наведеного вбачається, що позови є взаємопов`язаними, виникають з одних правовідносин, задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним додаткових угод договору позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року, визнання припиненими зобов`язань за договором позики може повністю чи частково виключати задоволення вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № К030421-1 від 03 квітня 2021 року у розмірі 294 711,00 грн., тому їх спільний розгляд є доцільним. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів та наявність підстав для відмови у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики (а.с. 75). Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.