Постанова 4876 № 908/216/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.04.2025 року м. Дніпро Справа № 908/216/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г., при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Мірошниченко М.В.) від 07.10.2024р. у справі № 908/216/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до відповідача Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 120 177 641,25 грн., - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення основного боргу в сумі 120 177 641,25 грн. за договором № 21/07/12-3 про постачання електричної енергії споживачу від 12.07.2021 за період лютий-березень 2022 року. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024р. у справі № 908/216/24: - позов задоволено частково; - стягнуто з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" суму 118 177 641,25 грн. заборгованості та суму 1 059 800,00 грн. судового збору; - провадження у справі у справі №908/216/24 за позовною вимогою про стягнення 2 000 000,00 грн. закрито. Рішення мотивовано обставинами неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №21/07/12-3 про постачання електричної енергії споживачу від 12.07.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену електроенергію, наявності боргу за період лютий-березень 2022 року. В частині вимог щодо стягнення боргу у сумі 2 000 000, 00 грн. провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку зі сплатою заборгованості під час розгляду справи. До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024р. у справі № 908/216/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю. За доводами апелянта, рахунки на оплату як первинні документи бухгалтерського обліку були виписані безпосередньо і самостійно позивачем з порушенням строку їх надання, без зазначення в них строку їх оплати, що суперечить умовам Договору. Для врегулювання цієї спірної ситуації відповідач звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом про зобов`язання надати належним чином оформлені рахунки на оплату електричної енергії, проте, зустрічний позов було повернуто. Підставою для оплати за поставлену електричну енергію є саме рахунок на оплату, складання якого та надання його споживачу у вищевказаний строк, передбачений договором є саме обов`язком постачальника. Строк виконання зобов`язання з оплати за наведеними вище рахунками не встановлений або встановлений помилково і за умовами Договору не настав, що свідчить про відсутність порушення грошового зобов`язання відповідачем та виключає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів. Рахунки № 476 від 18.02.2022 р. № 4 від 23.01.2024 р. та № 5 від 23.01.2024 р. сформовані після закінчення терміну дії договору. Обсяги прийнятої електричної енергії згідно з актом купівлі-продажу та згідно з рахунком відрізняються, як і відрізняються ціни за одиницю прийнятої електричної енергії, з огляду на що, не можливо встановити, яким чином та чи правильно обчислена вартість електричної енергії, що міститься в рахунку на оплату №467 від 18.02.2022 року. Відповідач наполягав на тому, що для належного з`ясування обставин розрахунків між сторонами існує необхідність застосування спеціальних знань, проте, суд повернув його клопотання про призначення експертизи без розгляду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.03.2025р. У судовому засіданні по справі оголошено перерву з 04.03.2025 до 15.04.2025. Представники апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу та просили її задовольнити. Також, 09.04.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, згідно з якими, він вважає, що з огляду на альтернативний характер вказаної умови пункту 5.7 Договору, споживач наділений правом самостійного вибору строку оплати рахунків Постачальника - або у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Оскільки споживач не оформлював жодних рахунків за спірний період, оплата рахунків Постачальника мала бути здійснена споживачем у строк, визначений в самих рахунках. Твердження позивача про те, що договір 21/07/12-3 від 12.07.2021 був припиненим з 14.03.2022 року, суперечить діям позивача, адже позивач ще в 2024 році продовжував виставляти відповідачу рахунки, які є обов`язковими для проведення оплат по договору відповідно до вимог ПРРЕЕ. Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що за умовами комерційної пропозиції, яка є невід`ємною частиною договору, граничним терміном оплати за спожиту протягом місяця електричну енергію є 15 число наступного місяця. Обсяг та вартість фактично поставленої відповідачу електричної енергії за спірний період погоджена сторонами в актах купівлі-продажу електричної енергії, які підписані відповідачем без зауважень. У зв`язку з цим, заперечення відповідачем вартості поставленої електричної енергії, яка підлягає оплаті, є безпідставними. Відповідач мав здійснити оплату отриманої у спірному розрахунковому періоді (лютий - березень 2022 року) електричної енергії до 15-го числа наступного місяця, незалежно від дати отримання рахунків. Позивач вважає обґрунтованим залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи, поданого після закриття підготовчого провадження. До того ж обсяг та вартість фактично поставленої відповідачу електричної енергії за спірний період погоджена сторонами в актах купівлі-продажу електричної енергії, які підписані відповідачем без зауважень. 28.02.2025 до апеляційного суду відповідачем подані клопотання про призначення судово- економічної експертизи вартості електричної енергії, яка є предметом стягнення за Договором та клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/887/25, в якій розглядається спір про розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/07/12-3 від 12.07.2021; визнання припиненими зобов`язання Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/07/12-3 від 12.07.2021. 03.03.2025 позивач подав заперечення на вищезазначені клопотання відповідача, у яких він вказує, що матеріали справи містять підписані обома сторонами акти, відсутні заперечення на розрахунки наведені у даних актах, умови договору чітко та недвозначно визначають термін оплати, а тому всі зазначені документи дозволяють установити обставини по справі без проведення судово-економічної експертизи. Відповідач жодним чином не оспорював суму заборгованість, а лише посилався на наявність форс-мажорних обставин, а також на виставлення рахунків на оплату заборгованості з порушенням. Будь-які заперечення щодо обсягу чи ціни переданої електричної енергії та заперечення щодо здійснених оплат відсутні. Упродовж судового розгляду відповідач здійснив добровільне погашення заборгованості на суму 2 000 000,00 гривень, а також пропонував розстрочення боргу на 12 місяців шляхом укладення мирової угоди в суді першої інстанції. Також, позивач не вбачає підстав для зупинення провадження у справі. Припинення дії договору з 14.03.2022 внаслідок зміни АТ "Запорізький завод феросплавів" постачальника електричної енергії не є підставою для припинення визначених зобов`язань за Договором, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України та ч. 1 ст. 202 ГК України, такою підставою є виконання, проведене належним чином, тобто погашення заборгованості відповідача перед позивачем за Договором. У судовому засіданні 15.04.2025р. вищенаведені клопотання апелянта були залишені апеляційним судом без розгляду через їх подання з пропуском строку, встановленого ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024р. про відкриття апеляційного провадження у справі, та відсутність підстав для поновлення чи продовження цього строку (ст.ст. 118, 119, 169, 281 ГПК України), про що постановлено усну ухвалу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 12.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (постачальник) та Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (споживач) укладено договір №21/07/12-3 про постачання електричної енергії споживачу (далі договір). Даний договір згідно з п. 1.1 договору є публічним договором приєднання, який встановлює прядок та умови постачання електричної енергії (код УКТ ЗЕД 2716000000) як товарної продукції споживачу (далі споживач) постачальником електричної енергії (далі постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. За умовами п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. У п. 5.5 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Пунктом 5.7 договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк зазначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Відповідно до пп. 1 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Пунктом 13.1 договору встановлено, що цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. У п. 13.2 договору сторони дійшли взаємної згоди здійснювати документообіг у електронному вигляді та здійснювати обмін документами (акти, рахунки, акти звіряння тощо) у вигляді електронних документів із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису. У заяві-приєднанні до договору від 12.07.2021, яка є додатком №1 до договору, визначено початок постачання з 01.08.2021. В комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до договору, визначено термін оплати таким чином: оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів: 1) до 10 числа поточного місяця постачання споживач сплачує вартість обсягу електричної енергії, що був замовлений на період з 1 по 10 число включно розрахункового місяця; 2) до 20 числа поточного місяця постачання споживач сплачує вартість обсягу електричної енергії, що був замовлений на період з 11 по 20 число включно розрахункового місяця; 3) до кінця дня останнього календарного дня поточного місяця постачання споживач сплачує вартість обсягу електричної енергії, що був замовлений на період з 21 по останній календарний день включно розрахункового місяця. У разі, якщо останній день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця. До 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично поставлену в розрахунковому місяці електричну енергію. До договору сторонами вносилися зміни в частині ціни додатковими угодами №1 від 13.07.2021, №2 від 11.08.2021, №3 від 10.09.2021, №4 від 06.10.2021, №5 від 11.11.2021, №6 від 10.12.2021, №7 від 10.01.2022, №8 від 10.02.2022. На виконання договору позивач поставив відповідачу в період з серпня 2021 року по березень 2022 року електричну енергію згідно з підписаним обома сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії: №2827 від 31.08.2021 на суму 273314427,44 грн.; №3176 від 30.09.2021 на суму 315257229,54 грн.; №3549 від 31.10.2021 на суму 340413263,53 грн.; №4070 від 30.11.2021 на суму 370926729,42 грн.; №4573 від 31.12.2021 на суму 409364952,61 грн.; №299 від 31.01.2022 на суму 485943903,58 грн.; №656 від 28.02.2022 на суму 231960411,31 грн.; №1109 від 31.03.2022 на суму 14720879,84 грн., Всього на суму 2 441 901 797,27 грн. Відповідачем здійснені оплати за поставлену електричну енергію платіжними інструкціями на загальну суму 2 321 724 156,02 грн. Як вказує позивач, електрична енергія за період з серпня 2021 року по січень 2022 року відповідачем оплачена, заборгованість відсутня. За умовами комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору, сума переплати/недоплати споживача, яка виникла внаслідок різниці суми фактичного обсягу електричної енергії та суми сплаченого планового обсягу визначається після завершення розрахункового місяця на підставі акту купівлі-продажу електричної енергії та акту звірки. Сума переплати зараховується в якості попередньої оплати за наступний розрахунковий місяць. З урахуванням здійснених відповідачем передоплат позивач виписав відповідачу наступні рахунки на оплату електричної енергії, поставленої впродовж лютого 2022 року: - рахунок №467 від 18.02.2022 на суму 94 079 647,70 грн. (доставлений відповідачу засобами електронного зв`язку 14.03.2022), який оплачений відповідачем частково на суму 30 478 061,32 грн., залишок заборгованості складає 63 601 586,38 грн.; - рахунок №4 від 23.01.2024 на суму 41 855 175,04 грн. (доставлений відповідачу засобами електронного зв`язку 23.01.2024), який не оплачений відповідачем. Таким чином, сума заборгованості відповідача за електричну енергію, поставлену в лютому 2022 року, визначена позивачем у розмірі 105 456 761,41 грн. На оплату електричної енергії, спожитої в березні 2022 року, позивачем виписано рахунок №5 від 23.01.2024 на суму 14 720 879,84 грн. (доставлений відповідачу засобами електронного зв`язку 23.01.2024). На день подачі позову даний рахунок не був оплачений відповідачем. Загальна сума заборгованості за спожиту відповідачем протягом лютого-березня 2022 року електричну енергію за розрахунком позивача склала 120 177 641,25 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензіями вих. №16/05-2 від 16.05.2023, вих. №10/11-8 від 10.11.2023, вих. №04/12-5 від 04.12.2023, які були залишені відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120 177 641,25 грн. Під час розгляду справи відповідач сплатив заборгованість на суму 2 000 000,00 грн. у зв`язку з чим провадження у цій частині закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Обсяг та вартість фактично поставленої відповідачу електричної енергії за спірний період погоджена сторонами в актах купівлі-продажу електричної енергії, які підписані відповідачем без зауважень. За умовами комерційній пропозиції, яка є невід`ємною частиною договору, граничним терміном оплати за спожиту протягом місяця електричну енергію є 15 число наступного місяця, без прив`язки до факту отримання рахунку. Рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, не зазначення в рахунку строків оплати не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора згідно зі ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність у рахунку строків оплати не звільняє відповідача від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключають відповідальність боржника за порушення цього зобов`язання (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020р. у справі № 915/641/19). До того ж, з матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплати були отримані відповідачем, а тому є безпідставним посилання відповідача на ненастання строку оплати за поставлену електричну енергію. Оскільки матеріалами справи доводиться виникнення заборгованості відповідача за Договором у сумі 120 177 641,25 грн., строки виконання вказаного зобов`язання настали, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у сумі 1 059 800,00 грн. та закриття провадження щодо суми 2 000 000,00 грн. у зв`язку з її оплатою відповідачем під час розгляду справи. Доводи відповідача про те, що позивачем не було дотримано умов договору щодо своєчасності, повноти формування та надання відповідачу рахунків на оплату, не спростовують встановлених судом фактичних та правових підстав для оплати спірної заборгованості. Також, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконане належним чином однією зі сторін. Згідно зі статтею 599 ЦК України та ч. 1 ст. 202 ГК України підставою для припинення визначених зобов`язань за Договором є виконання, проведене належним чином. Отже, закінчення строку договору не звільняє позивача від обов`язку здійснення погашення виниклої заборгованості за таким договором. Вказане свідчить і про відсутність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи для визначення обсягу та вартості електричної енергії, яке вірно було залишено судом першої інстанції без розгляду через його подання з порушенням встановленого строку. Також, наявні у справі докази дозволяють установити обставини у справі без спеціальних економічних знань та проведення судово-економічної експертизи, відповідач мав процесуальну можливість зробити власний контр-розрахунок позовних вимог, на підставі первинних документів та умов договору, чого ним здійснено не було. Обставинам повернення зустрічного позову відповідача вже була надані оцінка апеляційним судом в окремому провадженні. За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024р. у справі № 908/216/24 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024р. у справі № 908/216/24 - залишити без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів". Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена та підписана 23.04.2025р. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя В.Ф. Мороз Суддя О.Г. Іванов