LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд148/2634/24

від 22.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 148/2634/24 Провадження № 33/801/358/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Штифурко Л. А. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., за участю особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кугутюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого механізатором ТОВ "Агротехбаза" за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 березня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн. У постанові суду зазначено, що 19.11.2024 о 10:20 год. в с. Кинашів по вул. Желюка водій ОСОБА_1 керував трактором «Джон Дір», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням «Alcotest Drager 6810», результат 0,88 %.. Своїми умисними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його в діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі зазначено, що в матеріалах справи відсутні достатні докази вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні. В судовому засіданні ОСОБА_1 та йог захисник адвокат Кугутюк О.В. апеляційну скаргу підтримали просили суд її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків. Згідно вимог статті 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП). В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 290639 від 19.11.2024 19.11.2024 о 10:20 год. в с. Кинашів по вул. Желюка водій ОСОБА_1 керував трактором «Джон Дір», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням «Alcotest Drager 6810», результат 0,88 %, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення та за допомогою відеозапису. Також з даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 зі змістом даного протоколу ознайомлений, про що наявний його підпис, надав свої пояснення, що керуючи трактором вчора випив 0,25 коньяку, вину визнає, просить не карати, зауважень чи заперечень не висловив (а.с. 2). Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відбувся на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810», результати якого 19.11.2024 о 10:23 год. 0.88%, що підтверджується роздруківкою результатів алкотестеру (а.с. 4), зафіксовано за допомогою відеозапису та відображено в акті огляду (а.с. 5). Як вбачається з останнього документу, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. З вказаним актом ОСОБА_1 був ознайомлений, та з результатами згоден, про що наявний його підпис. Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 направлявся на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Тульчинської ЦРЛ (а.с. 5). На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та пропозиції останньому працівником поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, момент добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер 6810», результат якого 0,88% на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, з вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він вчора ввечері вживав алкогольні напої. При цьому він не заперечував щодо результатів огляду, не наполягав на проходженні огляду в медичному закладі, як про це стверджував в судовому засіданні. (а.с. 8). Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху вбачається, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно із ст. 266 КУпАП слідує, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та проходження огляду ОСОБА_1 , що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння також підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги, є безпідставними. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається. Пункт 1.3 ПДРУкраїни передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є безпідставними та необґрунтованими. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАПу повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 130 КУпАП. Аргументи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди заявника апеляційної скарги з оскаржуваною постановою. Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАПкваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАПу виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, постановив: Апеляційну скаргу особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Міхасішин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»