Постанова 4813 № 495/6306/24

Номер провадження: 22-ц/813/3654/25 Справа № 495/6306/24 Головуючий у першій інстанції Боярський О. О. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С., за участю: секретаря Козлової В.А., представника ОСОБА_1 адвоката Гафійчука С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на окрему ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Боярського О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати, встановив: 03.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2024 року у справі було відкрито провадження та витребувано від ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» інформацію про суму заробітної плати, яка нарахована, але не виплачена ОСОБА_1 на момент її звільнення - станом на 10.04.2024 року, а також інформацію про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці її роботи, а також підстави для стягнення з ОСОБА_1 коштів за завчання в розмірі 9 090,00 грн. 04.12.2024 року представником позивача адвокатом Гафійчуком С.Д. до канцелярії суду було подано заяву про винесення окремої ухвали у зв`язку з тим, що відповідачем не виконується ухвала про витребування доказів. Окремою ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року було встановлено факт порушення службовими особами ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», покладеного на них обов`язку ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2024 року про витребування доказів, щодо виконання вищезазначеної ухвали суду. Винесено окрему ухвалу відносно посадових осіб ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», та направлено до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для притягнення до відповідальності винних в умисному невиконанні ухвали суду (а.с.30-31). В апеляційній скарзі ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» ставить питання про скасування повністю окремої ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.35-38). Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, за участю представника ОСОБА_1 адвоката Гафійчука С.М., та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання (а.с.71-74). У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні. На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу за участю з`явившихся учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не було виконано ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів (а.с.30-31). Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2024 року у справі було відкрито провадження та витребувано інформаціювід відповідача ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» докази, а саме: інформацію про суму заробітної плати, яка нарахована, але не виплачена ОСОБА_1 на момент її звільнення станом на 10.04.2024 року, а також інформацію про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці її роботи, а також підстави для стягнення з ОСОБА_1 коштів за навчання в розмірі 9 090,00 грн. (а.с.17-18). Вказана ухвала 24.07.2024 року була направлена на адресу відповідача (а.с.19). Крім того, представник ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» 06.08.2024 року ознайомився з матеріалами справи, у тому числі, з ухвалою суду від 04.07.2024 року про витребування доказів (а.с.21). 13.11.2024 року ухвала від 24.07.2024 року була повторно направлена на адресу відповідача (а.с.26). Проте, ухвала суду 24.07.2024 року, в частині витребування доказів, відповідачем виконана не була. 04.12.2024 року позивачка ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гафійчука С.Д. звернулася до суду із заявою про ухвалення окремої ухвали з підстав невиконання ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» ухвали суду про витребування доказів (а.с.27-28). Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з ч. 4 цієї статті, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Разом з тим, главою 9 ЦПК України визначені заходи процесуального примусу. Так відповідно ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Згідно ч. 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 вказаної статті застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом. Колегія суддів зазначає, що окрема ухвала вид судового рішення, за допомогою якого суд реагує на виявлені під час судового розгляду порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або допущення іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Разом з тим, не виконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів не є підставою для прийняття окремої ухвали в сенсі ст. 262 ЦПК України. В даному випадку суд першої інстанції мав застосувати заходи процесуального примусу, встановленні главою 9 ЦПК України. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» підлягає задоволенню, окрема ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року скасуванню. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, ухвалив: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» задовольнити. Окрему ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2024 року скасувати. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. У зв`язку з перебуванням судді Комлевої О.С. на навчанні в НШС України, повне судове рішення складено 21.04.2025 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Л.М. Вадовська О.С. Комлева