Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/8733/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/770/25 Справа № 175/8733/23 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 48 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Єлізаренко І.А., при секретарі - Гвоздєві М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року у складі судді Бойка О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про переведення прав та обов`язків покупця за договором, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 26 жовтня 2012 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , від якого вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , 2016 року народження та ОСОБА_8 , 2018 року народження. З метою покращення своїх житлових умов, для забезпечення достатнього простору для сім?ї, подружжям було прийнято спільне рішення про пошук та придбання житлового будинку та великої земельної ділянки для проживання своєї сім?ї. Було знайдено варіант, який відповідав потребам та побажанням, у зв`язку із чим було вирішено придбати будинок АДРЕСА_1 , садівниче товариство Колос, розташований на невеликий земельній ділянці та сусідні земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в цьому товаристві. На підтвердження своїх намірів про придбання житлового будинку для сім?ї, дружиною було сплачено продавцю будинку ОСОБА_4 аванс у розмірі 5000,00 доларів США. Сума, що залишилась до сплати, ним було сплачено в повному обсязі до моменту укладення договору продавцю, з яким й було погоджено дату укладення договорів купівлі-продажу. У призначений день, він не зміг з`явитись до нотаріуса через робочі справи, для укладення договорів купівлі-продажу поїхала дружина, але, у приватного нотаріуса було укладено договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, за якими покупцем виступила мати його дружини ОСОБА_1 . Так, 06 жовтня 2017 року було укладено договір купівлі-продажу садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,3 кв.м., житловою 39,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошено Ю.В., та зареєстровано за №4656. Разом з тим, 06 жовтня 2017 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та зареєстровано за №4654. З моменту придбання житлового будинку він з дружиною та дітьми переїхали до приданого будинку для проживання та розпочали його облаштування, планування двору, ремонтні роботи, встановлення сонячних панелей тощо. При цьому, ОСОБА_1 проживала як до моменту придбання будинку, так і після у м.Нікополі, за місцем своєї реєстрації, однак вони з дружиною дозволили ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_5 приїхати у будинок, коли почалась війна росії проти України через те, що м. Нікополь перебуває під постійним обстрілом. Вважає, що власниками зазначеного нерухомого майна є він та ОСОБА_6 , які придбали будинок та земельну ділянку будучи подружжям виключно в інтересах сім?ї, та належить йому та відповідачу на праві спільної сумісної власності. В подальшому, 22 листопада 2017 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0500Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0142, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В, за умовами якого він є покупцем земельної ділянки. 18 квітня 2018 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,0502 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0196, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сущенко О.В., за умовами якого він є покупцем земельної ділянки. Тобто, з метою створення великого двору житлового будинку, який би дозволив розміщення автомобілів, облаштування допоміжних споруд, створення дитячого майданчику для розвитку дітей та облаштування зеленої зони, ним було придбано три земельні ділянки для їх об?єднання в майбутньому в одну цілу. Зазначає, що з моменту придбання будинку та земельних ділянок, ним було проведено ряд ремонтних та будівельних робіт, щодо облаштування двору, об?єднано земельні ділянки АДРЕСА_1 та №193 в одну, облаштовано дитячу зону - збудовано дитячий майданчик, зроблено планування двору, відокремлено зелену зону у вигляді газону, облаштовано автоматичний полив газону, збудовано навіс для автомобілів та укладено бруківкою доріжки, місце для автомобілів та проведено інші роботи з ландшафтного дизайну, всі ці роботи по об?єднанню та облаштовуванню було проведено за його рахунок. Враховуючи те, що земельні ділянки та будинок юридично відносяться до садового товариства «Колос», то всі власники будинків, земельних ділянок на території даного товариства зобов?язані сплачувати щорічні членські внески, які саме сплачуються ним, за земельні ділянки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_3 . Зазначає, що ним було укладено договір з ПАТ «Дніпрополімермаш», щодо будівництва мережевої сонячної фотоелектричної станції потужністю 18,56 кВт та надання послуг з супроводження оформлення зеленого тарифу та узгодження потужності за адресою: АДРЕСА_1 на виконання умов договору ним загалом було сплачено за виготовлення та встановлення сонячних панелей 16150,00 доларів США. Враховуючи, що юридично будинок було оформлено на матір його дружини ОСОБА_1 , то після встановлення сонячної станції, було укладено договір з енергопостачальною організацією щодо приєднання станції до загальної мережі та самої програми «Зелений тариф», підписантом у договорі було зазначено ОСОБА_1 , однак усі рахунки за підключення, налаштування, офіційні платежі та інше було сплачено саме ним чи належним йому товариством, що свідчить про справжність намірів та дій певної особи яка є власником майна. Вважає, що викладене вище, є підтвердженням того, що реальним покупцем за договорами купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки №194 від 06 жовтня 2017 року, є саме він, зазначення покупцем ОСОБА_1 у договорах, сталось через дії ОСОБА_3 , яка була присутня при укладенні договорів та виставила покупцем нерухомого майна свою матір, чим було порушено його права та стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено. Переведено на ОСОБА_2 права та обов?язки покупця за договором купівлі-продажу садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,3 кв.м., житловою 39,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, від 06 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошено Ю.В., та зареєстровано за №4656 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Переведено на ОСОБА_2 права та обов?язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від 06 жовтня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та зареєстровано за №4654 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,3 кв.м., житловою 39,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, який був придбаний під час шлюбу та здійснити його поділ по 1/2 частці. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була придбана під час шлюбу та здійснити її поділ по 1/2 частці. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,3 кв.м., житловою 39,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,3 кв.м., житловою 39,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0500 га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, садівниче товариство «Колос», земельна ділянка № НОМЕР_3 . Стягнуто пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 14535,00 грн., тобто по 7267,50 грн. з кожного. Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки спірне нерухоме майно було придбано в період зареєстрованого шлюбу між сторонами у справі за спільні кошти подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності сторін і у зв`язку з розірванням шлюбу, тому може бути об`єктом поділу майна подружжя. Додатковим рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року стягнуто пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді професійної правничої допомоги у розмірі 45000,00 грн., тобто по 22500,00 грн. з кожного. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи та виконані роботи правником, принцип співмірності та розумності судових витрат та задоволення позову у повному обсязі. Не погодившись з такими рішеннями суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясувавши всіх обставин у справі, безпідставно задовольнив позов та не звернув належної уваги на те, що у договорах купівлі-продажу покупцем зазначено саме ОСОБА_1 , що спростовує доводи позивача та свідчить про недоведеність належними та допустимими доказами у справі його право на спірне майно. Вказує, що суд першої інстанції прийняв до уваги докази, які не є належними, достовірними та достатніми в своїй сукупності для встановлення факту купівлі домоволодіння, саме позивачем. Окрім того, вказує, що в даному випадку відсутні порушені права позивача, оскільки позивач фактично звернувся до суду лише через 6 років після купівлі домоволодіння, тобто позивач знав про укладання договорів купівлі-продажу, але жодним чином їх не оскаржував, свої порушені права на спірне майно не захищав, на що суд першої інстанції уваги не звернув. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення та додаткове рішення суду залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність, передбачених законом, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судових рішень, з огляду на наступне. Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Судом встановлено, що 26 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, від якого вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_7 , 2016 року народження та ОСОБА_8 , 2018 року народження. 06 жовтня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,3 кв.м., житловою 39,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошено Ю.В., та зареєстровано за №4656. 06 жовтня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0500 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0133, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та зареєстровано за №4654. 22 листопада 2017 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0500 Га, кадастровий номер 122145800:01:088:0142, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та зареєстровано за №5510. 18 квітня 2018 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було укладеного договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,0502 Га, кадастровий номер 1221455800:01:088:0196, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сущенко О.В. та зареєстрований №

352. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для задоволення позову, оскільки спірне нерухоме майно було придбано в період зареєстрованого шлюбу між сторонами за спільні кошти подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності сторін і у зв`язку з розірванням шлюбу може бути об`єктом поділу майна подружжя, а тому наявні підстави для його поділу. Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до вимог частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Пред`являючи позов про переведення на ОСОБА_2 прав і обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу нерухомого майна, позивач посилався на те, що спірне нерухоме майно було придбано за спільні кошти подружжя, а дійсним покупцем, є саме він, ОСОБА_2 . Зазначений позов фактично спрямований на набуття ОСОБА_2 , який є позивачем у даній справі, права власності на нерухоме майно, за правочинами, укладеними між іншими особами та щодо майна, співвласниками і продавцями якого подружжя ОСОБА_11 , на момент укладення цих договорів не було. Слід звернути увагу на те, що сама по собі участь ОСОБА_2 у благоустрої земельної ділянки не свідчить про придбання спірного нерухомого майна подружжям й така участь не породжує право власності і не може розцінюватися як будівництво будинку саме за кошти подружжя. Позивачем взагалі не надано належних та допустимих доказів у розумінні положень діючого законодавства на підтвердження того, що спірне майно було придбано ним та колишньою дружиною і за їхні грошові кошти, як подружжя, спільні заощадження від трудової дільності, тощо. Посилання позивача на те, що впродовж 2017 року ним було знято зі свого карткового рахунку, як фізичної-особи підприємця грошових коштів на суму 1143940,00 грн., не може свідчити про те, що вказані кошти були витрачені саме на купівлю садового будинку та земельної ділянки, тобто саме в інтересах сім`ї. Окремо слід звернути уваги на те, що факт продажу позивачем квартири АДРЕСА_4 за 31000,00 доларів США, також не може свідчити про те, що вказані кошти останнім були витрачені саме в інтересах сім`ї та придбавання саме за ці грошові кошти садового будинку та земельної ділянки. Також матеріали справи не містять доказів того, що продавець спірного майна отримав грошові кошти саме від ОСОБА_2 чи його колишньої дружини ОСОБА_3 . Разом з тим, сам по собі факт наявності у позивача можливості придбати спірне нерухоме майно не може бути належним та безспірним доказом того, що саме він є його покупцем. З урахуванням наведеного, не підлягають задоволенню й похідні від зазначеного, вимоги про визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на ідеальну частку у цьому майні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Враховуючи скасування рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду необхідно скасувати, оскільки не може існувати окремо від основного рішення у справі по суті спору. Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, слід стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21802,50 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21802,50 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 09 квітня 2025 року Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2025 року. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича І.А. Єлізаренко