Постанова 4813 № 522/4463/23

Номер провадження: 22-ц/813/3113/25 Справа № 522/4463/23 Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 10.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю., з участю секретаря судового засідання -Уманець А.В.. учасники справи: позивач - заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Максимець Олександр Богданович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2024 року, за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом ВП № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022163030000071 від 10.11.2022 року за фактом незаконної забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , передбаченим ч. 3 ст. 197-1 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Приморська окружна прокуратура м. Одеси. Встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться капітальна двоповерхова будівля бару, загальною площею, приблизно 75 кв.м, колишня назва «Магелан», наразі, указане нежитлове приміщення бару має назву «ІНФОРМАЦІЯ_2» і на підставі договору оренди від 01.07.2019 використовується ОСОБА_2 з метою здійснення своєї підприємницької діяльності під продаж харчових ароматизаторів. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.01.2018 року реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Щеплоцькою Христиною Богданівною за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежилі приміщення бару, (індексний номер: 39146602 від 10.01.2018) загальною площею 75 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458557451101. Підставою для проведення державної реєстрації є договір купівлі-продажу, серія та номер: 2-2377 від 26.09.2006, виданий Державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. Станом на 31.12.2012 року, згідно листа КП «БТІ» ОМР № 1610/03.01-09 від 31.08.2022 року, власником нежитлових приміщень бару, загальною площею 75 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції вказаних приміщень зі збільшення загальною площі приміщень до 161,6 кв.м, на яке 05.01.2018 державним реєстратором на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2-2377 від 26.09.2006, технічного паспорту серії та номер б/н, виданого 04.01.2018 року ТОВ «ПРОФПРОЕКТ», довідки серія та номер 568245 від 04.01.2018 року, виданої ТОВ «ПРОФПРОЕКТ», зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В ході проведення перевірки Управлінням ДАБК ОМР встановлено, що загальна площа приміщень бару збільшилась з 75 кв.м до 161, 6 кв.м за рахунок приєднання до них нежитлових приміщень двох гаражів, площею 14,2 кв.м та 11,4 кв. м, які розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси, а також влаштовано капітальну одноповерхову прибудову до приміщень бару, площею 46,8 кв.м на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради. В подальшому, ОСОБА_1 проведено роботи з поділу нежитлових приміщень бару, площею 161,6 кв.м на два окремих приміщення, площею 114,8 кв.м та 46,8 кв.м. На замовлення ОСОБА_1 15.01.2018 року ТОВ «ПРОФПРОЕКТ» виготовлені та видані технічні паспорти серія та номер: б/н від 15.01.2018 року на відокремлені нежитлові приміщення площею 114,8 кв. м. та 46,8 кв.м, які стали підставою для реєстрації права власності на них за ОСОБА_1 . Досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження № 42022163030000071 встановлено, що 05.04.2011 року за заявою ОСОБА_1 . Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано дозвіл на право розміщення тимчасового збірно-розбірного літнього майданчика на території тротуару, прилеглої до бару «Магелан» за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному дозволі зазначалось, що тимчасовий літній майданчик являє собою відкриту веранду запроектовану із збірно-розбірних дерев`яних конструкцій, з дощатим настилом по дерев`яним лагам і фундаментом із дерев`яних паль, зроблені з колод палі габаритними розмірами 6,90 х 7,423 метра. Огородження літнього майданчика, передбачено декоративне дерев`яне, висотою 0,90 метрів та висотними відмітками 3,840 метрів. Вхід на літній майданчик, передбачений із приміщення бару. Згідно з інформацією Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-15/6п від 06.01.2023 паспорт прив`язки групи тимчасових пересувних літніх майданчиків № 01-08/845 від 21.12.2016, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 було оформлено на ім`я ФОП ОСОБА_3 . В подальшому на підставі висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 0113/97/в від 29.01.2018 та наказу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01 - 08/845 від 02.02.2018 паспорт прив`язки анульований. Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради із ОСОБА_1 договори на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та/або елементів вуличної торгівлі не укладались. Згідно з інформацією Управління ДАБК ОМР, в єдиному реєстрі документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчували б прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;відомостей щодо повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування ОМР № 01-15/176 від 23.08.2022 року, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва-реконструкції нежитлових приміщень бару за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Департамент земельних ресурсів ОМР листом № 01-19/971,1046 від 31.08.2022 року повідомив окружну прокуратуру, що рішення про передачу у власність (користування) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось. В рамках кримінального провадження № 42022163030000071 від 10.11.2022 року проведено огляд місця події за участі спеціалістів Приморської районної адміністрації ОМР, Управління ДАБК ОМР, Департаменту земельних ресурсів ОМР, геодезистів, КП «Теплопостачання», за результатами якого складено протокол огляду місця події від 25.01.2023 року. Оглядом встановлено, що впритул до двоповерхової нежитлової будівлі рожевого кольору, приблизною площею 75 кв.м із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 самовільно побудовано одноповерхову капітальну споруду квадратної форми, приблизною площею 50 кв. м, якою відповідач користується. По периметру оглядаємої капітальної споруди знаходяться залишки будівельних матеріалів, дерева, стільців та інше. На теперішній час до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором на підставі заяви ОСОБА_1 внесені зміни, відповідно до яких загальна площа нежитлових приміщень змінена зі 161,6 кв.м на 75 кв.м. Але фактично, відповідно до листа Управління ДАБК ОМР № 01-6/235-ПР від 12.12.2022, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться одноповерхова капітальна будівля, площею 46,8 кв.м, яка самовільно побудована ОСОБА_1 та експлуатується за призначенням. Позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 51 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок об`єкта самочинного будівництва нежитлове приміщення площею 46,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та привести його у відповідність до технічного паспорту від 29.10.2004 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 гривень за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури, вирішити питання розподілу судових витрат. Короткий зміст рішення суду Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 16 жовтня 2024 року позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва задовольнив, зобов`язав ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 51 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок об`єкта самочинного будівництва нежитлове приміщення площею 46,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та привести його у відповідність до технічного паспорту від 29.10.2004 року, стягнув з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 гривень. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що для проведення будівництва необхідно отримати відповідні дозвільні документи, підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості, та відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Проте, згідно із відповіддю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-6/235-ПР від 12.12.2022 року в єдиному реєстрі документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив окружну прокуратуру листом № 01-19/971, 1046 від 31.08.2022 року, що рішення про передачу у власність чи користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось. Суд зазначив, що строки позовної давності для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради про звільнення земельної ділянки, шляхом знесення об`єкту самовільного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не спливли. З огляду на викладене, на думку суду першої інстанції, заява відповідача про застосування строків позовної давності та як наслідок відмова у задоволенні позову заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси є безпідставною. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Максимець О.Б. , просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2024 року у справі № 522/4463/23 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що Приморським районним судом м. Одеси при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано факт спливу строків позовної давності для звернення заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 з позовною заявою про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва. Зазначаючи, що 22.03.2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 звертався до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , державних реєстраторів КП «Реєстраційна служба Одеської області»: Щеплоцької Х.Б., Оперчук І.М. , Хоменко Ю.А. , справа № 522/5680/18, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Щеплоцької Х.Б. від 05.01.2018 року на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності 1/1 на нежитлове приміщення бару, загальною площею 161,6 кв.м по АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 24332841 від 05.01.2018 про право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення бару, загальною площею 161,6 кв.м по АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Оперчук І.М. від 16.01.2018 року на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності 1/1 на нежитлове приміщення №1, загальною площею 114,8 кв.м. по АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 24435033 від 16.01.2018 про право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення №1, загальною площею 114,8 кв.м по АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Ю.А. від 16.01.2018 року, на підставі якого за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності 1/1 на нежитлове приміщення №2, загальною площею 46,8 кв.м. по АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 24434960 від 16.01.2018 про право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення №2, загальною площею 46,8 кв.м. по АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 власними силами і за власний рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйоване нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту від 29.10.2004 року. Посилається, що до участі у справі було залучено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради. За результатами розгляду зазначеної вище позовної заяви, 21.07.2022 року Одеським апеляційним судом у справі № 522/5680/18 прийнято постанову, якою провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства), оскільки юрисдикція такого спору адміністративна. Зазначає, що відповідно до структури виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженої рішенням Одеської міської ради № 4185-VI від 17.12.2013 (зі змінами - рішення Одеської міськради №137-VIII від 17.03.2021) - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради - є структурними підрозділами Одеської міської ради, виконавчими органами Одеської міської ради,що свідчить про обізнаність Одеської міської ради ще з січня 2018 року про наявність правових підстав для звернення прокуратурою з відповідним позовом до суду. Таким чином, на думку скаржника, строки позовної давності сплинули не пізніше 01.02.2021 року. Крім того, посилається, що Приморський районний суд м. Одеси, ухвалюючи оскаржуване рішення, не прийняв до уваги, що у провадженні судів вже перебувала цивільна справа за позовом прокуратури в особі Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави між тими сторонами та з тих самих підстав, і 21.07.2022 Одеським апеляційним судом у справі № 522/5680/18 прийнято постанову, якою провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства), оскільки юрисдикція такого спору адміністративна. Звертаючись до суду з позовом у справі № 522/4463/23, Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси фактично указував аналогічні обставини, що й раніше у справі № 522/5680/18, та просив суд зобов`язати відповідача власними силами і за власний рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйоване нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту від 29.10.2004 року. Аналіз справи № 522/5680/18 та зміст оскаржуваного рішення (справа № 522/4463/23) свідчить про те, що сторони, підстави та предмет позову у справі, яка переглядається, є тотожними сторонам, підставам та предмету позову у справі № 522/5680/18, в якій прийнято постанову, яка набрала законної сили. (2) Позиція інших учасників справи Одеський апеляційний суд ухвалою від 27.12.2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз`яснив заступнику керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Представник ОСОБА_1 - Максимець О.Б. копію ухвали про відкриття провадження від 27.12.2024 року отримав 29.12.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради копію ухвали про відкриття провадження від 27.12.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 29.12.2024 року та 26.11.2024 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Одеська міська рада копію ухвали про відкриття провадження від 27.12.2024 року та копію апеляційної скарги отримала 01.04.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Від заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що для проведення будівництва необхідно отримати відповідні дозвільні документи, підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості. Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив окружну прокуратуру листом № 01-19/971,1046 від 31.08.2022 року, що рішення про передачу у власність чи користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось. Зазначає, що згідно із п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», враховуючи, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об`єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва. Отже, на думку позивача, в даному випадку строки позовної давності для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради про звільнення земельної ділянки, шляхом знесення об`єкту самовільного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не спливли. Крім того, оскільки територіальна громада міста Одеси незаконно позбавлена права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у останньої в комунальній власності, прокурором подано до суду негаторний позов, зазначає, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Позивач посилається, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є структурним підрозділом Одеської міської ради, на чому наголошує відповідач, однак Управління, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 03.11.2021 № 671-viii є контролюючим органом, основним завданням якого є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України. У вказаних правовідносинах відповідач порушує інтереси територіальної громади м. Одеси, оскільки реконструйований об`єкт знаходиться на земельній ділянці, яка є комунальною власністю, внаслідок чого територіальна громада м. Одеси не може реалізовувати свої повноваження як власник відповідної земельної ділянки. Таким чином, у випадках представництва прокурором інтересів держави в суді в інтересах територіальної громади щодо самовільного будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності, прокурор в порядку цивільного судочинства звертається в інтересах саме міської ради, в даному випадку Одеської міської ради. Як зазначено вище, постановою Одеського апеляційного суду у справі № 522/5680/18 від 21.07.2022 року скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.08.2020 року та закрито провадження у справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про приведення об`єкту нерухомості у попередній стан. Натомість, у спірних правовідносинах прокурор звернувся до Приморського районного суду м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва. З огляду на викладене, наведені вище провадження та позовні вимоги не є тотожними. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради судову повістку отримав 01.02.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Одеська міська рада судову повістку отримала 01.04.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. ОСОБА_1. про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Представник ОСОБА_1 - Максимець О.Б. судову повістку отримав 01.02.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Максимця О.Б. на електронну пошту Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 10.04.2025 року, в обґрунтування якого зазначено, що станом на час та дату призначення справи до розгляду адвокат приймає участь у невідкладних слідчих діях по кримінальному провадженню № 42025163010000036 від14.03.2024 ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку з чим позбавлений можливості бути присутнім у даному судовому засіданні з об`єктивних причин. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.04.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Максимця О.Б. про відкладення розгляду справи відмовлено, з огляду на таке. Частиною 8 статті 14 ЦПК України передбачено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ураховуючи положення ЦПК України, адвокат Максимець О.Б. мав право подати апеляційну скаргу або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», проте заява про відкладення розгляду апеляційної скарги подана адвокатом Максимцем О.Б., який діє від імені ОСОБА_1 , на електронну адресу суду апеляційної інстанції електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством. Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи достатня кількості доказів для встановлення фактичних обставин справи, у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, відсутні обставини, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності представника ОСОБА_1 - адвоката Максимця О.Б. Прокурор Бондаревський Олександр Михайлович в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що для проведення будівництва необхідно отримати відповідні дозвільні документи, підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості, та відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Проте, згідно із відповіддю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-6/235-ПР від 12.12.2022 року в єдиному реєстрі документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив окружну прокуратуру листом № 01-19/971,1046 від 31.08.2022 року, що рішення про передачу у власність чи користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось. Суд зазначив, що строки позовної давності для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради про звільнення земельної ділянки, шляхом знесення об`єкту самовільного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не спливли. З огляду на викладене, на думку суду першої інстанції, заява відповідача про застосування строків позовної давності та як наслідок відмова у задоволенні позову заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси є безпідставною. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, серед іншого, земля, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. За змістом статей 316, 317, 321, 391 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Гарантуючи захист права власності, закон надає право власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України. Судом першої інстанції встановлено, що слідчим відділом ВП № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022163030000071 від 10.11.2022 за фактом незаконної забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснює Приморська окружна прокуратура м. Одеси. В ході проведення досудового розслідування та вивчення матеріалів кримінального провадження № 42022163030000071, встановлені підстави для вжиття заходів представницького характеру передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться капітальна двоповерхова будівля бару, загальною площею, приблизно 75 кв.м, яка на підставі договору оренди від 01.07.2019 року використовується ОСОБА_2 з метою здійснення підприємницької діяльності під продаж харчових ароматизаторів. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05.01.2018 року реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Щеплоцькою Христиною Богданівною зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежилі приміщення бару, (індексний номер: 39146602 від 10.01.2018) загальною площею 75 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458557451101. Підставою для проведення державної реєстрації є договір купівлі-продажу, серія та номер: 2-2377 від 26.09.2006, виданий Державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. Судом встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції вказаних приміщень зі збільшення загальної площі приміщень до 161,6 кв.м на яке 05.01.2018 року державним реєстратором на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2-2377 від 26.09.2006, технічного паспорту серії та номер б/н, виданого 04.01.2018 ТОВ «ПРОФПРОЕКТ», довідки серія та номер 568245 від 04.01.2018, виданої ТОВ «ПРОФПРОЕКТ», зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Управлінням ДАБК ОМР, на підставі наказу № 01-13/1ДАБК від 02.01.2018 року, звернення ОСОБА_7 від 25.01.2018 року та направлення для проведення позапланового заходу № 000086 від 25.01.2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень бару за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено: акт № 000086 від 29.01.2018 року, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.01.2018 року та припис про усунення зазначених порушень № 038/18 від 29.01.2018 року. В ході розгляду вказаних матеріалів перевірки Управлінням винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу. З метою перевірки виконання ОСОБА_1 вимог припису № 038/18 від 29.01.2018 року, Управлінням проведено повторну перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень бару за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, за результатами повторної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не виконав вимоги припису, Управлінням складено акт № 000389 від 04.04.2018 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.04.2018 року. Крім того, Управлінням відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 214/18 від 18.04.2018 року та накладено штраф. Управлінням ДАБК ОМР в ході проведення перевірки встановлено, що загальна площа приміщень бару збільшилась з 75 кв.м до 161,6 кв.м за рахунок приєднання до них нежитлових приміщень двох гаражів, площею 14,2 кв.м та 11,4 кв.м, які розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси, а також влаштовано капітальну одноповерхову прибудову до приміщень бару, площею 46,8 кв. м на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради. ОСОБА_1 в подальшому здійснено поділ нежитлових приміщень бару, площею 161,6 кв.м на два окремих приміщення, площею 114,8 кв. м та 46,8 кв. м. На замовлення ОСОБА_1 15.01.2018 року ТОВ «ПРОФПРОЕКТ» виготовлені та видані технічні паспорти серія та номер: б/н від 15.01.2018 на відокремлені нежитлові приміщення площею 114,8 кв.м. та 46,8 кв.м, які стали підставою для реєстрації права власності на них за ОСОБА_1 . Досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження № 42022163030000071 встановлено, що 05.04.2011 року за заявою ОСОБА_1 . Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано дозвіл на право розміщення тимчасового збірно-розбірного літнього майданчика на території тротуару, прилеглої до бару «Магелан» за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначалось, що тимчасовий літній майданчик являє собою відкриту веранду запроєктовану із збірно-розбірних дерев`яних конструкцій, з дощатим настилом по дерев`яним лагам і фундаментом із дерев`яних паль, зроблені з колод палі габаритними розмірами 6,90 х 7,423 метра. Огородження літнього майданчика, передбачено декоративне дерев`яне, висотою 0,90 метрів та висотними відмітками 3,840 метрів. Вхід на літній майданчик, передбачений із приміщення бару. Згідно з інформацією Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-15/6п від 06.01.2023 року паспорт прив`язки групи тимчасових пересувних літніх майданчиків № 01-08/845 від 21.12.2016 року, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 оформлено на ім`я ФОП ОСОБА_3 . В подальшому на підставі висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 0113/97/в від 29.01.2018 року та наказу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01 - 08/845 від 02.02.2018 року паспорт прив`язки анульований. Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради із ОСОБА_1 договори на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та/або елементів вуличної торгівлі не укладались. Згідно з інформацією Управління ДАБК ОМР, в єдиному реєстрі документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчували б прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; - відомостей щодо повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування ОМР № 01-15/176 від 23.08.2022 року, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва-реконструкції нежитлових приміщень бару за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Департамент земельних ресурсів ОМР листом № 01-19/971,1046 від 31.08.2022 року повідомив окружну прокуратуру, що рішення про передачу у власність (користування) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось. В рамках кримінального провадження № 42022163030000071 від 10.11.2022 року проведено огляд місця події за участю спеціалістів Приморської районної адміністрації ОМР, Управління ДАБК ОМР, Департаменту земельних ресурсів ОМР, геодезистів, КП «Теплопостачання», за результатами якого складено протокол огляду місця події від 25.01.2023 року. Оглядом встановлено, що впритул до двоповерхової нежитлової будівлі рожевого кольору, приблизною площею 75 кв. м із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 самовільно побудовано одноповерхову капітальну споруду квадратної форми, приблизною площею 50 кв.м, якою відповідач користується. По периметру оглядаємої капітальної споруди знаходяться залишки будівельних матеріалів, дерева, стільців та інше. Під час огляду спеціалістом УДАБК ОМР зазначено, що будь-яких дозвільних документів на будівництво ОСОБА_1 не отримував. Спеціаліст ДЗР ОМР підтвердив, що за інформацією Одеської міської ради земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 у власність або користування ОСОБА_1 не надавалась. Зазначене також підтверджується актом обстеження Відділу контролю та моніторингу за станом території району Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 12.01.2023 року. Також в ході огляду встановлено, що на подвір`ї, яке розташоване справа від основного входу до приміщення двоповерхової будівлі бару є прибудова, яка експлуатується як склад, та до якого є вхід із основного приміщення, загальною площею 75 кв.м. За інформацією Приморської районної адміністрації, вказані нежитлові приміщення перебувають у власності територіальної громади м. Одеси. Відповідно до інформації КП «Теплопостачання», самочинно побудований об`єкт нерухомого майна, приблизною площею 50 кв. м, знаходиться в охоронній зоні, під якою проходить труба тепломереж діаметром 159 та 219 мм. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором на підставі заяви ОСОБА_1 внесені зміни, відповідно до яких загальна площа нежитлових приміщень змінена зі 161,6 кв. м на 75 кв. м. Проте, відповідно до листа Управління ДАБК ОМР № 01-6/235-ПР від 12.12.2022 року, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться одноповерхова капітальна будівля, площею 46,8 кв. м, яка самовільно побудована ОСОБА_1 та експлуатується за призначенням. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень бару, за адресою: АДРЕСА_1 без отримання відповідних дозвільних документів на будівництво, на земельній ділянці комунальної форми власності, чим порушуються інтереси держави і суспільства. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону. Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо. Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Статями 124-126 ЗК України передбачено, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у зазначеної особи таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частин першої-четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовникам будівництва надана можливість здійснювати реконструкцію об`єкта будівництва за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, у разі якщо така реконструкція здійснюється без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України). Звертаючись до суду з цим позовом заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради посилався на вимоги частини четвертої статті 376 ЦК України та, заперечуючи проти визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем, який здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді просив зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 51 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок об`єкта самочинного будівництва. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (провадження № 12-58гс21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України засвідчує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (див. постанови від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц) (пункти 53-56))». Суд першої інстанції, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази, встановив, що в результаті здійснення ОСОБА_1 реконструкції нежитлових приміщень бару без отримання права на виконання даного виду будівельних робіт та без введення самочинно реконструйованого об`єкту в експлуатацію, відбулося збільшення площі приміщень з 75 кв.м до 161,6 кв.м на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, та не надавалася відповідачу у власність чи користування для будівництва нежитлової будівлі. Встановивши, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом, розташований на землях територіальної громади м. Одеси та перешкоджає реалізації громадою м. Одеси своїх повноважень як власника відповідної земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 51 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок об`єкта самочинного будівництва нежитлове приміщення площею 46,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та привести його у відповідність до технічного паспорту від 29.10.2004 року. Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 522/17307/19 (провадження № 61-972св23). Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано факт спливу строків позовної давності для звернення заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного будівництва не заслуговують на увагу з огляду на таке. У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на таке: «… зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц), зокрема заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна». Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод у користуванні чи розпорядженні майном. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 52, 96), від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц (пункт 7.34)). На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності. Колегія суддів вважає, що прокурор обрав належний спосіб захисту - негаторний позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва, який може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки територіальної громади в особі Одеської міської ради. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в провадженні судів вже перебувала цивільна справа за позовом заступника прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави між тими ж самими сторонами та є тих самих підстав, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) вказано, що «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір». Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19). Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа № 522/5680/18 за позовною заявою заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень держаного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Щеплоцької Х.Б. від 05 січня 2018 року на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності 1/1 на нежитлове приміщення бару, загальною площею 161,6 кв.м по АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 24332841 від 05.01.2018 про право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення бару, загальною площею 161,6 кв.м по АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Оперчук І.М. від 16.01.2018 року на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності 1/1 на нежитлове приміщення №1, загальною площею 114,8 кв.м по АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 24435033 від 16.01.2018 про право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення №1, загальною площею 114,8 кв.м по АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Ю.А. від 16.01.2018 року, на підставі якого за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності 1/1 на нежитлове приміщення №2, загальною площею 46,8 кв.м. по АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 24434960 від 16.01.2018 про право власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення №2, загальною площею 46,8 кв.м по АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 власними силами і за власний рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйоване нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту від 29.10.2004 року. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.04.2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.08.2020 року в задоволенні позову заступника керівника Одеської місцевої прокуратури в інтересах Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про приведення об`єкту нерухомості в попередній стан відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 21.07.2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.04.2020 року скасовано, провадження у справі закрито, оскільки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є суб`єктом владних повноважень, яке здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Предметом спору у справі № 522/5680/18 були вимоги про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень держаних реєстраторів, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів та зобов`язання приведення об`єкту нерухомості в попередній стан. Позов поданий з підстав передбачених п. 7 ст. 376 ЦПК України, тобто порушено існуючий порядок. Із тексту позовної заяви у справі, яка переглядається вбачається, що заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до ОСОБА_1 із позовом в якому просить суд зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 51 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок об`єкта самочинного будівництва нежитлове приміщення площею 46,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та привести його у відповідність до технічного паспорту від 29.10.2004 року, посилаючись на порушення відповідачем, який здійснив самочинне будівництво, на земельній ділянці яка належить територіальній громаді, тобто порушення прав територіальної громади в особі Одеської міської ради як власника земельної ділянки. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Отже предмет спору та підстави у справі, яка переглядається, не є тотожною справі № 522/5680/18, в якій апеляційний суд закрив провадження, у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника. Керуючись статтями 367, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Максимець Олександр Богданович , залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 16 квітня 2026 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді Ю.П. Лозко О.Ю. Карташов