Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/3148/24

Справа № 128/3148/24 Провадження № 33/801/347/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 21 квітня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Свистун Людмили Василівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КпАП України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн. Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 через свого захисника адвоката Свистун Л.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що озвучивши ознаки сп`яніння, які на думку працівника поліції були наявні у ОСОБА_1 , він не аргументував в чому полягають дані ознаки. Крім того, суд першої інстанції розгляду справу у відсутність ОСОБА_1 , якого не було повідомлено про день, час та місце розгляду справи, в тому числі про ухвалене судове рішення. Зазначає також, що найближчим до місця зупинки транспортного засобу медичним закладом охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду для визначення стану сп`яніння є КНП «Вінницька центральна районна клінічна лікарня», проте ОСОБА_1 направлено до КНП «Центр терапії залежності «Соціотерапія». Звертає увагу, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який міститься у матеріалах справи, в присутності ОСОБА_1 не складався, оскільки йому не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, в апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, посилаючись на те, що копію ухвали він отримав 13.03.2025. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Враховуючи обґрунтування апеляційної скарги в частині пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення та матеріали справи, у яких відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови, причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними та поновити заявнику строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року . В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Свистун Л.В. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити. Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 448869 від 25.07.2024 водій ОСОБА_1 25.07.2024 приблизно о 17-42 год., в с. Некрасове Вінницького району Вінницької області по вул. Гагаріна, керував транспортним засобом «Alfa», без д.н.з., з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 2 статті 130 КпАП України, оскільки протягом року він притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 130 КпАП України. Відповідно до ч. 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп`яніння обов`язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції. Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції визначено ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема це: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і, при наявності свідків і потерпілих, протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою - поліцейським СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Левчуком В., із зазначенням усіх необхідних даних, відповідно до вимог статей 254, 256 КАП України, та правопорушником ОСОБА_1 , який також зробив запис про те, що пояснення щодо себе відмовляється надавати, тому є належним і допустимим доказом по справі, а відтак доводи скарги у цій частині є безпідставними. Крім того, вина ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КпАП України підтверджується: направленням на огляд до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 25.07.2024; копією постанови суду від 19.03.2024 у справі №128/1198/23; відеозаписами з боді-камери на DVD-R диску. При перевірці доводів апеляційної скарги, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, досліджені відеозаписи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , який рухався на транспортному засобі «Alfa» без д.н.з. та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у останнього ознаки наркотичного сп`яніння та озвучили їх останньому, а саме: порушення мови, та координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність аргументації цих ознак є безпідставним, оскільки достатнім є підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, та вказівка на їх наявність. Під час засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що частина з цих ознак, зокрема, тремтіння пальців рук, заїкання, є наслідками поранень і контузій, отриманих ним за час служби в ЗС України. Не заперечуючи заслуг ОСОБА_1 перед Батьківщиною і тієї обставини, що він сумлінно виконував свій обов`язок із захисту України, має проблеми зі здоров`ям в зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сама по собі наявність таких ознак могла викликати у працівників поліції підозру щодо вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів. Переглядом зазначено відеозапису з`ясовано, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 тривало 51 хвилину і протягом цього часу водієві 4 рази (на 3 хв, на 12 хв 58 сек., на 13 хв 26 сек., на 14 хв 52 сек.) пропонувалось пройти медичний огляд у закладі КНП «ЦТЗ «Соціотреапія», на що він не погоджувався, а натомість пропонував домовитись. А тому суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не пропонувалось пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Суд також бере до уваги, що на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 якісь засоби (препарати) останній двічі надав ствердну відповідь. Досліджені судом відеозаписи є інформативними і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було направлено не до територіально наближеного закладу охорони здоров`я для огляду, а в інший заклад охорони здоров`я, що територіально віддалений, є безпідставними. Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації від 04.09.2020 року №20 затверджено перелік закладів охорони здоров`я Вінницької області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість. У затвердженому переліку закладів охорони здоров`я Вінницької області, в м. Вінниці наявні дві лікарні які проводять огляд на стан сп`яніння, а саме КНП «Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради» та КНП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» (теперішня назва Комунальне некомерційне підприємство «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної Ради»). Отже, твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку направлення особи на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, жодним чином не спростовує факту вчинення правопорушення ним та не впливає на кваліфікацію його дій, оскільки як зазначалось вище Комунальне некомерційне підприємство «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної Ради» входить до переліку закладів охорони здоров`я Вінницької області, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції. ОСОБА_1 пропонувалося прослідувати в лікувальний заклад в службовому автомобілі працівників поліції, а відтак питання відстані до нього втрачає будь-яке практичне значення. Не знайшли й свого підтвердження доводи апеляційної скарги про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та неповідомлення його про такий розгляд. Станом на 21 лютого 2025 року (дата ухвалення оскаржуваної постанови) у суду дійсно не було відомостей про вручення судової повістки, яка повернулась суду після розгляду справи по суті також відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», повідомлення місцевого суду про це судове засідання не може вважатися належним. Водночас, про розгляд адміністративної справи 16 жовтня 2024 року та 05 грудня 2024 року Вінницький районний суд повідомляв ОСОБА_1 судовими повістками, проте поштова кореспонденція поверталась до суду першої інстанції із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 13, 16). Практика Верховного Суду, щодо повернення поштової кореспонденції із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» є сталою та свідчить про те, що часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі № 990/69/24; постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц, від 28 лютого 2025 року № 615/2/22, тощо). Отже, у випадку, якщо судову повістку не вручено та зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою» судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки і особа вважається повідомленою. Крім того, відповідно до ч. 2 статті 268 КпАП України при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, стаття 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. Аналіз вказаних норм свідчить, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КпАП України можливий у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як зазначалось вище диспозицією статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Обставини проведення працівниками поліції поверхневого огляду ОСОБА_1 та його дружини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, взагалі не підлягають встановленню в межах даної справи, оскільки предметом доказування є саме фактичні дані щодо перебування особи, яка керувала транспортним засобом, в стані наркотичного сп`яніння та ці відомості не впливають на висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України. Правомірність дій поліцейських щодо проведення поверхневого огляду водія не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком останнього пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, - постановив: Поновити захиснику - адвокату Свистун Людмилі Василівні строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року . Апеляційну скаргу захисника - адвоката Свистун Людмилі Василівні, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник