Постанова 4803 № 210/4402/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4235/25 Справа № 210/4402/24 Суддя у 1-й інстанції - Чайкіна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 року м.Кривий Ріг Справа № 210/4402/24 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К. сторони: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко Софія Вікторівна, відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року, яке ухвалено суддею Чайкіною О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 січня 2025 року, - В С Т А Н О В И В : У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії. Позовна заява мотивована тим, що 19 червня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений кредитний договір № SAMDNWFC00043286102, відповідно до умов якого позивачці було видано кредитну картку НОМЕР_1 . 18 вересня 2023 року невстановлена особа зателефонувала з номеру абонентського зв`язку НОМЕР_2 та представилась працівником служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», після чого позивчка виявила несанкціановану транзакцію з оплати послуг, які вона не здійснювала та не підтверджувала. Позивачка негайно, протягом 15 хвилин, повідомила про вказані операції Банк, зателефонувавши до кол-центру Банку, та повідомила про несанкціоновані транзакції за її рахунками. Після її дзвінка Банк безпідставно не призупинив завершення грошового переказу/транзакції, у зв`язку з чим позивачка вважає дії Банку протиправними та такими, що порушують її права, як споживача фінансових послуг. Оператор Банку лише заблокувала кредитну картку. Позивачка відразу звернулася до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину, за результатами якої було відкрито кримінальне провадження № 12023041710001040 від 19.09.2023 року за ч. 4 ст. 190 КК України. Станом на даний час, по вказаному кримінальному провадженню здійснюється досудове розслідування та у ньому позивачку визнано потерпілою. В ході слідчих дій було з`ясовано, що грошові кошти було перераховано на картку АТ «ТАСКОМБАНК», відкриту на ім`я ОСОБА_2 , о 12 год. 49 хв. на суму 22763,00 грн. та о 12 год. 43 хв. на суму 25852,52 грн, всього на суму 48615,52 грн. Зазначає, що ОСОБА_2 позивачка не знає, жодного разу з ним не спілкувалася, жодних послуг у нього не замовляла, їй не відомі контактні дані останнього. Позивачка вказує, що особисто не використовувала електронний платіжний засіб, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, одразу повідомила правоохоронні органи про вчинений злочин та одразу повідомила відповідача, а тому є всі передбачені законом підстави для висновку, що вона не несе відповідальності за вищезазначені платіжні операції, здійснені невідомою особою 18.09.2023 року. Посилаючись на викладене, просила суд: зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок кредитних коштів на особистому картковому рахунку позивачки до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 18.09.2023 (тобто, станом на 17.09.2023 року), шляхом повернення на рахунок НОМЕР_1 коштів у сумі 48615,52 грн., повернути сплачені відсотки у розмірі 2 461,54 грн. та списати нараховані у зв?язку з цим відсотки у розмірі 13 039,24 грн.; розірвати кредитний договір, по картці/рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) із внутрішнім номером обліку банківських операцій SAMDNWFC00043286102 від 19.08.2018 відкритим на видану на ім`я позивачки АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; закрити кредитну картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) видану на ім`я ОСОБА_1 . АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок кредитних коштів на особистому картковому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 18.09.2023 (тобто станом на 17.09.2023 року), шляхом повернення на рахунок НОМЕР_1 коштів у сумі 48615,52 гривень. Розірвано кредитний договір по картці/рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) із внутрішнім номером обліку банківських операцій SAMDNWFC00043286102 від 19.08.2018, відкритим на видану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Закрито кредитну картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), видану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) АТ КБ «ПРИВАТБАНК». В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко С.В., просить скасувати рішення суду в частині відмови суду щодо повернення сплачених ОСОБА_1 відсотків у сумі 2461,54 грн та списання нарахованих у зв`язку з цим відсотків у розмірі 13039,24 гривень, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що в матеріалах справи (додаток №10 до позовної заяви) наявна довідка, що є випискою з рахунку від 19.07.2024 року, з якої вбачається сплата на рахунок позивачкою суми 2461,54 грн, та в графі «Інше» вбачається, що кожен місяць банк проводив нарахування та списання відсотків жовтень 2023 - 620,56 грн (враховуючи сплату позивачкою 2461,54 грн), листопад 2023 - 2429,87 грн, грудень 2023 - 1672,78 грн, січень 2024 - 1727,03 грн, лютий 2024 - 1721,43 грн, березень 2024 - 1610,37 грн, квітень 2024 - 1721,43 грн, травень 2024 - 1665,9 грн, червень - 1721, 43 грн. До того ж, відповідач, у відзиві на позов, не заперечує нарахування відсотків за користування кредитним лімітом, а підтверджує таке та зазначає, що такі відсотки нараховуються згідно Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та чинного законодавства. Додатково надає ще одну довідку з рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) (довідка №URK2T8R8GD699BO7 від 21.02.2025) за якою видно нарахування відсотків банком у тих же сумах, які зазначені були і в довідці, що міститься в матеріалах справи. З вищенаведених довідок вбачається, що усього відсотків було нараховано банком на суму 14251,24 гривні, позивачкою сплачено в рахунок погашення відсотків 2461,54 гривні, які радив сплатити оператор відповідача поки вони вирішують питання щодо того як і коли повернуть кошти позивачці, для того щоб не було в неї заборгованостей за несанкціонованими платежами. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко С.В., як необгрунтовану. В апеляційній скарзі відповідач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що клієнт банку несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією у системі Приват24. Судом не було враховано, що підвищення кредитного ліміту та операції з переказу коштів на рахунок іншого банку було здійснено в додатку Приват24 клієнта, власноруч та добровільно позивачкою ОСОБА_1 , внаслідок комунікації з невідомими особами, які в ході розмови ввели її в оману. Аналізуючи інформацію по логам входу в Приват24 клієнта ОСОБА_1 за вересень 2023 року встановлено, що за вказаний період часу, як до, так і під час проведення спірних операцій по кердитній картці позивачки, були проведені з типового мобільного пристрою, що належить ОСОБА_1 та без авторизації, вірогідно автентифікація проведена за відбитком пальця (біометрії). За інформацією клієнтка використовує PHONE13,4 (ідентифікатор банку-С59Р868В-7902-4ЕАР-АРР7- 1172В2197ЕВ7), який є типовим та належить клієнту ОСОБА_1 . Входів в акаунт Приват24 клієнта з інших нетипових пристроїв не встановлено. Таким чином, 18 вересня 2023 року банк проводив операції з переказу коштів за дорученням ОСОБА_1 і ідентифікував її за фінансовим номером телефону, а тому саме клієнтка несе відповідальність за всі проведені операції. Просить врахувати ту обставину, що у розмові з оператором банка ОСОБА_1 визнає, що самостійно збільшила розмір кредитного ліміту (на 1-й хвилині розмови), заходила в акаунт Приват24 (на 3 хвилині 08 секунд розмови), тричі визнає, що самостійно здійснила два оскаржуваних перекази коштів, однак, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з тих підстав, що позивачкою не було розголошено персональні дані третім особам. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко С.В., просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як необгрунтовану. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Козаренко С.Ф., яка підтримала апеляційну скаргу позивачки та просила її задовольнити, залишивши без задоволення апеляційну скаргу відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», представника відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвоката Якушева С.О., який підтримав апеляційну скаргу відповідача та просив її задовольнити, залишивши без задоволення апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко С.В.,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзивів на них, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко С.В., підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга АТ КБ «ПРИВАТБАНК»підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 19.06.2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» укладений кредитний договір № SAMDNWFC00043286102, відповідно до умов якого останній видано кредитну картку НОМЕР_5 , НОМЕР_1 (а.с.25). Відповідно до Анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 15.02.2022, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку (а.с.60-72). 18 вересня 2023 року позивачка звернулася до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину, за результатами якої відкрито кримінальне провадження № 12023041710001040 від 19.09.2023 року за ч. 4 ст. 190 КК України(а.с.18). По вказаному кримінальному провадженню 19 вересня 2023 року слідчий СВ Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Гавенко Д.Г. визнав позивачку потерпілою особою (а.с.11). Відповідно до постанови слідчого встановлено, що 18.09.2023 року невстановлена особа зателефонувала ОСОБА_1 з номеру абонентського зв`язку НОМЕР_2 , та представилась працівником служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», після чого з рахунку позивачки НОМЕР_1 відбулась несанкціонована транзакція з оплати послуг. Встановлено, що ОСОБА_1 спричинено майновий збиток (а.с.11). Під час слідчих дій встановлено, що грошові кошти було перераховано на карту АТ "ТАСКОМБАНК", відкриту на ім?я ОСОБА_2 , о 12год. 49хв. на суму 22763,00грн., та о 12год.43хв. на суму 25852,52грн., а всього на суму 48615,52 грн. Із виписки з кредитної картки «Універсальна», що належить клієнту - ОСОБА_1 за період з 05 вересня 2023 року по 31 жовтня 2023 рік встановлено, що 18.09.2023 року, у період часу з 12:43:52 год. до 12:49:45 год., з кредитної картки НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ), в результаті проведення двох операцій, було списано 47 200 грн., а разом з комісією банку 48 615,52 грн (а.с.58). До відзиву долучено аудіо файл, який має назву: «Розмова Бондаренко з оператором 3700» з якого встановлено, що ОСОБА_1 , внаслідок комунікації з невідомими особами за номерами телефонів НОМЕР_7 та НОМЕР_2 , які в ході розмови, ввели її в оману. Невідома особа запропонувала ОСОБА_1 спочатку збільшити ліміт на 50 тисяч, а потім зменшити на 33 тисячі, шляхом таких маніпуляцій ОСОБА_1 переказала на рахунок шахраїв кредитні кошти загалом на суму 48 615 гривень. За даним фактом оператор порадив ОСОБА_1 звернутися до правоохоронних органів чи спеціалістів щодо злочинів у сфері кіберзлочнності. Додатково зазначив, що номера телефонів з яких ОСОБА_1 , телефонували невідомі особи: НОМЕР_7 та НОМЕР_2 банку не належать. Крім того, оператор банку-відповідача повідомив позивачці, що інформація про подію з шахрайством буде передано до фахівців з безпеки, а картку буде заблоковано. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не було розголошено третім особам персональні дані для входу до системи «Приват24», як то номер Картки, строк дії та CVC або CVV-2, дівоче прізвище матері тощо, які могли бути використані третіми особами без вчинення ними шахрайських дій, у зв`язку з чим дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо списання коштів є неправомірними, а порушене право ОСОБА_1 підлягає поновленню, шляхом зобов`язання банку відновити залишок кредитних коштів на особистому картковому рахунку ОСОБА_1 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 18.09.2023 (тобто станом на 17.09.2023 року), шляхом повернення на рахунок НОМЕР_1 коштів у сумі 48615,52 грн., розірвання кредитного договору та закриття кредитної картки. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне. Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3). Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивачка ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». На підставі пункту 14.12. статті 14 цього Закону та пункту 1 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05.11.2014 року (далі - Положення), користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 9 розділу VI Положення). Відповідно до п. 8 розділу VI Положення емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Визначення поняття «помилковий переказ» та «неналежний переказ» міститься у п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні. Помилковий переказ це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі, тобто у випадках наявності вини банку або ініціатора переказу у здійсненні платежу. Отже, відповідальність емітента платіжного засобу (АТ КБ «ПРИВАТБАНК») презюмується, якщо не доведено протилежне. Саме на емітента платіжного засобу законодавством покладений обов`язок доведення факту порушення користувачем вимог нормативних актів, внаслідок якого ініційовано платіжну операцію, яку користувач не санкціонував та/або не здійснював. Пунктами 2, 5 розділу VI зазначеного вище Положення встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. Тому, обов`язок користувача надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволять за їх допомогою ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію поширюється як на усі перелічені дані у сукупності, так і на кожен зокрема. Отже, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.4 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Судом встановлено, що 19.06.2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» укладений кредитний договір № SAMDNWFC00043286102, відповідно до умов якого останній видано кредитну картку НОМЕР_5 , НОМЕР_1 (а.с.25). Відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 15.02.2022 ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку (а.с.60-72). Згідно п. 1.1.2.1 Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, клієнт зобов`язується не передавати Карти, стікер PayPass, ПІНи третім особам, не використовувати Карти, стікер PayPass або нанесені на них дані в цілях, які не передбачені цим Договором і суперечать чинному законодавству. Відповідно до п. 1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку надання банківських послуг під час використання цих каналів. Згідно з п. 1.1.5.14 Умов та Правил, клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobilBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації. Пунктом 2.1.1.9.3 Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, встановлено, що держатель картки зобов`язується: - не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію, - не передавати картку (її реквізити) для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти; - нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів, операціями по зміні ПІНу (пункт 2.1.1.9.5 Умов та Правил надання банківських послуг). За таких обставин, саме на відповідачку, як держателя карти, покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку надання банківських послуг під час використання цих каналів. Судом встановлено, 18.09.2023 року, у період часу з 12:43:52 год. до 12:49:45 год., з кредитної картки НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ), в результаті проведення двох операцій, було списано 47 200 грн., а разом з комісією банку 48 615,52 грн (а.с.58). До матеріалів справи долучено аудіо файл, який має назву: «Розмова Бондаренко з оператором 3700» з якого судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , внаслідок комунікації з невідомими особами за номерами телефонів НОМЕР_7 та НОМЕР_2 , які в ході розмови, ввели її в оману, а саме: невідома особа запропонувала ОСОБА_1 спочатку збільшити ліміт на 50 тисяч, а потім зменшити на 33 тисячі, шляхом таких маніпуляцій ОСОБА_1 переказала на рахунок шахраїв кредитні кошти загалом на суму 48 615 гривень. За даним фактом оператор порадив ОСОБА_1 звернутися до правоохоронних органів чи спеціалістів щодо злочинів у сфері кіберзлочнності. Додатково зазначив, що номера телефонів з яких ОСОБА_1 , телефонували невідомі особи: НОМЕР_7 та НОМЕР_2 банку не належать. Крім того, оператор банку-відповідача повідомив позивачці, що інформація про подію з шахрайством буде передано до фахівців з безпеки, а картку буде заблоковано. За результатами перевірки співробітниками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зроблено висновок про те, що аналізуючи інформацію по логам входу в Приват24 клієнта ОСОБА_1 за вересень 2023 року встановлено, що за вказаний період часу, як до, так і під час проведення спірних операцій по кердитній картці позивачки, були проведені з типового мобільного пристрою, що належить ОСОБА_1 та без авторизації, вірогідно автентифікація проведена за відбитком пальця (біометрії). За інформацією клієнтка використовує PHONE13,4 (ідентифікатор банку-С59Р868В-7902-4ЕАР-АРР7- 1172В2197ЕВ7), який є типовим та належить клієнту ОСОБА_1 . Входів в акаунт Приват24 клієнта з інших нетипових пристроїв не встановлено. Таким чином, 18 вересня 2023 року банк проводив операції з переказу коштів за дорученням ОСОБА_1 і ідентифікував її за фінансовим номером телефону, а тому саме клієнтка несе відповідальність за всі проведені операції. Отже, матеріалами справи підтверджено, що саме відповідачка ОСОБА_1 , будучи введеною в оману невстановленими особами, ініціювала платіжні операції, а тому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повиненно нести відповідальність за дані операції. При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду з цивільним позовом в рамках кримінальної справи про відшкодування заподіяної злочином шкоди винними особами. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог. Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини 1статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому колегія суддів компенсує АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 1 816,80 грн. за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, п.4 ч.1 ст. 376, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Козаренко Софія Вікторівна, - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Компенсувати Акціонерному товариству Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року. Головуючий: Судді: