Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/468/25
від 18.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 133/468/25 Провадження № 33/801/395/2025 Категорія: 299 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач: Бурденюк С. І. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Проця В.А., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП від 24.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , проходячи військову службу на посаді керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується у АДРЕСА_1 , в період з 24.02.2022 по 31.05.2023, будучи військовою посадовою особою, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків та вимог п.п. 22.5 та 22.6 глави 22 розділу 2 Положення, здійснив неналежну організацію обліку офіцерів запасу, що призвело до безпідставного виключення з військового обліку офіцерів запасу, а саме: молодшого лейтенанта ОСОБА_2 ,старшого лейтенанта ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 , майора ОСОБА_5 , капітана ОСОБА_6 , капітана ОСОБА_7 , старшого лейтенанта ОСОБА_8 , капітана ОСОБА_9 , молодшого лейтенанта ОСОБА_10 , старшого лейтенанта ОСОБА_11 , капітана ОСОБА_12 , в умовах особливого періоду. Своїми діями військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 605,6 гривень, відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судових збір». Не погоджуюсь із рішенням суду, адвокат Проць В.А., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2025 року скасувати., а провадження у справі закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Вимоги обґрунтовує тим, що на час подачі апеляційної скарги закінчився строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. До початку апеляційного розгляду справи адвокат Проць В.А. подав до суду клопотання про розгляд справи без його та його підзахисного ОСОБА_1 участі, апеляційні вимоги підтримують в повному обсязі. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта в апеляційній скарзі , апеляційний суд приходить до наступних висновків. Приймаючи оскаржуване рішення щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП на накладення відповідного адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення від 24.01.1025; постановою про надання відомостей досудового розслідування від 20.12.2024; постановою про закриття кримінального провадження від 24.12.2024; поясненнями начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 від 16.01.2025; копією витягу з ЄРДР; повідомленнями про вчинення кримінального правопорушення; списками офіцерів запасу; копією витягу з наказу №154 від 23.12.2021; копією посвідчення ОСОБА_1 ; обов`язками начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на особливий період.Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності про закриття провадження по справі, як заявлене безпідставно та необґрунтовано. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Такі нові докази до апеляційного суду не надходили, клопотання не заявлялись. Твердження апелянта щодо розгляду справи неналежним складом суду колегія суддів до уваги не бере, оскільки склад суду було визначено автоматизованим розподілом судових справи згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 №119). Щодо інших доводів апеляційної скарги. Згідно наявних матеріалів справи, 24.01.1025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: згідно якого керівник ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_1 , протиправно, в період з 24.02.2022 по 31.05.2023, всупереч інтересам служби та своїм функціональним обов`язкам, в порушення пунктів 22.5 та 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, в період дії воєнного стану, допустив зняття із військового обліку за станом здоров`я ввіреним йому ІНФОРМАЦІЯ_5 офіцерів: молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , старшого лейтенанта ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 , майора ОСОБА_5 , капітана ОСОБА_6 , капітана ОСОБА_7 , старшого лейтенанта ОСОБА_14 , капітана ОСОБА_9 , молодшого лейтенанта ОСОБА_10 , старшого лейтенанта ОСОБА_11 , капітана ОСОБА_12 лише на підставі постанови ВЛК, які не затверджені у Регіональній військово-лікарській комісії та без свідоцтв про хворобу, які безпідставно були виключені з військового обліку офіцери запасу. Таким чином, за викладених вище обставин, підполковник ОСОБА_1 , виконуючи обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується у АДРЕСА_1 , в період з 24.02.2022 по 31.05.2023, будучи військовою посадовою особою, діючи всупереч інтересам служби, недбало ставлячись до військової служби, в порушення своїх статутних обов`язків та вимог п.п. 22.5 та 22.6 глави 22 розділу 2 Положення, здійснив неналежну організацію обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 , що призвело до безпідставного виключення з військового обліку офіцерів запасу молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , старшого лейтенанта ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 , майора ОСОБА_5 , капітана ОСОБА_6 , капітана ОСОБА_7 , старшого лейтенанта ОСОБА_14 , капітана ОСОБА_9 , молодшого лейтенанта ОСОБА_10 , старшого лейтенанта ОСОБА_11 , капітана ОСОБА_12 в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно пояснень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 ОСОБА_1 в порушення вимог п. 22.5, 22.6. глави 22 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затверджену наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, у період часу з 24.02.2022 по 24.05.2023 ОСОБА_1 виключено із військового обліку 12 офіцерів без законних підстав, тобто без затверджених регіональною комісією ВЛК постанов ВЛК та свідоцтва про хворобу (арк. пров. №14). За положенням ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідальність настає у випадку вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті (недбале ставлення військової службової особи до військової служби), в умовах особливого періоду. Слід також зазначити, що у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 від 14.08.2008 року, а саме п. 22.5, згідно якого на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; та на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, у воєнний час, складається свідоцтво про хворобу. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Тобто, відповідно, саме свідоцтво про хворобу в даному випадку є підставою для оформлення документів про виключення військовослужбовця з військового обліку. Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу відповідного адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. При цьому, представником апелянта будь-яких обґрунтованих доводів в цій частині, окрім посилання та цитування висновків судів апеляційної інстанції, наведено не було. Натомість, звертаючись до суду із відповідною апеляційною скаргою, апелянт в свою чергу також стверджує, що судом першої інстанції було безпідставно відхилено заявлене клопотання про закриття провадження у зв`язку зі спливом строків, визначених ст. 38 КУпАП, у зв`язку із чим слід зазначити. Як вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі повідомлення начальника 7 відділуу 1 управління ДВКР СБ України ОСОБА_15 від 23.06.2023 року, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що містять ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідальні за ведення обліку офіцерів запасу, в період з 24.02.2022 по 24.05.2023, тобто в умовах воєнного стану, перевищили службові повноваження, діючи в порушення нормативних відомчих документів, внаслідок чого було виключено з військового обліку 45 офіцери запасу, на підставі висновку ВЛК щодо визнання даних осіб непридатними до військової служби, при цьому дані висновки ВЛК та додані до нього відповідні свідоцтва про хворобу кожного офіцеру запасу, не були погоджені у 16 Регіональній ВЛК (м. Львів). У подальшому вище вказані умисні дії військових посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , надали можливість офіцерам запасу, яких визнано не придатними до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі ухваленого з порушенням процедури висновку ВЛК, уникнути мобілізації під час здійснення військової агресії рф та повномасштабного вторгнення на територію України, чим суттєво заподіяно шкоду обороноздатності країни та дозволило частині із них, вільно виїхати за межі території України. Крім того встановлено, що після направлення в червні 2023 року до 11 Регіональної ВЛК (з дислокацію у АДРЕСА_1 ) для погодження свідоцтв про хворобу даних офіцерів запасу, яких визнано непридатними до військової служби з виключенням військового обліку, в погодженні більшої частини свідоцтв про хворобу сформований у 2022 році, відмовлено, що тягне за собою як наслідок повторний виклик даних офіцерів запасу до ІНФОРМАЦІЯ_2 та організує проходження ними нового ВЛК. Однак, в ході досудового розслідування у кримінальному провалені №42023022420000081 від 26.06.2023 не здобуто фактичних даних вчинення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підстав для притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 5 ст. 426-1 КК України, натомість наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. При цьому, слід зазначити, що за положенням ч. 8 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Матеріалами справи встановлено, що 24.12.2024 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України відносно ОСОБА_1 . Відповідно, саме з дати винесення даної постанови про закриття кримінального провадження, зважаючи на вищенаведені положення ст. 38 КУпАП, повинен початись відлік, трьох місячний строк накладення адміністративного стягнення, а саме до 24.03.2025 року. Разом з тим, оскаржувана постанова датується 20.03.2025 року, відповідно встановлений положеннями ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення пропущено не було. За наведених обставин справи, доводи апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваної постанови без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.55 Конституції України , ст. ст. 293, 294 КУпАП України, Вінницький апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Проця В.А., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.03.2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , - залишити без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає. Суддя С.І. Бурденюк