LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС333/2447/24

від 17.04.2025 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трачук Наталія Іванівна на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2025…

УХВАЛА 17 квітня 2025 року м. Київ справа № 333/2447/24 провадження № 61-4841ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трачук Наталія Іванівна на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2025 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року залишено без змін. 14 квітня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Трачук Н. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі № 333/2447/24. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). При цьому, суд звертає увагу заявників на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачами. З урахуванням зазначеного вище, заявнику необхідно було сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру (визнання трьох відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням) у розмірі 5 813, 76 грн (3 028, 00 грн х 0,4 х 200% х 0,8). На підтвердження сплати судового збору заявником надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 938, 00 грн. Розмір недоплати становить 3 875, 76 грн. Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання квитанції про доплату судового збору у розмірі 3 875, 76 грн. Крім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2025 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. В прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Очевидно, що в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульовано некоректно, без урахування рішень судів попередніх інстанцій та повноважень касаційного суду. Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній судових рішень, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трачук Наталія Іванівна на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі № 333/2447/24 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 та/або її представнику копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»