Ухвала ККС ВС № 461/9590/24

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2025 року м. Київ справа № 461/9590/24 провадження № 51-1432 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року, встановив: Як убачається із касаційної скарги та наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації,ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 року. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки вказана ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню. У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції як незаконної у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обгрунтування заявленої вимоги зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року. При цьому представник зазначає, що слідчий суддя у вказаній ухвалі вказав, що вона підлягає апеляційному оскарженню. Водночас посилається на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 23 січня 2024 року (справа № 569/19829/21). Заслухавши доповідь судді, перевіривши копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Як слідує із копії ухвали апеляційного суду, представник ОСОБА_5 у поданій апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні його клопотання про скасування арешту майна. Згідно ч. 3 статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Положення ч. ч. 1, 2 ст. 309 КПК України містять перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді і цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає. Водночас ч. 3 ст. 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. До цього переліку, серед інших, належать судові рішення, постановлені в порядку ст. 173 КПК України, тобтоухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України). Разом із тим, кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості оскарження ухвал слідчого судді, прийнятих у порядку ст. 174 КПК України, зокрема, про відмову в скасуванні арешту майна(ухвали про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна). Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок щодо застосування положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України, згідно з яким ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають (постанова від 20 травня 2024 року, справа № 712/191/23, провадження № 51-3208 кмо 23). Як убачається із копії ухвали апеляційного суду, суддя вказаного суду, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року, застосував положення статті 309 КПК України, яка містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування. З таким висновком погоджується і колегія суддів, з огляду на позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду грунтується на положеннях кримінального процесуального законодавства України та практиці Верховного Суду. Водночас, твердження касаційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про те, що в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року вказано, що вона підлягає апеляційному оскарженню, не спростовують висновків вказаного суду апеляційної інстанції про те, що слідчим суддею постановлена ухвала, яка відповідно до ст. 309 КПК України не підлягає апеляційному оскарженню. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відмова в скасуванні арешту майна не позбавляє представника права звернутися до слідчого судді, суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. Враховуючи вищенаведене, твердження представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме, безпідставної відмови у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу слідчого судді, не заслуговують на увагу. Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року, діяв відповідно до вимог закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 слід відмовити. Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3