Ухвала КЦС ВС № 521/19376/23

УХВАЛА 17 квітня 2025 року м. Київ справа № 521/19376/23 провадження № 61-16787 ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватного нотаріуса Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця Шуляченка Миколи Борисовича про визнання виконавчого напису недійсним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано виконавчий напис від 01 квітня 2021 року № 68151, вчинений приватним нотаріусом Головкіною Я. В., таким, що не підлягає виконанню. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення та витребувано справу із суду першої інстанції. Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Шуляченка М. Б. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. 06 квітня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, у якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Щодо форми і змісту касаційної скарги На виконання вимог пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається клопотання особи, яка подає скаргу. У порушення вимог пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі неправильно зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. Зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник просить скасувати додаткову постанову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, однак не зазначає клопотання щодо заяви про ухвалення додаткового рішення. Таким чином, заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції. Щодо підстав касаційного оскарження Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на порушення судом норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Щодо сплати судового збору В касаційній скарзі ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій. На підтвердження вказаних обставин надав копію посвідчення від 21 вересня 2022 року серія НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення або відмови ухвалити додаткове рішення, про вирішення питання розподілу судових витрат або встановлення порядку виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані з вимогами позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом(див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18 (провадження № К/9901/21650/19)). Враховуючи викладене вище, клопотання ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, оскільки судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь