Постанова Київський апеляційний суд № 376/1788/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77 e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617 Унікальний номер справи № 376/1788/23 Головуючий у суді першої інстанції - Батовріна І.Г. Апеляційне провадження № 22-ц/824/5916/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Поліщук Н.В., Соколова В.В., секретар Цуран С.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Спасовою Лілією Миколаївною на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною, В С Т А Н О В И В: В провадженні Сквирського районного суду Київської області перебувала вказана цивільна справа. Так, заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року задоволено позов ОСОБА_1 18 вересня 2024 року ухвалою суду скасовано заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Судові засідання по справі були призначені на 08 жовтня 2024 року, 06 листопада 2024 року та 05 грудня 2024 року. Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності). Ухвалу суду мотивовано тим, що у призначені на 08 жовтня 2024 року, 06 листопада 2024 року та 05 грудня 2024 року позивачка не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток. Позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить суд скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі зазначає, що залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неякою позивача у попередньому судовому засіданні не передбачене нормами ЦПК України. Тому вважає, що суд не мав підстав лишати позовну заяву без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили. Представниця позивачки адвокат Спасова Л.М. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд апеляційної інстанції визнав за можливе, розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦІ1К України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належним чином повідомлені позивачка та її представник повторно не з`явилися в судове засідання. Крім цього, суд першої інстанції зауважив, що сторона зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Апеляційний суд з такими висновками суду не погоджується. Як видно із матеріалів справи, у провадженні Сквирського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною. Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року задоволено позов ОСОБА_1 18 вересня 2024 року ухвалою суду скасовано заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також визнання його явки обов`язковою. Поряд з цим, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02). Відтак, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов`язковою. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання. Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21). Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання по справі було призначене на 08 жовтня 2024 року, судова повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 та повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 98). Судове засідання 08 жовтня 2024 року було зняте з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці (а.с. 108). Наступне судове засідання призначене на 06 листопада 2024 року, судова повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 та повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній»(а.с. 108). Судове засідання 06 листопада 2024 року було зняте з розгляду у зв`язку неявкою у засідання всіх учасників процесу (а.с. 114). Розгляд справи відкладено на 05 грудня 2024 року о 09:30 годині. У матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не урахував, що позивачка не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, тому дійшов помилкового висновку про існування підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Спасовою Лілією Миколаївною задовольнити. Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст складено 16 квітня 2025 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Н.В. Поліщук В.В. Соколова