Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/3219/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3064/25 Справа № 208/3219/20 Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О. К. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Кругман А. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про скасування «Карти умов праці» слюсаря КВІП та А за 1994 рік,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 завернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про скасування «Карти умов праці» слюсаря КВІП та А за 1994 рік. В обґрунтування посилався на те, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.09.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про скасування «Карти умов праці» слюсаря КВІП та А за 1994 рік, для забезпечення виконання заочного рішення суду від 01 березня 2016 року було відмовлено у повному обсязі. Судом було вказано, що на виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.03.2016 року Головним управлінням держпраці у Дніпропетровській області Державна служба України з питань праці (Держпраці) була складена нова інформаційна довідка №459/4.6-2 від 11.06.2019 року. Як вбачається з інформаційної довідки № 456/4.6-2 від 11.06.2019 року п.8 вказано, що ОСОБА_1 працював на Придніпровському хімічному заводі у період з 27.07.1977 року по 11.05.2019 року та з 04.08.1980 року по 10.05.1994 року. Згідно інформації ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» від 24.04.2019 року №01/359 у відповідності до ухвали господарського суду Дніпропетровської області 29.03.2012 року ВО «Придніпровський хімічний завод» як юридичну особу було ліквідовано у зв`язку із банкрутством. ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» не є правонаступником ВО «Придніпровський хімічний завод». ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», як суб`єкт господарювання, є правонаступником ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив». ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» було створено 05.08.2002 року шляхом злиття цілісних майнових комплексів ДП «Амофоз» та ДП «Агрофоз», що виділилися з колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод». Інструкції з охорони праці, документи про перелік робіт, данні щодо режиму роботи, документи про перелік і характеристику факторів виробничого середовища та трудового процесу, які виконував слюсар КВП та А цеху КВП та А та слюсар-монтажник цеху КВП та А, слюсар КВП та А цеху амофосу та слюсар КВП та А цеху тепловодопостачання котельного відділення, перелік машин та обладнання на якому працював ОСОБА_1 , ступень механізації і автоматизації виробничих процесів, в яких він брав участь,не збереглися. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача. Вважав, що до нововиявлених обставин відносяться: Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська розглядалась позовна заява ОСОБА_1 про скасування інформаційної довідки до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування інформаційної довідки та зобов`язання видати нову інформаційну довідку. За результатами розгляду справи №932/2203/22 було вирішено позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати недійсною інформаційну довідку №459/4.6.-2 від 11.06.2019 року, видану Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області; зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки позивача з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці 04.08.1980 р. по 10.06.1991 р. на ПО ПХЗ цех «Амофос», після реконструкції цього підрозділу в ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», та з дотриманням встановлених чинними нормативно - правовими актами вимог. Також було роз`яснено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022, що відповідно до третього абзацу рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022 (справа №932/2203/22) під зобов`язанням ГУ Держпраці у Дніпропетровській області скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки ОСОБА_1 з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці 04.08.1980 по 10.06.1991 на ПО ПХЗ цех «АМОФОС» після реконструкції цього підрозділу в ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», та з дотриманням встановлених чинним законодавством нормативно-правовими актами вимог розуміється: «зобов`язати ТУ Держпраці у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці) скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки ОСОБА_1 з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці: з 27.07.1977 по 11.05.1978 на Придніпровському хімічному заводі; з 04.08.1980 по 10.06.1991 на Придніпровському хімічному заводі; з 30.05.1994 по 10.05.1998 та з 06.01.2000 по 28.09.2011 у ПАТ «Дніпроазот»; з дотриманням встановлених чинним законодавством нормативно-правовими актами вимог. Крім того вважає, що ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» є належним відповідачем по цивільній справі №208/3219/20. Однак суд при розгляді справи вищевикладені факти не міг врахувати, а вони є істотними для справи обставинами, та які не були і не могли бути відомі йому в той час. Просить заяву задовольнити. Просив рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 вересня 2020 року скасувати, позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2024 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, визнавши її незаконною та відновити розгляд справи з новим складом суду. Вважає, що судом першої інстанції не враховано нововиявлені обставини та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод, Конституції України та інших нормативних актів. У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що так як існує остаточне судове рішення по даній справі -постанова Дніпровського апеляційного суду від 25.05.2021 року, неможливо відновити розгляд справи № 208/3219/20. Крім того, скаржник в своїй апеляційній скарзі вказав, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, однак не зазначив жодної норми права, яка б була порушена судом. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні відзиву на апеляційну скаргу у цивільній справі №208/3219/20 за апеляційною скаргою, посилаючись на те, що доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства до його протиправних дій які принесли йому шкоду тому, що він до цього часу не має змоги одержати інформаційну довідку, яка відображає достовірні шкідливі умови праці, в яких він перебував при виконанні своїх трудових обов`язків. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку повісток до електронних кабінетів сторін (а.с. 223 зв.) Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.09.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про скасування «Карти умов праці» слюсаря КВІП та А за 1994 рік, для забезпечення виконання заочного рішення суду від 01 березня 2016 року було відмовлено з тих підстав, що Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» є неналежним відповідачем. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.05.2021 року по справі №208/3219/20 рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 вересня 2020 року скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог в частині скасування «Карти умов праці» слюсаря КВІП та А за 1994 рік, яка є узагальнюючим документом результатів атестації робочих місць працівників. Крім того не залучено до участі в справі в якості співвідповідача Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, так як ставиться питання і про скасування довідки про атестацію робочого місця, складену фахівцем Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник у поданій заяві не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, оскільки їх не існувало на момент винесення рішення. Окрім того, на теперішній час рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 вересня 2020 року, яке ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами є скасованим. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Пунктом 3 частини 2 статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3). Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26). Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21). Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28). Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18). За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2). Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»). Враховуючи викладене, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи,раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду(постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі №910/11027/18). У даній справі, звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська розглядалась позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування інформаційної довідки та зобов`язання видати нову інформаційну довідку. За результатами розгляду цієї справи №932/2203/22 було вирішено позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати недійсною інформаційну довідку №459/4.6.-2 від 11.06.2019 року, видану Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області; зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки позивача з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці 04.08.1980 р. по 10.06.1991 р. на ПО ПХЗ цех «Амофос», після реконструкції цього підрозділу в ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», та з дотриманням встановлених чинними нормативно - правовими актами вимог. Суд першої інстанції вірно встановив, що обставини, на які посилається заявник ОСОБА_1 у поданій заяві не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, оскільки їх не існувало на момент винесення рішення. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.05.2021 року по справі №208/3219/20 рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про скасування «Карти умов праці» слюсаря КВІП та А за 1994 рік, для забезпечення виконання заочного рішення суду від 01 березня 2016 року скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено. Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами є наміром позивача переглянути і так вже скасоване рішення та чинну на даний момент постанову Дніпровського апеляційного суду від 25.05.2021 року по справі №208/3219/20, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 квітня 2025 року. Судді: