Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/7168/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2025 р. Справа № 480/7168/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, повний текст складено 08.01.25 по справі № 480/7168/24 за позовом Фермерського господарства "Посулля" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Фермерське господарство "Посулля" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області Про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2024 року № 11098177/41570450, яким позивачу було відмовлено у реєстрації Податкової накладної № 1 від 20.04.2024 року, та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства ПОСУЛЛЯ № 1 від 20.04.2024 року датою її фактичного надходження. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 адміністративний позов Фермерського господарства "Посулля" задоволено. Скасовано рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 23.05.2024 року № 11098177/41570450. Зобов`язано Державну податкову службу України (вул. Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства ПОСУЛЛЯ (код ЄДРПОУ 41570450) № 1 від 20.04.2024 року датою її фактичного надходження. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Фермерського господарства "Посулля" (вул. Сумська, буд. 118, смт. Недригайлів, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 41570450) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн. Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, та свідчить про недотримання правової оцінки обставинам справи, свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для встановлення усіх фактичних обставин справи. Вказує , що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН РК в ЄРПН. Зауважує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що стосовно ФГ «Посулля» комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (Рішення №1681 від 07.11.2023 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, додається знаходиться в матеріалах справи). Головне управління ДПС у Сумській області звертає увагу на те, що направлені Позивачем на реєстрацію податкової накладної №1 від 20.04.2024 р. в автоматичному режимі перевірялися на відповідність платника податку, яким складено та подано для реєстрації в Реєстрі податкові накладні, на відповідність критеріям ризиковості платника податку. В зв`язку з наявністю в базах даних ДПС діючого рішення про відповідність ФГ «Посулля» критеріям ризиковості платника податку, реєстрація вищезазначеної податкової накладної в ЄДИНОМУ реєстрі податкових накладних була зупинена. Саме у Повідомленні №110533382/41570450 від 15.05.2024 зазначена інформація щодо надання платником податку конкретних документів, для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 20.04.2024. Неподання документів, визначених Комісією у Повідомленні про необхідність подання додаткових пояснень та документів, у відповідності до п.п. 9,10 Порядку №520 є самостійною окремою достатньою підставою для прийняття рішення ПРО відмову у реєстраиії податкової накладної. Регіональна комісія не наділена повноваженнями реєструвати податкову накладну в умовах, коли платником не було відредаговано на Повідомлення про необхідність подання додаткових документів та пояснень. Дана норма є імперативною і обов`язковою для виконання. Тобто, у вищеописаному випадку відсутні правові підстави для реєстрації податкової накладної. Зазначає, що господарська операція по договору поставки № 30341/к від 19.04.2024 є не підтвердженою належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку. Вказує ,що у видатковій накладній № 1 від 20.04.2024 року відсутні особисті підписи відповідальних осіб за здійснення господарської операції та печатка, що не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні даної операції. Видаткова накладна не відповідає вимогам первинних електронних документів та не може підтвердити факт отримання товару одержувачем, а саме ТОВ Катеринопільський елеватор». В платіжній інструкції в національній валюті від 22 квітня 2024 року, яка була додана Позивачем до позовної заяви та входить до переліку документів які надавалися разом з поясненнями для реєстрації податкової накладної має відсутній підпис платника або підпис відповідальної особи. Отже , вищезазначений документ не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові рахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг та не спростовує факт перерахування коштів. Посилаючись на постанову Верховного Суду у постанові від 19 червня 2023 року по справі № 810/1577/17, вважає , що вищезазначена господарська операція фактично не здійснена та первинними документами які відображають реальність такої операції не підтверджена. Перелік документів, а саме: видаткова накладна № 1 від 20.04.2024 року, платіжна інструкція в національній валюті від 24.04.2024 року, ТНТ в трьох примірниках від 20.04.2024 року та договір поставки №30341/к від 19.04.2024 не відповідає законним вимогам. Головне управління ДПС у Сумській області звертає увагу на те, шо судом першої інстанції не здійснено аналіз підтвердження конкретними первинними документами реальності господарської операції та не з`ясовано дійсного економічного змісту по господарській операції, не досліджено судом можливість здійснення з урахуванням часу, місця знаходження майна. транспортних засобів. Крім того, судом не надано належної оцінки щодо розвантаження товару іншому контрагенту , який не має відношення до договору поставки. Також залишено поза увагою доводи відповідача про ненадання документів які були зазначені в повідомленні про повідомленні про надання додаткових пояснень. З метою підтвердження реальності господарської операції у пій справі, судом першої інстанції необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо виконання договорів поставки; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів. Зазначає , що суд першої інстанції не взяв до уваги, що надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства - є самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, що прямо передбачено пунктом 9 Порядку №

520. При розгляді даної адміністративної справи просить суд врахувати постанови Верховного Суду від 31.03.2020 року по справі №826/26222/15, від 13.02.2024 року по справі №240/5563/23, від 29.06.2023 по справі №640/21884/20. Також, вказує , що суд не може зобов`язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення оскільки в такому випадку це є фактичним втручанням в реалізацію повноважень колегіальним органом (в його дискреційні повноваження).Суд не вправі зобов`язувати Відповідача до вчинення тих дій, які згідно із податковим законодавством України МОЖУТЬ здійснюватися лише за його розсудом, тобто не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу. Просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 по справі №480/7168/24 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Фермерському господарству «Посулля» у повному обсязі. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа . Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фермерське господарство "Посулля" є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. 19.04.2024 р. між Фермерським господарством "Посулля" та ТОВ КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР укладено Договір поставки № 30341/к (а.с. 89-90 том.1). Відповідно до п.1.1. Договору, Контрагент (Позивач) зобов`язується у встановлені строки, передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності Товар (в подальшому Товар), зазначений в Додатку № 2 (соняшник), до Договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар. 20.04.2024 ФГ ПОСУЛЛЯ відвантажено товар (соняшник) до МХП про що складено товарно-транспортні накладні №1-3 (а.с.71-74 том.1) 20.04.2024 ФГ ПОСУЛЛЯ складено податкову накладну №1 на суму 1 129 781, 43 грн. (ПДВ-138745,09грн.) та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.196 -197 том.1). 22.04.2024 ТОВ Катеринопільський елеватор здійснено оплату ФГ ПОСУЛЛЯ отриманого товару на суму 991 036,34 грн. (а.с.64 том.1) 24.04.2024 р. ДПС України реєстрацію податкової накладної ФГ ПОСУЛЛЯ від 20.04.2024 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено. Додатково повідомлено, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Показник D =.0000%, Р поточ=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 110 том.1). 12.05.2024 ФГ ПОСУЛЛЯ подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено (а.с.111,113 том.1). 15.05.2024 Комісією ГУ ДПС у Сумській області складено протокол №127, п.3 якого ухвалено рішення про направлення на адресу позивача повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.188-189 том.1). 15.05.2024 ГУ ДПС у Сумській області складено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11053382/41570450. Додатково витребувано: 1)Документи з наявності офісних, складських та виробничих приміщень; 2)Документ з наявності необхідної с/г техніки; 3)штатний розпис; 4) ОСВ по 10 рахунку; 5)ОСВ по 27 рахунку за 2023 -2024 року; 6) ОСВ по 361 рахунку за період здійснення господарських операцій з контрагентом покупцем; 7) ОСВ по 361 рахунку за період здійснення господарських операцій з контрагентом постачальниками; 8) ОСВ по 202 рахунку за 2023 рік; 9) Видаткову накладну від 20.04.2024 року надати складену відповідно до вимог законодавства України із зазначенням всіх необхідних реквізитів первинного бухгалтерського документа; 10) первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з перевізником який здійснював транспортування ТМЦ в адресу покупця (договори надання послуг, рахунки на оплату, акти надання послуг, розрахункові документи, ОСВ по 631 рахунку; 11) розрахункові документи з контрагентами постачальниками; 12) документи та письмові пояснення з питання зберігання с/г продукції за 2023-2024 рік (а.с.115-116 том.1). 23.05.2024 Комісією ГУ ДПС у Сумській області складено протокол №134, п.3 якого ухвалено рішення про затвердження Рішення Комісії ГУ ДПС у Сумській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (а.с.190-191 том.2). 23.05.2024 р. ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11098177/41570450, яким відмовлено ФГ ПОСУЛЛЯ у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.04.2024 р. у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с. 117 том.1). Вважаючи прийняте рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що контролюючим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2024 року № 11098177/41570450, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню. З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.04.2024 за № 1, складену ФГ Посулля, датою її фактичного подання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України). Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246). Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних). За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165). Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації рахунку коригування та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації. Реєстрація податкової накладної № 1 від 20.04.2024 зупинена 24.04.2024, про що свідчить квитанція Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України,в якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної № 1 від 20.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, реєстрація поданої позивачем податкової накладної № 1 від 20.04.2024 була зупинена через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165. Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС. Колегія суддів вказує, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.8 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника. Також , у квитанції відсутнє посилання на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників. При цьому, в матеріалах справи наявні докази щодо відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме рішення Комісії ГУ ДПС у Сумській області про відповідність ФГ «Посулля» п.8 Критеріів ризиковості платника податку / а.с. 192-193 т.2/. Наведена обставина хоча і є передумовою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п. 6 Порядку №1165, проте не створює безумовних підстав для відмови у реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 22 травня 2024 року у справі № 640/26298/21. З матеріалів справи вбачається , що 12.05.2024 , на підтвердження інформації, яка міститься у спірній податковій накладній, ФГ "Посулля" направило на адресу відповідача відповідне пояснення та копії документів ( 68 достатків) до податкової накладної № 1: Договір поставки від 19.04.2024 року № 30341/к; Товарно-транспортну накладну від 20.04.2024 р. (3 шт.); Видаткова накладна № 1 від 20.04.2024 р.; Платіжну інструкцію в національній валюті від 22.04.2024 р. № 2519940142; Виписку по рахунку від 10.05.2024 р. щодо оплати соняшника; Договір № 15/09-23 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 15.09.2023 р., разом з рахунком на оплату № 18 від 15.09.2023 р. та актом № 1 до Договору підряду № 15/09-23 від 15.09.2023 р.; Договір № 14/09-23 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 14.09.2023 р., разом з рахунком-фактурою № 9 від 14.09.2023 р. та актом № 1 до Договору підряду № 14/09-23 від 14.09.2023 р.; Договір № 27.03.23-140/1 поставки від 27.03.2023 р.; Договір поставки № 27/03/23 від 27.03.2023 р. та специфікацію № 105; Договір № 09.02.23-140/1 поставки від 09.02.2023 р.; Договір поставки № Ф-10926-2023-См від 19.04.2023 р.; Договір підряду № 1 від 04.01.2023 р.; Видаткову накладну № 19222 від 02.05.2023 р.; Рахунок на оплату по замовленню № 28378 від 27.03.2023 р. та видаткову накладну № АГ-07/04202 від 07.04.2023 р.; Рахунок № 36924 від 26.04.2023 р., видаткову накладну № АГ-27/04169 від 27.04.2023 р. та Додаткову угоду № 1 до Специфікації № 3; Рахунок на оплату № ЦБ-8930 від 19.04.2023 р., видаткову накладну від 20.04.2023 р. та додаток від 19.04.2023 р., ТТН від 20.04.2023 р.; Щоденник надходження с/г продукції ФГ Посулля за 2023 р.; Рахунки-фактури та акти приймання-передачі робіт з ФОП ОСОБА_1 (4 шт.); - Видаткову накладну від 17.03.2023 р. № АГ-17/03406 та специфікацію № 1 до Договору поставки від 09.02.2023 р.; Акт списання товарів № 9 від 30.06.2023 р.; Акт № 4 витрати насіння і садивного матеріалу за травень 2023 р.; Акти № 3 та № 9 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив хімічного захисту рослин за травень-червень 2023 року; Звіт про посівні площі с/г культур під урожай 2023 року; - Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства за 2023 рік; Звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду у 2023 році; Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи; Відомості про наявність земельних ділянок; Розрахунок загального МПЗ за податковий 2023 рік; Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік; Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 2023-2024 роки (5 шт.); Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 2023-2024 року (13 шт.); Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2023-2024 роки (12 шт.); Фінансову звітність малого підприємства. (а.с.111,113, 127 том1, а.с. 195-197 том 2). 15.05.2024 Комісією ГУ ДПС у Сумській області складено протокол №127, п.3 якого ухвалено рішення про направлення на адресу позивача повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.188-189 том 1). 15.05.2024 ГУ ДПС у Сумській області складено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11053382/41570450. Додатково витребувано: 1)Документи з наявності офісних, складських та виробничих приміщень; 2)Документ з наявності необхідної с/г техніки; 3)штатний розпис; 4) ОСВ по 10 рахунку; 5)ОСВ по 27 рахунку за 2023 -2024 року; 6) ОСВ по 361 рахунку за період здійснення господарських операцій з контрагентом покупцем; 7) ОСВ по 361 рахунку за період здійснення господарських операцій з контрагентом постачальниками; 8) ОСВ по 202 рахунку за 2023 рік; 9) Видаткову накладну від 20.04.2024 року надати складену відповідно до вимог законодавства України із зазначенням всіх необхідних реквізитів первинного бухгалтерського документа; 10) первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з перевізником який здійснював транспортування ТМЦ в адресу покупця (договори надання послуг, рахунки на оплату, акти надання послуг, розрахункові документи, ОСВ по 631 рахунку; 11) розрахункові документи з контрагентами постачальниками; 12) документи та письмові пояснення з питання зберігання с/г продукції за 2023-2024 рік (а.с.115-116 томт 1). В позовній заяві позивачем зазначено, що до контролюючого органу надано всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. 23.05.2024 Комісією ГУ ДПС у Сумській області складено протокол №134, п.3 якого ухвалено рішення про затвердження Рішення Комісії ГУ ДПС у Сумській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (а.с.190-191 том 2). 23.05.2024 р. ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11098177/41570450, яким відмовлено ФГ «ПОСУЛЛЯ» у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.04.2024 р. у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с. 117 том 1). В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» - будь-яка інформація відсутня. Колегія суддів зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації спірної податкової накладної. Стосовно доводів податкового органу з посиланням на те , що у видатковій накладній № 1 від 20.04.2024 року відсутні особисті підписи відповідальних осіб за здійснення господарської операції та печатка, що не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні даної операції, тобто видаткова накладна не відповідає вимогам первинних електронних документів та не може підтвердити факт отримання товару одержувачем, а саме ТОВ Катеринопільський елеватор», колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно вимог договору поставки № 30341/к від 19.04.2024 , укладеного між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», Контрагент зобов`язується у встановлені строки, передати у власність МХП (перелік сторін по договору, в т.ч. їх підрозділів, що виступають отримувачем зобов`язання та платником за нього, кожна з яких окремо іменується «МХП- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР») для подальшого використання в господарській діяльності Товар (в подальшому - «Товар»), зазначений в Додатку № 2 до Договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар. Згідно п.5.2 договору у момент передачі товару Контрагент зобов`язується надати МХП на кожну партію товару первинні облікові- документи та інші товаросупровідні документи, передбачені Додатками до даного Договору, оформлені у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства. Контрагент буде вважатися таким, який виконав зобов`язання з поставки Товару, якщо він поставив Товар в місце та строки узгоджені Сторонами, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним Договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України умовам, визначеним у Додатках та іншим умовам даного Договору. Згідно п.7.5 договору сторони на підставі ч. 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про вчинення, підписання, укладання первинної бухгалтерської документації, актів звірки заборгованості та інших документів, пов`язаних із виконанням договору (надалі по тексту - «Правочини») виключно в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. Підписання та надання МХП вищевказаних документів в паперовому вигляді буде порушенням умов Договору і підставою повернення неналежно оформлених документів стороні, що їх надіслала з вимогою їх подання згідно умов даного Договору. Кожна із сторін підтверджує наявність необхідних інструментів для вчинення, підписання, укладання правочинів в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису за допомогою програмного забезпечення та зобов`язується забезпечити схоронність даних засобів, неможливість несанкціонованого їх використання і використання після втрати повноважень особою прав на представництво. Сторони домовилися, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даного Договору із застосуванням Сторонами відповідного електронного підпису вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до п.1.1 додатку 2 до даного договору найменування сільськогосподарської культури (Товару): соняшник, власного виробництва, в підтвердження чого Контрагент як виробник зобов`язаний надати МХП наступні копії (у випадку поставок згідно різних специфікацій нижчевказані документи надаються на кожну з них): анкету/листа за підписом Контрагента щодо підтвердження походження Товару як сільськогосподарської продукції власного виробництва, а також щодо наявності основних засобів і трудових ресурсів у Контрагента для такого виробництва з зазначенням кількості офіційно працевлаштованих працівників. копії підтверджуючих документів щодо наявності у користування землі, звіти про посівні площі, 20-ОПП про наявність основних засобів, інші підтверджуючі документи щодо можливості вирощення зерна у кількості, яка планується до поставки згідно умов даного Договору. У випадку відсутності у МХП вищевказаних документів, наданих Контрагентом, до дати прибуття Товару у місце поставки, строк здійснення оплати МХП у сумі ПДВвід вартості партії Товару з урахуванням ПДВ, згідно умов даного Додатку до Договору починає свій перебіг з дати отримання МХП вищевказаних документів. Після отримання Товару МХП та до надання передбачених даним пунктом документів щодо встановлення та підтвердження виробника Товару, МХП не несе обов`язок щодо проведення остаточного розрахунку та оплати за поставлений Товар. Відповідно до п.2 додатку 2 до даного договору УМОВИ ПОСТАВКИ: «DAP» згідно умов Додатку № 3 до Договору з урахуванням можливих змін умов Додатку № 3 згідно п. 1.2.4. Договору. Право власності на Товар та ризик його випадкового знищення переходить від Контрагента до МХП з дати приймання Товару по кількості та якості у місці поставки. Датою здійснення поставки Товару Контрагентом є дата його прийняття у відповідності до умов Додатку № 3 до Договору. Відповідно до п.3 додатку 2 до даного договору ціна на Товар вказується у відповідних видаткових накладних на кожну партію поставки Товару окремо. Ціна Товару, неустойки та будь-якого іншого платіжного зобов`язання без урахування ПДВ, зазначається у гривнях з точністю до двох знаків після коми (тобто, ціна округлюється до цілої копійки). Ціна Товару в накладних вказується за одну тонну фізичної ваги і розраховується, виходячи з ціни Товару в заліковій вазі, що приймається в розмірі, визначеному на сайті МХП https://agro.mhp.com.ua/ru/mhp_orders, за кожну тонну залікової ваги, за наступною формулою: Ціна Товару в накладних без ПДВ, грн = Зв * ЦнП / Фв / (100%+14%), де: Зв - залікова вага Товару, т; Фв - фізична вага Товару, т; ЦнП - ціна Покупця на сайті, грн. в т.ч. ПДВ. Вартість кожної поставленої партії Товару розраховується, виходячи з ціни за одиницю Товару в заліковій вазі, визначеної на дату поставки на сайті https://agro.mhp.com.ua/ru/mhp_orders та кількості одиниць Товару, поставленого в одній партії. Відповідно до п.4 додатку 2 до даного договору порядок розрахунків: МХП проводить оплату поставленої партії Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Контрагента з пріоритетним врахуванням п. 5.2. Додатку № 1 до Договору протягом 7 календарних днів після поставки партії Товару та надання Контрагентом МХП всіх оригіналів документів, вказаних у Додатку № 3 до Договору. Відповідно до п.5 додатку 2 до даного договору контрагент здійснює поставку Товару в повному об`ємі за один раз або партіями за згодою МХП. Термін поставки - протягом одного дня з дати оформлення товаро-транспортної накладної із цінами, визначеними згідно даного Договору. Контрагент здійснює поставку Товару в повному об`ємі за один раз або партіями за згодою МХП. З матеріалів справи встановлено , що позивачем до податкового органу 12.05.2024 надіслані первинні документи на підтвердження господарської операції , складені згідно вимог договору поставки № 30341/к від 19.04.2024 , в тому числі і видаткову накладну № 1 від 20.04.2024, яка складена в електронному вигляді та на зворотньому аркуші містить відмітки про її направлення в електронний кабінет ТОВ Катеринопільський елеватор». Крім того , позивачем, крім іншого, надані до податкового органу товаро-транспортні накладні від 20.04.2024 р № 3, №2, №1, які містять всю необхідну інформацію щодо здійснення позивачем поставки товару (соняшник) саме у власність МХП (ТОВ Катеринопільський елеватор») . Щодо посилання податкового органу на відсутність підпису платника або підпису відповідальної особи в платіжній інструкції в національній валюті від 22 квітня 2024 року, яка була додана Позивачем до переліку документів які надавалися разом з поясненнями для реєстрації податкової накладної , колегія суддів зазначає, що оскільки остання сформована автоматично системою інтернет-банкінгу АТ «Банк Альянс», тобто, є паперовою копією електронного документа, наявність в ній підпису платника податку, зробленого фізично, є неможливим. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого відповідачем зроблено не було. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентами та є достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Є неприйнятним посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23, оскільки рішення у цій справі прийнято за інших фактичних обставин, порівняно із обставинами справи, рішення якої є предметом цього розгляду. Колегія суддів зазначає , що з настанням першої події, визначеної пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, поставка товару, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 20.04.2024, і було пов`язано складання позивачем податкової накладної № 1 від 20.04.2024 та подання її на реєстрацію. Відтак, твердження контролюючого органу про ненадання позивачем первинних документів, які стали підставою виписки податкової накладної є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, відсутність цих документів або невідповідність (недоліки) таких документів не визначалося відповідачем-1 в якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Крім того, суд зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2022 року у справі № 803/1130/13-а та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №804/7470/16. У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. В даному випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної. Відповідно до викладеного та враховуючи встановлені обставини цієї справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної № № 1 від 20.04.2024 є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН. Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанцій про те, що оскаржуване рішення не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22. Щодо доводів апелянта про необхідність при розгляді справ цієї категорії оцінювати реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами, то колегія суддів зазначає, що це питання не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством. Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 23 травня 2024 року у справі № 200/4317/22. Колегія суддів також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами було встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах. З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. При цьому , колегія суддів не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Водночас, колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних. Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі № 400/11727/23. При цьому, колегія суддів враховує, що судом проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів. Колегія суддів вважає, що позивачем надано достатньо документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної, а отже суд не приймає посилання податкового органу стосовно неповноти надання первинних документів платником. Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21. Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18. Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної № 1 від 20.04.2024 Головними управліннями ДПС у Сумській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірної податкової накладної № 1 від 20.04.2024, складеної позивачем, у ЄРПН. Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, теж не є законним. Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання спірної податкової накладної № 1 від 20.04.2024 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірної податкової накладної № 1 від 20.04.2024, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН спірної податкової накладної № 1 від 20.04.2024 є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки. Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду. Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта. Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом. Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011). Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14. Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)". Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної № 1 від 20.04.2024 були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.04.2024, датою її фактичного подання. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22. Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним. Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. Слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз`яснення як треба розуміти подібність правовідносин. Втім, у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Контролюючий орган посилається на правову позицію Верховного Суду, пов`язану виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів в наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Таким чином, судові рішення, на які посилається ГУ ДПС у Сумській області, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, є безпідставним. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові. Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова

позиція Верховного Суду буде незмінною. Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 по справі № 480/7168/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий