Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/11166/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11166/24 Суддя першої інстанції: Жук Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Файдюка В.В. суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., При секретарі: Масловській К.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФ у Київській області) про: - визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФ у Київській області щодо нескладання та ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - ГУ ДКС України у Київській області) подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 21 490,00 грн, сплаченого відповідно до квитанції № 67326681 від 11.10.2023; - зобов`язання ГУ ПФ у Київській області сформувати та надати до ГУ ДКС України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 21 490,00 грн, сплаченого відповідно до квитанції № 67326681 від 11.10.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у сформуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області сплаченого ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 21 490,00 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 21 490,00 грн (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто гривень 00 копійок), сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2023 року, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2327. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції, врахувавши позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, виходив з того, що позивачем надано відповідачу всі передбачені чинним законодавством документи, що підтверджують придбання житла вперше та, відповідно, наявність права на звільненні від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а тому дії, а не бездіяльність, ГУ ПФ у Київській області у складанні і направленні до ГУ ДКС України у Київській області подання про повернення коштів є протиправними. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що позивачем не надано документів, які підтверджують факт перебування його у черзі на одержання житла або придбання житла вперше, а відповідач не володіє інформацією щодо права власності громадян на нерухоме майно задля можливості підтвердити необхідність повернення особі сплачених коштів страхового збору. Окремо зауважує, що вимога позивача про стягнення з відповідача збору є некоректною, оскільки повернення коштів здійснюється органами ДКС України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що сам факт сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні квартири вперше не позбавляє його права на повернення як помилково чи надміру сплаченого. Наголошує, що всупереч доводів апелянта ОСОБА_1 не заявляв вимог про стягнення таких коштів безпосередньо з ГУ ПФ у Київській області. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ПФ у Київській області. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.10.2023 між ОСОБА_2 (продавець) в особі представника Гур`янова Андрія Петровича та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О. та зареєстрований у реєстрі за № 2327, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв (купив) від продавця належну йому квартиру за номером АДРЕСА_2 . Згідно пункту 2.1 указаного договору продаж квартири, що є предметом цього договору, вчинюється за узгодженою між сторонами ціною і становить 2 149 000,00 грн. Під час посвідчення договору купівлі-продажу позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 21 490,00 грн, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 67326681 від 11.10.2023, з призначенням платежу «* ;101; НОМЕР_1 ;24140500; збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна ОСОБА_1 без ПДВ». Судом першої інстанції також встановлено, що згідно довідки Філії - Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 31.10.2023 № 295 ОСОБА_1 житловий чек на приватизацію житла за адресою проживання: АДРЕСА_3 , не використовувала. У списках на приватизацію не значиться. З інформаційної довідки № 360529046 від 29.12.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.10.2023 № 2327. Матеріали справи свідчать, що 03.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФ у Київській області із заявою, в якій просила здійснити подання до ГУ ДКС України у Київській області для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 21 490,00 грн. До вказаної заяви були додані, зокрема, довідка про невикористані житлові чеки, копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак листом від 29.01.2024 № 1000-0604-817487 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для формування подання про повернення сплаченого збору з підстав ненадання всіх необхідних документів, а саме - перебування у черзі на одержання житла. Вважаючи бездіяльність ГУ ПФ у Київській області щодо нескладання подання до ГУ ДКС України у Київській області протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону встановлено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), із змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866). Згідно з п. п. 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: - право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (пп. «б»); - особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (пп. «в»); - особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пп. «г»). Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Колегія суддів наголошує, що аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію. Із змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Колегія суддів наголошує, що якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі використати його вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №280/9714/20. Колегією суддів враховується, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. З матеріалів справи вбачається, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було надано ГУ ПФ у Київській області доказів перебування її на черзі на одержання житла, що перешкоджало поверненню сплаченого збору з операції купівлі-продажу квартири, колегія суддів оцінює критично, оскільки пп. «в» п. 15-2 Порядку №1740 надання такого документа не передбачає. Питання звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна особи, яка перебуває у черзі на одержання житла, врегульовано пп. «г» п. 15-2 Порядку №1740, який на спірні правовідносини не поширюється. Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787). Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 розділу І Порядку № 787 у редакції, чинній на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою 03.01.2024, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Згідно ч. 7 ст. 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України. Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, а також не спростовано відповідачем, факт придбання нерухомого майна вперше ОСОБА_1 підтверджується довідкою Філії - Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 31.10.2023 № 295, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта № 360529046 від 29.12.2023, із змісту яких вбачається, що позивач не використовувала житлові чеки в міській ради та не приймала участі в приватизації житлового фонду. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування як такий, що придбав житло вперше, а тому сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за наслідками укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2025 року. Суддя-доповідач В.В. Файдюк Судді О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев