Постанова 4855 № 620/9122/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9122/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., При секретарі: Долинській Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України від 08.02.2024 №77, що оформлено протоколом від 08.02.2024 №5; - зобов`язати відповідача повторно розглянути матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій позивачу та прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу. Позов обґрунтовано тим, що на час прийняття оскаржуваного рішення у відповідача були наявні всі необхідні документи та підтверджуюча інформація для прийняття позитивного рішення про надання статусу учасника бойових дій, втім відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті відповідного рішення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що фактична безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області, та право на отримання статусу учасника бойових дій підтверджується відповідними документами. На думку скаржника, оскільки на час прийняття спірного рішення у відповідача були наявні необхідні документи для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій позивачу, та норми чинного на час виникнення спірних правовідносин не передбачали залежність отримання такого статусу від наявності журналу бойових дій, відтак оскаржуване рішення є протиправним. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 з 26.07.2022 по 14.08.2022 перебував в Хмельницькій обл., Хмельницького району, село Давидківці, натомість згідно довідки від 08.11.2022 № 546/д/ОУВЧ брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області, м. Чернігові, втім згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Хмельницька область відсутня в переліку районів ведення бойових дій. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що у справах № 620/4823/24 і №620/9371/24 судом було встановлено, що документального підтвердження фактів особистої безпосередньої участі позивача у виконанні бойових завдань відповідачу надано не було, а тому відповідачем правомірно було прийнято рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій позивачу у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту особистої участі позивача у виконанні бойових завдань, а не у зв`язку з недотримання порядку та своєчасної передачі офіційних документів або іншої інформації між військовими частинами. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №546/д/ОУВЧ від 08.11.2022 позивач у період з 24.02.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської федерації проти України. Підставами для видачі довідки було визначено накази командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 №47, від 04.04.2022 № 86, командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 19.04.2022 №

43. На підставі вищенаведеного, листом від 29.11.2022 № 22/3061 Академією Державної пенітенціарної служби сформовано та направлено до Міністерства юстиції України документи для надання позивачу статусу учасника бойових дій. Однак, 08.02.2024 Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України розглянуто матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій у Міністерстві юстиції України, зокрема і позивачу, за результатами розгляду яких прийнято рішення №77, яким відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій. Підставою для відмови слугувало посилання на абзаци другий та третій пункту 11 Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2023 №4324/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2023 за №2201/41257. Вважаючи вказані дії протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач правомірно та обґрунтовано прийняв рішення про відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відповідно до абзаців 2, 3 пункту 11 Положення №4324/5, а саме у зв`язку з відсутністю підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 Положення, статусу учасника бойових дій, та відсутністю документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до статті 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ установлено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У свою чергу, механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, визначений Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413 у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). У відповідності до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Державної кримінально-виконавчої служби, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з абзацом 10 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є наявність не менш як одного з таких документів: витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. При цьому, Наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2023 №4324/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.12.2023 за №2201/41257 (далі - Положення №4324/5). Пунктом 2 Положення №4324/5 передбачено, що основними завданнями комісії є прийняття рішення про надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, звільненим зі служби, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження служби у Державній кримінально-виконавчій службі України. Відповідно до абзаців другого та третього пункту 11 Положення №4324/5 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 цього Положення, статусу учасника бойових дій; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Пунктом 6 Порядку №413 встановлено, що комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання. У той же час, пунктом 9 Положення №4324/5 також передбачено, що комісія: розглядає в місячний строк подані керівниками Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, державних установ «Центр пробації» та «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - органи і установи) або особою самостійно документи, передбачені пунктом 10 цього Положення; заслуховує пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків та представників органів державної влади, інших установ та організацій. Отже, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що саме на комісії покладено обов`язок з вивчення документів, заслуховування пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та прийняття рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, а за відсутністю підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання. У той же час, відповідно до абзаців 2, 3 пункту 11 Положення №4324/5 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 цього Положення, статусу учасника бойових дій; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Як свідчать матеріали справи, Академією Державної пенітенціарної служби було надано відповідачу наступні документи, зокрема щодо позивача: - довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України від 08.11.2022 № 546/д/ОУВУ, підписана командувачем оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » генерал-майором ОСОБА_2 ; - витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до сил і засобів оборони міста Чернігова осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби від 24.02.2022 № 47; - витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 про виключення із сил і засобів оборони АДРЕСА_1 із 04.04.2022 осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби від 04.02.2022 № 86; - витяг з наказу Командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про прибуття до сил і засобів цього угрупування з 04.04.2022 осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби від 19.04.2022 №

43. Крім того, Академією Державної пенітенціарної служби також було долучено: - копії наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення бойових дій» (від 13.03.2022 № 84, від 30.03.2022 № 101, від 01.04.2022 № 102, від 30.04.2022 № 125, від 02.06.2022 № 157, від 01.07.2022 № 184, від 01.08.2022 № 212, від 01.09.2022 № 237, від 01.10.2022 № 262, від 01.11.2022 № 282); - копію витягу із наказу Командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про перейменування оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в оперативне угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.06.2022 № 1. - витяг із Журналу бойових дій Академії Державної пенітенціарної служби (інвентарний № 292т від 24.02.2022) на одному аркуші, який містить чотири записи: від 24.02.2022; 18.03.2022; 03.04.2022; 21.07.2022, які передбачають доведення бойового розпорядження Командувача оперативного угруповання військ, формування бойових розрахунків, повідомлення про те, що підрозділи Академії Державної пенітенціарної служби приступили до виконання визначених завдань. У відповідності до пункту 1 розділу IV Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363 (далі - Інструкція №363), журнал бойових дій ведеться у військових частинах (їх підрозділах), а також на кораблях 1-го, 2-го та 3-го рангів з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Згідно з пунктом 3 розділу IV вказаної Інструкції №363 ведення журналу здійснюється посадовою особою, призначеною наказом командира військової частини. З наведених норм вбачається, що журнал бойових дій ведеться саме у військовій частині (або її підрозділі), проте на розгляд Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України, як обов`язковий документ відповідно до Порядку №413, надано лише витяги з Журналу бойових дій Академії Державної пенітенціарної служби (яка є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління Міністерства), а не підрозділом військової частини. До того ж, оскільки в матеріалах, поданих Академією Державної пенітенціарної служби були відсутні документи (витяги (копії) з підсумкових бойових донесень або витяги із бойових розпоряджень), які містять докази та підтверджують факт виконання особами начальницького складу Академії особисто або у складі військової частини бойових (службових) завдань, Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України було надіслано запити до Командування оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо надання витягів з підсумкових бойових донесень або витягів із бойових розпоряджень у частині, що стосується осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби або підрозділу Академії державної пенітенціарної служби в цілому та роз`яснення чи уповноважено Академію державної пенітенціарної служби, яка є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління Міністерства, вести Журнал бойових дій (із зазначенням правових підстав). У свою чергу, військовою частиною НОМЕР_1 листом від 11.01.2023 №502/16/22, Оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » листом від 10.02.2023 №502/16/22 повідомлено відповідача, що надати витяги з бойових розпоряджень або витяги з підсумкових бойових донесень у частині, що стосується осіб начальницького складу Академії Державної пенітенціарної служби немає можливості, оскільки вказані документи за період з 24.02.2022 по 18.11.2022 передані для подальшого зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України та зазначено, що персоналізована інформація щодо виконання службово-бойових завдань, що визначені у бойових розпорядженнях особовим складом Академії державної пенітенціарної служби міститься в її добових наказах. З метою дослідження додаткових обставин, що мають істотне значення для прийняття Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій та отримання вищезазначених витягів листами від 30.01.2023 №10734/14.8/-23, від 23.02.2023 №22358/14.8/-23 було надіслано запити до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. Листом Галузевий державний архів Міністерства оборони України від 17.02.2023 повідомив відповідача, що для надання витягів із підсумкових бойових донесень оперативного угруповання військ «Сіверськ» та бойових розпоряджень необхідно скласти запит на кожну особу окремо та зазначити точні пошукові дані документів (дати бойових розпоряджень (донесень) по можливості їх номери, конкретні дні у які військовослужбовці були залучені до бойових завдань). Як наслідок, Міністерством юстиції України було надіслано лист від 01.03.2023 №24686/14.8/11-23 до Академії державної пенітенціарної служби щодо надання інформації, а саме: дати та номерів бойових розпоряджень (донесень) командувача оперативного угруповання військ «Чернігів», які віддавалися Академії за період з 24.02.2022 по 18.11.2022; конкретних дат, у які особи начальницького складу Академії були залучені до виконання бойових завдань (окремо по кожній особі); витягів з добових наказів Академії щодо виконання службово-бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями (окремо по кожній особі). Листом Академії державної пенітенціарної служби від 17.03.2023 №7/769 повідомлено відповідача про неможливість повідомлення конкретних дат, у які особи начальницького складу Академії були залучені до виконання бойових завдань (окремо по кожній особі), у зв`язку з тим, що документи надіслані до Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України. Повідомлено, що вказана інформація, а також дати та номери бойових розпоряджень (донесень) командувача оперативного угруповання військ «Чернігів», що надавались Академії Державної пенітенціарної служби за період з 24.02.2022 по 18.11.2022, будуть надані після повернення документів в Академію. У подальшому, листом Академії державної пенітенціарної служби від 15.08.2023 №7/109дск надано запитувані витяги з наказів, в яких міститься інформація щодо бойових чергувань на блок-постах та визначених об`єктах, спостережень на визначених ділянках, відомості щодо виконання бойових завдань відсутні. При цьому, відповідно до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 22.09.2023 № 337/14.7/11-23/дск угруповання Академії Державної пенітенціарної служби виконувало завдання в смузі відповідальності, поіменні списки військовослужбовців особового складу відсутні. Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факти особистої безпосередньої участі позивача у виконанні бойових завдань документально не підтверджуються та не надавались у розпорядження відповідача. Як наслідок, Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України правомірно та обґрунтовано прийняла рішення відмовити позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відповідно до абзаців 2, 3 пункту 11 Положення №4324/5, а саме у зв`язку з відсутністю підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 Положення, статусу учасника бойових дій, та відсутністю документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Cлід зауважити, що відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій позивачу у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту особистої участі позивача у виконанні бойових завдань, а не у зв`язку з недотримання порядку та своєчасної передачі офіційних документів або іншої інформації між військовими частинами. При цьому, позивач не позбавлений права повторно звернутися до відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій із долученням належних та допустимих документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій відповідно до вимог абзацу 10 пункту 4 Порядку №413. Доводи скаржника про необхідність врахування норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168), в пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, (Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького кладу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової хорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 до пункту 1 постанови №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»». У свою чергу, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої зади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів корони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. За приписами частини першої статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими зговорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби). Частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і мови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, положення пункту 1 Постанови №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Крім того, постанова №168 у редакції від 22.03.2022 не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного суду від 25.04.2024 у справі №160/10532/22, від 18.01.2024 у справі №200/297/23 та від 25.01.2024 у справі №520/8343/22. Отже, твердження позивача про те, що його участь у бойових діях підтверджується, в тому числі, грошовими виплатами додаткової винагороди відповідно до положень постанови №168 є помилковими. Доводи скаржника про те, що чинна редакція Порядку № 413 не ставить в залежність підстави отримання статусу учасника бойових дій від наявності журналу бойових дій військових частин колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що норми Порядку № 413 в редакції на час формування та направлення Академією Державної пенітенціарної служби (лист від 29.11.2022 № 22/3061) до Міністерства юстиції України документів для надання позивачу статусу учасника бойових дій передбачали, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи: для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв (абзац 10 пункту 4 Порядку № 413). У свою чергу, слід застосовувати законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, а не на час вирішення справи у судовому порядку. При цьому, як вже зазначалось, у відповідності до пункту 1 розділу IV Інструкції №363 журнал бойових дій ведеться саме у військових частинах (їх підрозділах), а також на кораблях 1-го, 2-го та 3-го рангів з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді О.М. Ганечко В.В. Кузьменко