Постанова Волинський апеляційний суд № 161/523/25

Справа № 161/523/25 Провадження №33/802/271/25 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2025 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 139, ч. 5 ст. 126, ст. 124 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 139, ч. 5 ст. 126, ст. 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КпАП України у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без вилучення транспортного засобу. Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20.12.2024 року о 19.00 годині в с. Липини Луцького району, на перехресті вулиць Окружна та Шевченка, керуючи автомобілем «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 , проявив неуважність за кермом та почав обгін автомобіля «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку безпосередньо на перехресті, виїхавши на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_3 та в подальшому з автомобілем «Volkswagen Touran», р.н. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 14.6.а Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім того, ОСОБА_1 , 20.12.2024 року о 19.00 годині в с. Липини Луцького району по вул. Окружна, керував автомобілем «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України. При цьому, порушення вчинив повторно, протягом року. При цьому, ОСОБА_1 , 20.12.2024 року о 19.00 годині в с. Липини Луцького району по вул. Окружна, керуючи автомобілем «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 під час вчинення ДТП, пошкодив металевий відбійник, чим порушив вимоги п.п. 8.12 Правил дорожнього руху України. Окрім того, ОСОБА_1 , 19.01.2025 року о 11.35 годині в м. Луцьку по вул. Рівненська, 89, керуючи автомобілем «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_2 , на регульованому перехресті з вул. Електроапаратна, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_4 , який рухався в зустрічному напрямку та скоїв зіткнення з ним, чим порушив вимоги п.п. 16.6 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім того, ОСОБА_1 , 19.01.2025 року о 11.35 год. в м. Луцьку по вул. Рівненська, 89, керував автомобілем «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України. При цьому, порушення вчинив повторно, протягом року. Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необґрунтованою в частині накладеного на нього стягнення, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказує, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Крім того, апелянт вказує, що судом не було повідомлено учасників справи про судове засідання та розгляд справи відбувся без його участі, що мало наслідком пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2025 року, оскільки отримав судове рішення лише 03.03.2025 року. Також ОСОБА_1 просить виключити з оскарженої постанови посилання про позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на 5 років. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник в зазначений час та дату не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за відсутності учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст. 268 КпАП України. Перевіривши доводи заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, доходжу до наступного висновку. Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує з днем прийняття оскарженої постанови. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Некритюк В.О. були обізнані про судовий розгляд справи стосовно ОСОБА_1 у Луцькому міськрайонному суді Волинської області, про що свідчить відмітка у протоколах про адміністративні правопорушення щодо ознайомлення останнього із місцем розгляду справи, а також відомості, що захисник Некритюк В.О. вступила у справу, ознайомилася з матеріалами справи (а.с.26-32). Слід звернути увагу, що судове засідання, яке мало відбутися 30.01.2025 року захисник просила здійснювати без її участі та ОСОБА_1 (а.с.43). Надалі учасників судового розгляду було повідомлено про відкладення судового засідання на 06.02.2025 року, зокрема, ОСОБА_1 було надіслано SMS-повідомлення на номер телефону НОМЕР_5 , який він вказав і в апеляційній скарзі звертаючись до апеляційного суду (а.с.66). Луцьким міськрайонним судом Волинської області 06.02.2025 року вирішувалося питання про об`єднання справ про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у одне провадження, яке зокрема, ініціювала захисник у клопотанні від 29.01.2025 року (а.с.38). Копія постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2025 року, відповідно до супровідного листа від 06.02.2025 року, надіслана на поштову адресу ОСОБА_1 , яка відповідає вказаній ним в апеляційній скарзі (а.с.67). В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні судові повістки про виклик до Луцького міськрайонного суду Волинської області учасників судового розгляду на 11:30 годину 13.02.2025 року (а.с. 49-51). В судове засідання 13.02.2025 року ОСОБА_1 та його захисник Некритюк В.О. не з`явилися, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали. Важливим в даній ситуації є той факт, що захисник як професійний учасник справи, відповідно до Закону України від 29.06.2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами», зобов`язаний бути реєстрованим і використовувати електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. В автоматизованій системі документообігу суду «Д3» Волинського апеляційного суду ОСОБА_1 зазначений як користувач «Електронного суду». Інформація щодо дати, часу судового розгляду відображається на офіційному сайті суду у якому здійснюється судовий розгляд, зареєстрованим учасникам «Електронного суду», відповідно до Інструкції користувача підсистеми Електронний суд, надходять сповіщення щодо генерування у справі судової повістки про виклик до суду, технологічного документу «внесення дати слухання», судові рішення, які надіслані до ЄДРСР. Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що правопорушник ОСОБА_1 та його захисник Некритюк В.О., ураховуючи сучасні функціонали запроваджені в судовій системі, будучи поінформованими про перебування справ стосовно ОСОБА_1 на розгляді у Луцькому міськрайонному судді Волинської області мали можливість повною мірою володіти інформацією щодо етапів та результату розгляду справи, а тому й реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористалися таким. Таким чином, при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не доведено існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду для надання додаткових пояснень чи аргументів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не з`явився, як і його захисник. Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді суду першої інстанції за встановлених на підставі матеріалів справи обставин не є поважними, оскільки з розумним інтервалом часу, ОСОБА_1 мав також сам цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а тому останньому слід відмовити в даному випадку в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги. Дана постанова не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою при усуненні недоліків, які були підставами для її повернення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, П О С Т А Н О В И В: В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2025 рокувідмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.