LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/2347/24

від 14.04.2025 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2347/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, за 2019, 2020 та 2021 роки. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують призначенню пенсії за віком за 2019, 2020 і 2021 роки. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI, тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відсутні, оскільки в даному випадку йдеться про перехід з раніше призначеного виду пенсії на інший, а не про призначення пенсії вперше. 10.10.2024 на адресу суду надійшов відзив від позивача, в якому він заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 01.05.2019 отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 01.04.2022 позивачу проведений перерахунок пенсії відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 42 Закону, за результатами якого до страхового стажу та заробітної плати враховані періоди роботи з 01.03.2019 по 28.02.2022 згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, у якому брався показник середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки при розрахунку розміру пенсії. З 01.03.2023 позивачу проведений перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з урахуванням коефіцієнта збільшення розміру пенсії 1,197. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 13.01.2024 щодо здійснення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум. Листом від 30.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії. Зазначило, що пенсія за віком призначена 01.05.2019, тому підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, визначеного частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відсутні Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1058-IVпередбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з ч. 3статті 45 Закону №1058-ІVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Частина 2статті 40 Закону №1058-ІVпередбачає, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Зі змісту наведених норм випливає те, що ч. 3статті 45 Закону №1058-ІVрегламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший вид. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за цим же законом є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Разом з тим, позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до іншого Закону - Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІVпозивачці раніше не призначалась, відтак, у цьому випадку не відбулось переведення позивачки з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3ст. 45 Закону №1058-IV. Отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не користувалась жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, а тому, звернувшись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, вона використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше. Відмовляючи позивачці у обчисленні пенсії за віком згідно з ч. 2 статті 40 Закону №1058-IVз урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 28.02.2024 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV. Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 щодо аналогічних правовідносин. Отже, відмова відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021, є протиправною. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року відповідає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»