Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/14028/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/14028/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 14 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У липні 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Підставою для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з даним позовом до суду стало рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.03.2024 №6726/06-30-24-12 про виключення його з реєстру платників єдиного податку. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №6726/06-30-24-12 від 29.03.2024 року про виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області поновити з 01.01.2024 р. реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника податків взято на облік в контролюючому органі 02.12.2002 за №6114, на даний час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області. Із 01.07.2021 року ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (3 група єдиного податку, за ставкою 5% до доходу). З 31.10.2022 по 31.07.2023 обрано спеціальну групу оподаткування за ставкою 2 % до доходу. З 01.08.2023 по 31.12.2023 - спрощена система оподаткування (3 група єдиного податку, за ставкою 5% до доходу). ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 11.03.2024 року № 4137/06-30-24-12 про результати камеральної перевірки щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Камеральною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платника єдиного податку 3 групи абз.3 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 та абз.3 п.299.10 ст. 299 ПКУ 4741899,52 грн. 29.03.2024 року ГУ ДПС в Житомирській області винесено рішення №6726/06-30-24-12 про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024 року у зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 абз.3 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 та абз.3 п.299.10 ст. 299 ПКУ. Не погоджуючись із правомірністю прийняття рішення ГУ ДПС у Житомирській області про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ДПС у Житомирській області при прийняті оскаржуваного рішення №6726/06-30-24-12 від 29.03.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024 року, діяло не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України). Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України). Згідно із пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19. Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №13/4266/17, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19). Тобто, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Таким чином, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів. Належних доказів проведення документальної перевірки позивача податковим органом до суду не надано. З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ГУ ДПС у Житомирській області при прийняті оскаржуваного рішення № 6726/06-30-24-12 від 29.03.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024 року, діяло не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.3 п.291.4 ст.291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Згідно із положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн. Відповідно до абз.2 п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п.202.1 ст.202 цього Кодексу). Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст.294 ПК України). Підпунктом 9№.4.3 пункту 9№.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу. Абзацом першим п.299.1 статті299 ПК України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Як слідує із змісту спірного рішення від 29.03.2024 року ГУ ДПС у Житомирській області як на підставу для виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку зазначено абзац 3 п.299.10 ст.299 Кодексу. ГУ ДПС у Житомирській області вказує, що граничний обсяг доходу для платників єдиного податку 3 групи у 2023 році становив 7818900 грн, тобто 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 291.4 ПКУ). Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року становить 3257875 грн ((7818900 грн/12 місяців) х 5 місяців). Згідно із пп.9.2 п.9 підрозділу 8 розділу XX ПК України, тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах. Відповідно до пп.91.4.3 п.91 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу. Вказані особливості оподаткування введено в дію з метою полегшити положення платників єдиного податку під час воєнного стану, з метою чого було законодавчо дозволено таким платникам перевищувати зокрема граничний обсяг доходу, не втрачаючи при цьому статус платника єдиного податку. Отже, застосування особливостей оподаткування, які встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України, полягає саме у дозволеному перевищенні платником єдиного податку граничного обсягу доходу в період до 01.08.2024. У разі ж відсутності факту перевищення такого граничного обсягу доходу в такому періоді відсутні будь-які підстави вважати, що платник єдиного податку застосував такі особливості оподаткування та тим більше відсутні підстави застосовувати до такого платника податків в 2023 році зменшений розмір граничного обсягу доходу. Беручи до уваги зазначені вище норми, ФОП ОСОБА_1 з 01 січня по 31 липня 2023 року застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування (2%) та з 01 серпня повернувся на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків, а тому граничний обсяг доходу для такого платника на 5 місяців до кінця 2023 року (з 01.08.2023 по 31.12.2023) має становити 3 257 875 гривень. А саме, розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік становитьс3 257 875 грн: (1167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня 2023 року х 6 700 грн = 7 818 900 грн. Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року: (7 818 900 грн / 12 місяців) х 5 місяців). Відповідно даних податкових декларацій з єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, річний загальний обсяг доходу за 2023 рік становить 6 947 265,52 грн, зокрема за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 року загальний обсяг отриманого доходу становить 4 828 644,52 грн. Тобто, ФОП ОСОБА_1 не перевищив граничний обсяг доходу в цілому за 2023 рік, встановленого на 2023 рік у розмірі 7 818 900 грн. Водночас, слід звернути увагу, що абзац 3 п.299.10 ст.299 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, «у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення» На думку суду, застосування в 2023 році такого зменшеного розміру граничного обсягу доходу до платника єдиного податку, який скористався особливостями оподаткування, які встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України та не перевищив встановлений підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України граничний обсяг доходу в 2023 році в розмірі 7 818 900 грн. протирічить як вищевказаним нормам, так і визначеним статтею 4 Податкового кодексу України загальним принципам податкового законодавства України, таким як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, презумпція правомірності рішень платника податку, соціальна справедливість. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки за підсумками 2023 року обсяг доходу ФОП ОСОБА_1 не перевищив граничного обсягу доходу платника єдиного податку третьої групи, встановленого на 2023 рік відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України та враховуючи порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, висновок про перевищення позивачем такого обсягу доходу є безпідставним, незаконним та таким, що протирічить нормам податкового законодавства, а рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, колегія суддів вважає наявними підстави для їх задоволення з огляду на таке. Відповідно до пункту 299.13 статті 299 Податкового кодексу України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку. У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, із 01.01.2024. Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994). За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.